Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
13.11.2018 м. ХарківСправа № 922/2220/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
при секретарі судового засідання Каюкова Ю.В.
за участю представників:
прокурора: Набекало М.М., посвідчення від 25.06.2018 р.
1 позивача: не з'явився
2 позивача: Євко Ю.С., довіреність № 01 від 03.09.2018 р.
відповідача: Строєва О.Є., довіреність № 3 від 05.01.2018 р.
розглянувши заяву про затвердження мирової угоди (вх. № 30853 від 30 жовтня 2018 року) у справі за позовом військової прокуратури Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром", м. Київ; Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування", м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування", м. Харків про стягнення коштів
хдійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/2220/18
Господарським судом Харківської області розглядається справа № 922/2220/18 за позовом військової прокуратури Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром", м. Київ, Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування", м. Харків, до Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування", м. Харків, про стягнення 809 342,39 грн. основного боргу; 130 964,71 грн. інфляційних втрат; 34 990,20 грн. 3% річних; 80 934,24 грн. пені та 56 653,97 грн. штрафу. Також прокурор просить суд покласти на відповідача судові витрати.
30 жовтня 2018 року, через канцелярію суду від позивачів та відповідача надійшла заява про затвердження мирової угоди. У судовому засіданні 30 жовтня 2018 року представники другого позивача та відповідача підтримали заяву про затвердження мирової угоди та просили затвердити мирову угоду в запропонованій ними редакції. Військовий прокурор у справі заперечував проти задоволення заяви про затвердження мирової угоди, оскільки, на думку військового прокурора, остання не відповідає вимогам законодавства та вказував на те, що з запропонованої сторонами редакції не вбачається в яких межах відбувається взаємне зарахування зустрічних вимог та згідно яких договорів виникла заборгованість, яка є предметом мирової угоди. Більш того, військовий прокурор вказує на те, що від імені першого позивача мирову угоду підписав представник другого позивача, який діє без довіреності концерну "Укроборонпром", у зв'язку з чим, на думку військового прокурора, мирова угода не відповідає чинному законодавству. 30 жовтня 2018 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 13 листопада 2018 року, з метою встановлення з'ясування наявності у другого відповідача повноважень на підписання мирової угоди від імен першого позивача. 13 листопада 2018 року, протокольною ухвалою суду долучено до матеріалів справи клопотання першого позивача про приєднання документів до матеріалів справи (вх. № 32058 від 12 листопада 2018 року). Відповідно до вказаного клопотання, перший позивач вказує на те, що не уповноважував в.о. директора другого позивача на підписання будь-яких мирових угод від імені першого позивача.
Розглянувши заяву про затвердження мирової угоди від 30 жовтня 2018 року (вх. № 32058 від 30 жовтня 2018 року), суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Як вбачається з поданої мирової угоди від 30 жовтня 2018 року, від імені першого позивача її підписано ОСОБА_1, який був директором підприємства другого позивача (станом на дату підписання мирової угоди). Втім, як зазначено вище, перший позивач не уповноважував другого позивача на підписання мирової угоди від його імені, тобто подана до суду мирова угода підписана з боку першого позивача не уповноваженою особою.
Згідно з ч. 5 ст. 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
З огляду на вище викладене, а саме той факт, що подана мирова угода підписна з боку першого позивача неуповноваженою особою, суд відмовляє в задоволені заяви про затвердження мирової угоди (вх. № 30853 від 30 жовтня 2018 року).
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 192, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволені заяви (вх. № 30853 від 30 жовтня 2018 року) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Повний текст ухвали складено 19 листопада 2018 року.
Суддя Н.В. Калініченко