Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
14 листопада 2018 рокуСправа № 912/2550/18
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засіданні Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2550/18
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5 в особі регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця", 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ", 26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Салькове, вул. Павлова, 1
про стягнення 50 841,74 грн
Представники:
від позивача - Стрілець О.С., довіреність № 2790 від 01.11.18;
від відповідача - Кичун В.І., довіреність № б/н від 07.05.18.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" 50 841,74 грн штрафу та додаткових витрат, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем у накладній № 40605784 маси вантажу, у зв'язку з чим позивач на підставі ст. 122 Статуту залізниць України просить стягнути з відповідача штраф та додаткові витрати, пов'язані з перевантаженням/вивантаженням надлишку вантажу.
Господарський суд ухвалою від 28.09.2018 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 912/2550/18 за правилами спрощеного позовного провадження; судовий розгляд призначено на 18.10.2018 з повідомленням сторін.
18.10.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на наступне:
- контрольне зважування вагону проводилось позивачем засобами ваговимірювальної техніки , які не пройшли повірку або державну метерологічну атестацію, як це передбачено Інструкцією про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України №442 від 31.07.2012. Крім того, як вказує відповідач, копія технічного паспорту не містить відомостей про проведення повірки або державної метрологічної атестації ЗВВТ;
- позивачем невірно обрахована сума штрафу, оскільки до провідної плати неправомірно включено додаткові збори.
18.10.2018 суд відкрив судове засідання по розгляду справи по суті.
Представники сторін участі повноважних представників в судовому засіданні 18.10.2018 не забезпечили.
Ухвалою від 18.10.2018 судове засідання у справі № 912/2550/18 відкладено на 14.11.2018.
У відповіді на відзив № ДНЮ-3/566 від 14.11.2018 04.07.2018 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" зазначило, що встановлені на станції Подільськ (Котовськ) ваги своєчасно проходять державну повірку і повністю відповідають встановленим вимогам, про що надано відповідні докази.
Крім того, позивач вказує, що сума штрафу обрахована вірно, оскільки порядок визначення плати за перевезення (провізної плати) визначається на підставі договору про надання послуг, який укладається між перевізником та замовником та складається з трьох складових: плати за перевезення, компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону та плати за використання вагону (а.с. 69-78).
14.11.2018 суд продовжив судове засідання по розгляду справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2018 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні 14.11.2018 повідомив суду, що відповідь на відзив отримано представником безпосередньо в судовому засіданні 14.11.2018 та останній ознайомлений з його змістом. Представником відповідача повідомлено суд про відсутність наміру подавати заперечення на відповідь на відзив.
В судовому засіданні 14.11.2018 судом досліджено докази у справі.
Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, господарський суд
Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" (далі - вантажовідправник, відповідач) зі станції Хащувате Одеської залізниці за накладною від 19.07.2018 № 40605784 було відправлено групу вагонів, зокрема і вагон № 66240219 з вантажем - щебінь гранітний, станція призначення - Одеса-Ліски Одеської залізниці, одержувач вантажу - МЧ-Одеса (а.с. 13).
При оформленні вказаної накладної, у вагоні № 66240219 відповідачем зазначено масу вантажу - 68900 кг.
Як свідчить розділи 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на електронних статичні Заводський №280.
На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
В процесі перевезення вантажу 20.07.2018 на станції Подільськ (Котовськ) Одеської залізниці в результаті контрольного зважування вагону № 66240219 виявлено різницю в масі вантажу між фактичною та зазначеною в перевізному документі.
Працівниками залізниці на вказаній станції складено комерційний акт № 406802/64 від 20.07.2018, відповідно до якого встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні № 66240219 склала 70100 кг, що на 1200 кг більше ніж зазначено у накладній від 19.07.2018 № 40605784 та більше вантажопідйомності вагону на 1100 кг (а.с.10).
Згідно частини ч. 4 ст. 129 Статуту залізниць України передбачено: "Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами".
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Суд встановив, що комерційний акт № 406802/64 від 20.07.2018 підписаний належними особами у відповідності до п. 10 Правил складання актів.
Виходячи з вищевикладеного, вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
Крім того, для усунення комерційної несправності та приведення маси вантажу до вантажопідйомності вагону, надлишок вантажу було вивантажено вантажовідправником, про що було складено акт № 61 від 22.07.2018 (а.с.15).
На підставі комерційного акту № 406802/64 від 20.07.2018 залізницею нарахований штраф за невірно зазначену масу вантажу в залізничній накладній в розмірі п'ятикратної провізної плати в порядку, передбаченому ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
При вирішенні спору у даній справи суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України, загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Аналогічні положення містить і ст. 908 Цивільного кодексу України.
Предметом даного спору є стягнення залізницею штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу.
Приписами ст. 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст.216 ГК України).
Згідно зі ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Статут залізниць України (надалі Статут залізниць) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457. Статут залізниць чинний із змінами і доповненнями.
Стаття 5 Статуту залізниць відносить до компетенції Міністерства транспорту України затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно ст. 6 Статуту залізниць, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу (ст.37 Статуту залізниць). За правилами ст. 24 Статуту залізниць, залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а ст.122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 затверджено Правила оформлення перевізних документів. Наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесено зміни до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 та викладено їх в новій редакції.
Так, згідно п.1.2 Правил, оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (надалі Правила), накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Виникнення між сторонами у даній справі господарських договірних відносин у сфері перевезення вантажу залізничним транспортом стверджується перевізним документом залізничною накладною № 40605784 від 19.07.2018.
Відповідно до п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за №798/5989).
Обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т.ч. масу вантажу, установлено п.п.2.1, 2.2, 2.3 Правил оформлення перевізних документів. Вантажовідправником заповнюється, зокрема, графа накладної" маса вантажу в кг, визначена відправником", де вказується маса вантажу у кілограмах. У разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу. Відправником також заповнюються графи: "Спосіб визначення маси", де зазначається, яким способом визначено масу вантажу. При зважуванні вантажу необхідно зазначити тип ваг: "на товарних вагах", "на вагонних вагах вантажопідйомністю...т", "на елеваторних вагах" чи інших вагах; "Навантаження засобами" зазначається "відправника", якщо навантаження здійснюється відправником. У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2% (п.2.6 Правил оформлення перевізних документів).
Як визначено у пункті 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.
У пункті 11 Правил приймання до перевезення вантажів передбачено, що у разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) - додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування.
Заперечення відповідача стосовно того, що контрольне зважування вагону проводилось позивачем засобами ваговимірювальної техніки, які не пройшли повірку або державну метерологічну атестацію, а також, що копія технічного паспорту не містить відомостей про проведення повірки або державної метрологічної атестації ЗВВТ спростовується наступним.
У пункті 5 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до положень Статуту залізниць загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатись розрахунковим методом за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини тощо).
Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач визначив масу вантажу способом зважування на електронних вагах заводський номер 280, про що зазначено у накладній на виконання вимог статті 37 Статуту.
На станції Подільськ (Котовськ) Одеської залізниці зважування вагону проводилось на 150-ти тонних статистичних тензометричних вагах.
В п.п. 2.1.,2.3. Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 року №442 зазначено, що засоби ваговимірювальної техніки (далі за текстом "ЗВВТ"), які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці, підлягають обліку залізницями.
Матеріалами справи підтверджується, що тензометричні ваги, на яких визначалась маса вантажу при перевірці, пройшли повірку у визначені Інструкцією про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України строки. Так, згідно з технічним паспортом засобу ваговимірювальної техніки (зввт) вагонних ваг заводський №143, станція Подільськ (Котовськ) Одеської залізниці, повірником зроблений запис, що 03.05.2018 проведено Державну повірку вагів та визнано їх придатними до застосування. Даний запис засвідчений тавром (а.с. 73-74).
