Справа № 199/5099/18
(2/199/2360/18)
Іменем України
06.11.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Гасанової М.Ю.
позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-
Позивачка звернулась до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що з 12.08.2006 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 14.12.2011 року було розірвано.
Від подружнього життя у них народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №25, відповідно до якого батьком зазначений відповідач.
Позивачка зазначила, що донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться на її утриманні, оскільки домовленості з відповідачем про матеріальне забезпечення дитини не досягнуто. Відповідач є фізичною особою-підприємцем, займається наданням в оренду нерухомого майна, має регулярний дохід із середньомісячним заробітком до 10 000 гривень, однак приймає участь у вихованні та утриманні неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, частково та не регулярно, в недостатньому розмірі.
На даний час у позивачки відсутня можливість самостійно утримувати доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки вона знаходиться на обліку у центрі зайнятості Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпра та має недостатній розмір доходу для здійснення матеріального забезпечення дитини.
Позивачка зазначила, що оскільки відповідач в добровільному порядку не надає матеріального забезпечення на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а від вирішення питання мирним шляхом відмовляється, тому просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на її користь у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати звернення до суду і до повноліття дитини.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністюта додатково зазначила, що відповідач надаває матеріальне забезпечення на доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у недостатньому розмірі, що носить нерегулярний характер, тому просила суд позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що з позивачкою перебував у шлюбі, який рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 14.12.2011 року було розірвано. У шлюбі народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу проживала з позивачкою, однак залишилась зареєстрована разом із батьком за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідач заперечував проти тверджень позивачки про недостатність та відсутність добровільного надання ним матеріального забезпечення їх доньці ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначивши, що постійно піклується про доньку, надає допомогу дитині в достатньому розмірі при цьому здійснює контроль за ціллю витрат наданих коштів. На підтвердження даних обставин відповідачем було надано відповідні докази - чеки на загальну суму 24 460,00 гривень, сплачену за період з 2013 року по 2017 рік.
Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти відсутності можливості у позивачки здійснювати утримання їх неповнолітньої донки, через знаходження на обліку в центрі зайнятості, оскільки суду не надані цьому належні докази.
Окрім всього вказав суду, що відповідно до експертного висновку про біологічне батьківство № MJT 1609 від 13.11.2017 року він не є біологічним батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що змусило його звернутись до суду із позовом про виключення відомостей про його батьківство відносно неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час відсутнє рішення з приводу спірного питання.
Відповідач вважає належним та достатнім матеріальне забезпечення, що ним надається постійно та регулярно, на утримання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому просив суд у позові відмовити повністю.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд у позові відмовити, зазначивши, що відповідач після розірвання шлюбу із позивачкою ОСОБА_1 постійно надає достатнє матеріальне забезпечення на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько ОСОБА_2 має постійний контакт та зв'язок із донькою у вигляді переписки, дзвінків. Також ОСОБА_2 надає належну увагу здоров'ю доньки, оплативши путівку вартістю 4 360,00 гривень до табору оздоровлення та відпочинку «Еврика», в якому донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 відпочивала у період з 25.07.2017 року по 11.08.2017 року.
Представник відповідача ОСОБА_3 наголосила, що у ході судового розгляду позивачкою не доведений факт саме ухилення відповідача від здійснення свого обов'язку щодо надання матеріального забезпечення неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач постійно здійснює надання матеріальної допомоги позивачці, як у вихованні ОСОБА_4 та і в її утриманні, тому просила суд у позові відмовити.
Вислухавши пояснення позивачки, відповідача та його представника ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
У судовому засідання встановлено, що з 12.08.2006 року позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 14.12.2011 року було розірвано.
У шлюбі у них народилась донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №25, відповідно до якого батьком зазначений відповідач.
Неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 після розірвання шлюбу проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні. Дані обставини в ході судового розгляду сторонами визнані.
Відповідач постійно приймає участь у вихованні та матеріальному забезпеченні неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що було підтверджено наданими ним чеками ( а.с.36-53) на загальну суму 24 460,00 гривень, кошти сплачені за період з 2013 року по 2017 рік, а також надає належну увагу здоров'ю доньки, сплативши вартість путівки до табору оздоровлення та відпочинку «Еврика» на суму 4 360,00 гривень, в якому донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 відпочивала у період з 25.07.2017 року по 11.08.2017 року (а.с.54-56).
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає,вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 Сімейного Кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).
Згідно з ч. 1, 5 ст. 183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Дослідивши спірні правовідносини та застосовуючи відповідні норми права, суд вважає, що відповідач має можливість сплачувати позивачці аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх його доходів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь матері ОСОБА_1. Визначений судом розмір аліментів є достатнім для задоволення потреби дитини, виходячи з матеріальної можливості та реального доходу відповідача на теперішній час.
Крім того, суд відповідно до вимог п.3 ч. 4 ст. 265 ЦПК України про вимоги до змісту мотивувальної частини рішення при мотивуванні оцінки кожного аргументу, залишає поза увагою аргумент відповідача щодо відсутності ймовірності його біологічного батьківства відносно неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки відповідно до свідоцтва про народження дитини він є батьком та зобов'язаний нести витрати по утриманню неповнолітньої дитини. Спір щодо виключення про нього відомостей, як про батька з актового запису доньки, розглядається в іншому судовому провадженні. Рішення суду, яке б набрало законної сили відсутнє, тому підстави для відмови у позові з посиланням на експертний висновок про ймовірність батьківства, відсутні.
На підставі ст. 144 ЦПК України на користь держави підлягають стягненню з ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 704 гривні 80 копійок.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 129, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, - задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх його доходів щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи стягнення з 16.07.2018 року до досягнення дитиною повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_4.
Стягнути із ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, 704 гривні 80 копійок судового збору на користь держави.
Позивачка: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНКОПП НОМЕР_2, уродженка м.Дніпропетровська, паспорт НОМЕР_5, виданий 16.10.2008 року Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3.
Відповідач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м.Дніпропетровська, паспорт НОМЕР_6, виданий 06.06.1997 року Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя