Справа № 161/13753/18
Провадження № 1-кп/161/916/18
м. Луцьк 19 листопада 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
законних представників ОСОБА_5 , ОСОБА_6
неповнолітніх потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження № 12018030010002087 від 09.06.2018 року про обвинувачення ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк, Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
-за ст.286 ч.1 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_9 09.06.2018 року близько 18:00 год., в світлу пору доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «Mercedes - Benz E 270 CDI», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по проспекту Василя Мойсея в крайній лівій смузі руху в напрямку до вулиці Стрілецької зі сторони проспекту Перемоги у м. Луцьку, зі швидкістю 50.1…52.4 км/год., під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, який розташовується поблизу буд.№7а пр. Василя Мойсея в м. Луцьку, перед яким рухався тролейбус марки «Зіу» бортовий номер « НОМЕР_2 » по маршруту №5 в крайній правій смузі руху попереду в попутному напрямку та зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, не вибрав безпечної швидкості, проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, відволікся від її спостереження, при засліпленні сонячним промінням, не вжив заходів до гальмування з моменту такого засліплення, продовжував рух прямо зі сталою швидкістю тим самим, не переконався у відсутності на пішохідному переході пішоходів, порушивши п.п. 2.3 (б), 12.3, 12.4, 18.4 Правил дорожнього руху України, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, таким чином не надав дорогу пішоходам ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які здійснювали перехід проїжджої частини дороги по нерегульованому пішохідному переході справа наліво відносно руху автомобіля та здійснив наїзд на них.
Внаслідок порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_9 спричинив потерпілим тілесні ушкодження, а саме:
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді закритого перелому середньої третини лівої велико-гомілкової кістки без зміщення. Згідно висновку судово-медичної експертизи №438 від 05.07.2018 за ступенем тяжкості перелом відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21-ї доби.
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді закритого уламкового перелому проксимального епіметафіза лівої плечової кістки зі зміщенням, закритого перелому виростків лівої стегнової кістки без зміщення з гемартрозом лівого колінного суглобу. Згідно висновку судово-медичної експертизи №491 від 27.07.2018 за ступенем тяжкості переломи кісток відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21-ї доби.
В прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, перебуває грубе порушення водієм ОСОБА_9 вимог п.п. 2.3 (б), 12.3, 12.4, 18.4 Правил дорожнього руху України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю та показав, що дійсно, у вказані час, місце та спосіб вчинив зазначений в обвинувальному акті злочин,у вчиненому щиро розкаявся та просив суд суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу, зокрема:
-показами даними в судовому засіданні неповнолітньою потерпілою ОСОБА_7 , яка показала, що обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності, претензій морального, матеріального характеру до обвинуваченого у неї відсутні;
-показами даними в судовому засіданні неповнолітньою потерпілою ОСОБА_8 , яка показала, що за обставин, зазначених в обвинувальному акті, Чміль здійснив на неї наїзд, претензій морального, матеріального характеру до обвинуваченого у неї відсутні.
-показами даними в судовому засіданні законним представником ОСОБА_5 , яка показала, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_9 вона не має;
-показами даними в судовому засіданні законним представником ОСОБА_6 , яка показала, що претензії матеріального характеру до обвинуваченого ОСОБА_9 у неї відсутні.
Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_9 своїми протиправними необережними діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив злочин, передбачений ст.286 ч.1 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_9 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставини, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_9 судом враховується те, що обвинувачений раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, збитки відшкодував потерпілим повністю, має постійне місце проживання, а також має на утриманні трьох малолітніх дітей, характеризується з позитивної сторони, крім того, обвинувачений ОСОБА_9 в подальшому зобов'язався дотримуватись бездоганної поведінки, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_9 слід призначити в межах санкції ст.286 ч.1 КК України у виді штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і буде відповідати вимогам ст.65 КК України.
Речові докази в даному кримінальному провадженні слід вирішити в порядку ст.100 КПК України, а судові витрати покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 ..
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_9 в дохід держави 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) гривень 00 копійок витрат за проведення судових експертиз в даному кримінальному провадженні.
Речовий доказ - автомобіль марки «Mercedes - Benz E 270 CDI», номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на території Луцького ВП ГУНП у Волинській області - повернути ОСОБА_9 за належністю.
Речовий доказ - CD- диск з відеозаписом з камер зовнішнього спостереження спорткомплексу «Спорт Лайф» - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.