19 листопада 2018 року
м. Київ
Справа № 914/1033/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Стратієнко Л.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя: Галушко Н.А., судді: Орищин Г.В., Хабіб М.І.)
від 29.10.2018
у справі №914/1033/18
за позовом Національного банку України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк"
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.08.2018 зупинено провадження у справі №914/1033/18 до вирішення справи № 910/7913/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" до Національного банку України про розірвання іпотечних договорів та набрання рішенням законної сили.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 у справі №914/1033/18 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.08.2018 у зв'язку з тим, що апеляційну скаргу підписано особою посадове становище якої не зазначено.
Не погоджуючись з ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 у справі №914/1033/18, Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватофис" подало касаційну скаргу на зазначене судове рішення.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах: "Устименко проти України", "Пономарьов проти України") право на справедливий судовий розгляд гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачиться у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 у справі №914/1033/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.08.2018 повернуто без розгляду на підставі п. 1 ч.5 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду мотивована тим, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" підписано особою, без зазначення прізвища, імені, по батькові та не зазначено посадового становища останньої.
Пунктом 1 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 56 ГПК України сторони, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Суд апеляційної інстанції з дотриманням п.1 ч.5 ст. 260 ГПК України повернув без розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.08.2018 у справі №914/1033/18.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням того, що правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, то суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватофис" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 у справі №914/1033/18 у зв'язку з її необґрунтованістю.
Керуючись статтями 234, 287, 290, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватофис" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 у справі №914/1033/18.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Студенець
Судді О.Баранець
Л.Стратієнко