Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" листопада 2018 р. Справа № 922/3888/16
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Заводовій К.В.
розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків
до Комунального підприємства "Харківводоканал", м.Харків за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м.Київ
про стягнення 184578631,02грн.
за участю представників:
від позивача: Губарєва Н.О., довіреність №01-26/5810 від 18.10.2018
Квіцінська А.І., довіреність №01-26/5836 від 19.10.2018
від відповідача: Журід А.Г., довіреність №01.01-14/7656-17 від 29.12.2017
від третьої особи: не з'явився
Акціонерна компанія "Харківобленерго" (далі за текстом - позивач) звернулася до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" (далі за текстом - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути 183104922,72грн. заборгованості з електричної енергії (тарифна складова - 152587435,62грн. та ПДВ 20% - 30517487,10грн.) та 1473708,30грн. заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії (тарифна складова за КРЕ - 1228090,27грн. та ПДВ 20% - 245618,03грн.) за договором про постачання електричної енергії №0.01 від 03.01.2008.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.11.2016 залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом - третя особа).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2016 призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено.
24 жовтня 2018 року до господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи, а також клопотання судових експертів Дмитрієва В.О. та Рогаліна С.В. від 22.10.2018 про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для проведення судової комісійної комплексної електротехнічної та економічної експертизи №209/210.
В даному клопотанні судові експерти, зазначили, що зважаючи на значний обсяг об'єктів дослідження (відокремлених електроустановок відповідача), електроустановок субспоживачів відповідача та кількість суміжних електроустановок, що живляться через спільні з відповідачем трансформаторні підстанції, у клопотанні судових експертів від 17.07.2018 повідомлялось про необхідність надання зажаданих експертами додаткових вихідних даних обов'язково в упорядкованому виді за формою зведеної Таблиці вихідних даних. Враховуючи наведене, для проведення судового експертного дослідження судові експерти просять впорядкування вихідних даних матеріалів справи надати у формі зведеної Таблиці вихідних даних по кожному об'єкту відповідача в розрізі всіх місяців досліджуваного періоду у електронному вигляді в форматі Excel (Microsoft Ofice) на електронних носіях інформації.
До свого клопотання судовими експертами додано форму зведеної Таблиці вихідних даних для її заповнення сторонами у справі, а також наведені умовні приклади її заповнення.
Оскільки встановлення фактичного стану електроустановок споживачів шляхом натурного дослідження можливо тільки на момент проведення натурного огляду, а застосування методу натурного дослідження об'єктів не дозволяє вирішити питання експертного завдання у досліджуваному періоді, то експертами будуть застосовані методи дослідження об'єктів за матеріалізованими носіями вихідних даних у ретроспективі, про що зазначалось у клопотанні судових експертів від 17.07.2018. Сторони господарського спору за клопотанням судових експертів від 17.07.2018 та за цим клопотанням для заповнення зведеної Таблиці вихідних даних за формою, що додається, мають визначити перелік субспоживачів, внесених у Додаток 3.3 Договору; перелік субспоживачів, не внесених у Додаток 3.3 Договору; перелік суміжних споживачів, електроустановки, яких живляться через спільну з кожним об'єктом відповідача трансформаторну підстанцію, за кожним розрахунковим періодом у дослідницькому періоді експертного завдання та надати однолінійні схеми, що підтверджують ці переліки. З метою упорядкування вихідних даних однолінійні схеми мають бути відповідним чином впорядковані, а саме пронумеровані, номери схем по відповідних переліках мають бути внесені у відповідні чарунки зведеної Таблиці вихідних даних. Заповнення зведеної Таблиці вихідних даних по розрахункових періодах у відповідності з зазначеними переліками споживачів (об'єктів відповідача; субспоживачів, внесених та не внесених у Додаток 3.3 Договору; суміжних споживачів, електроустановки, яких живляться через спільну з кожним об'єктом відповідача трансформаторну підстанцію) судові експерти просять виконати з урахуванням даних про перенесення межі експлуатаційної відповідальності та точки продажу електричної енергії, а саме надання в оренду трансформаторних підстанцій та/або інших елементів електричної мережі на підставі договорів оренди. Зведена Таблиця вихідних даних має містити дані по всіх чарунках, які наявні у сторін господарського спору. У разі відсутності окремих вихідних даних у сторін господарського с пору слід вказати причину відсутності таких вихідних даних у відповідних чарунках зведеної Таблиці вихідних даних. Невпорядковані додаткові вихідні дані експертами будуть повернуті для упорядкування.
Після отримання судовими експертами зведеної Таблиці вихідних даних, дослідження відповідності вихідних даних, що містяться у зведеній Таблиці вихідним даним, що містяться у друкованих копіях первинних документів матеріалів справи, у подальшому може бути складено клопотання судових експертів про надання додаткових вихідних даних.
Крім того, 25.10.2018 до господарського суду Харківської області від АТ "Харківобленерго" надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 185424704,09грн., з яких спожита електрична енергія (в т.ч. технологічні (платні) втрати) в розмірі 154520586,76грн. та ПДВ 20% - 30904117,33грн. Також, у даній заяві зазначено про зміну назви позивача (Акціонерної компанії "Харківобленерго") на Акціонерне товариство "Харківобленерго".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2018 провадження у справі поновлено, дане клопотання призначено для розгляду в підготовчому засіданні на 13.11.2018.
Представники позивача у підготовчому засіданні проти задоволення клопотання експертів не заперечували, просили надати додатковий час для надання витребуваних матеріалів. Також просили задовольнити раніше подану заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача заперечень проти задоволення клопотання експертів не надав, однак повідомив, що йому необхідний додатковий час для надання витребуваних матеріалів.
Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про дату час і місце розгляду клопотання експертів була повідомлена належним чином.
Розглянувши заяву АТ "Харківобленерго" про збільшення розміру позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, частиною 3 статті 163 ГПК України встановлено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.
Також, відповідно до частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.
Отже, чинне законодавство передбачає сплату недоплаченої суми судового збору до моменту звернення до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2018 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762,00грн.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5% від ціни позову, але не може бути меншим 1762,00грн. та не більшим 616700,00грн. (350 х 1762,00грн.).
АТ "Харківобленерго" у своїй заяві вказує про збільшення розміру позовних вимог на 846073,07грн. (184578631,02грн. - 185424704,09грн.) Відповідно, розмір судового збору, який мав бути сплачений за подання даної заяви складає 12691,10грн. (846073,07грн. х 1,5%).
При цьому, суд зауважує, що у випадку доплати даної суми судового збору, позивачем не буде перевищено чинну на даний час максимальну ставку судового збору (616700,00грн.)
Однак АТ "Харківобленерго" доплату судового збору не здійснило, посилаючись на те, що при зверненні з позовом у 2016 році позивачем було сплачено судовий збір у максимальному розмірі, відповідно до ставок судового збору, які були встановлені на той час, а саме: 206700,00грн.
Суд не погоджується з даною позицію, оскільки вона не ґрунтується на жодних правових нормах, у тому числі нормах ГПК України та Закону України "Про судовий збір".
Натомість, вищенаведені положення частини 3 статті 163 ГПК України та частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" прямо зобов'язують позивача сплатити недоплачену суму судового збору. При цьому, дані законодавчі акти не надають позивачу права не доплачувати судовий збір у випадку, якщо при подачі позову було сплачено судовий збір за максимальною ставкою, яка діяла раніше.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, господарський суд зобов'язаний керуватися положеннями законодавства, яке є чинним на час здійснення конкретної процесуальної дії, у тому числі при вирішенні питання про задоволення заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Представники позивача у підготовчому засіданні зазначили, що їх позиція підтверджується судовою практикою господарського суду Харківської області.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що згідно частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, судом можуть бути враховані лише висновки щодо застосування норм права, у тому числі норм ГПК України та Закону України "Про судовий збір", які викладені лише в постановах Верховного Суду.
Однак відповідні постанови АТ "Харківобленерго" суду на даний час не надано.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для задоволення заяви АТ "Харківобленерго" про збільшення розміру позовних вимог, оскільки заявником не виконано обов'язку щодо доплати судового збору в сумі 12691,10грн.
Щодо посилань позивача на зміну його найменування з Акціонерної компанії "Харківобленерго" на Акціонерне товариство "Харківобленерго", суд зазначає, що вказані обставини підтверджуються наданим позивачем випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також новою редакцією статуту АТ "Харківобленерго".
Таким чином, позивачем у даній справі слід вважати Акціонерне товариство "Харківобленерго".
Вирішуючи клопотання судових експертів, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 102 ГПК України передбачено, що експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.
При цьому, пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що незалежно від виду судочинства судовий експерт має право подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи.
Також, згідно пункту 2 частини 6 статті 69 ГПК України експерт має право заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів і зразків, якщо експертиза призначена судом.
З огляду на вищевикладене, суд задовольняє клопотання судових експертів Дмитрієва В.О. та Рогаліна С.В. від 22.10.2018 про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для проведення судової комісійної комплексної електротехнічної та економічної експертизи №209/210, як обґрунтоване та таке, що не суперечить нормам діючого законодавства.
Згідно частини 3 статті 102 ГПК України при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Відповідно до приписів статті 81 ГПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи призначення у справі судової експертизи, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 228 ГПК України суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі до вирішення експертом визначених питань.
Керуючись ст.ст. 81, 102, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви Акціонерного товариства "Харківобленерго" про збільшення розміру позовних вимог.
Задовольнити клопотання судових експертів Дмитрієва В.О. та Рогаліна С.В. від 22.10.2018 про надання додаткових матеріалів (вихідних даних), необхідних для проведення судової комісійної комплексної електротехнічної та економічної експертизи №209/210.
Зобов'язати сторони в строк по 30.11.2018 надати до суду витребувані судовими експертами вихідні дані у формі зведеної Таблиці вихідних даних по кожному об'єкту відповідача в розрізі всіх місяців досліджуваного періоду у електронному вигляді в форматі Excel (Microsoft Office) на електронних носіях інформації.
У разі відсутності окремих вихідних даних у сторін слід надати відповідні письмові пояснення із зазначенням причини відсутності таких вихідних даних у відповідних чарунках зведеної Таблиці вихідних даних.
Провадження у справі 922/3888/16 зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.
Повна ухвала складена 19.11.2018.
Суддя М.В. Калантай