У п. 24 Статуту залізниць передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Абзац 5 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення конкретизує ст. 24 Статуту залізниць наступним чином: залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
У п. 32 Статуту залізниць передбачено, що вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера). У разі завантаження вагонів (контейнерів) понад їх вантажопідйомність організація, яка провадила навантаження (відправник, залізниця, порт), зобов'язана вивантажити надлишок.
Зміст п. 32 Статуту залізниць чітко покладає цей обов'язок на вантажовласника.
В ході вирішення спору встановлено, що відповідач, як вантажовласник, вивантажив надлишок вантажу власними силами та засобами 22.07.2018. Цими діями відповідач фактично визнав факт завантаження вагону № 466240219 з перевищенням його вантажопідйомності, тоді як за умови врахування змісту пункту 11 Правил приймання вантажів до перевезення, повинен був провести дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження) під час його зважування на власних вагонних вагах 19.07.2018.
Згідно з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Ст. 122 Статуту залізниць у сукупному застосуванні із ст. 32 цього Статуту покладає на вантажовласника відповідальність за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у формі сплати штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення згідно із статтею 118 цього Статуту, незалежно від факту приймання до перевезення вагону, завантаженого більше його вантажопідйомності станцією відправлення залізниці.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Тому, для розрахунку штрафу завжди приймається провізна плата за всю відстань перевезення, незалежно від станції виявлення порушення (станції відправлення, станції перевезення або станції призначення).
Згідно із статтею 129 Статуту залізниць України та частиною 1 статті 26 Закону "Про залізничний транспорт" обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, такої обставини, як невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Судом встановлено, що позивач розраховує штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати наступним чином: 40 083,50 грн (8016,70 грн (провізна плата) х 5).
Як вбачається з накладної № 40605784 від 19.07.2018 провізна плата за перевезення вантажу становить - 4586,00 грн, додаткові збори становлять 2710,00 грн та 720,70 грн, що разом складає 8016,70 грн.
Відповідач у поданому до суду відзиві зазначає, що позивач нараховує штраф на провізну плату з урахуванням додаткових зборів, що є помилковим та суперечить положенням ст. 118 Статуту залізниць України.
За твердженням відповідача штраф повинен бути розрахований наступним чином:
4586,00 грн (провізна плата) х 5 = 22 930,00 грн.
Позивач, у відповіді на відзив, зазначив, що сума штрафу обрахована вірно, оскільки порядок визначення плати за перевезення (провізної плати) визначається на підставі договору про надання послуг, який укладається між перевізником та замовником та складається з трьох складових: плати за перевезення, компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону та плати за використання вагону
Так, відповідно до "Методики розрахунку тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом", затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 20 червня 2013 року за № 418 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2013 року за № 1082/23614, розмір плати за перевезення залізничним транспортом вантажів включає в себе плату за надані послуги інфраструктури (інфраструктурна складова), з експлуатації та використання локомотивів (локомотивна складова) та з використання залізничного рухомого складу, крім локомотивів (вагонна та контейнерна складова), який забезпечує покриття витрат від реалізації послуг, а також отримання прибутку.
Безпосередньо порядок визначення плати за перевезення (провізної плати), визначається на підставі договору про надання послуг, який укладається між перевізником та замовником.
Позивач зазначає, що 15 лютого 2018 між ПАТ "Українська залізниця" та ТОВ "Чарнокіт" укладено договір за № 10070/ОД-2018 про надання послуг, відповідно до п. 1.1. якого предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях у вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та /або вагонах Замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
Пунктом 3.2 даного Договору визначено, що розмір плати за перевезення вантажу у вагоні Перевізника (крім транспортерів Перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з:
- плати за перевезення навантаженого вагону Перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника;
- компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону Перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного в додатку 3 до цього Договору;
- плати за використання вагону Перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.
Таким чином вартість перевезення вантажу у вагоні № 66240219 за накладною № 40605784 складається з трьох складових: плата за перевезення - 4586,00 грн., компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону - 2710,00 грн. та плати за використання вагону - 720,00 грн.
За твердженням позивача вказана сума розраховується автоматично при електронному оформленні накладної після введення складових на підставі яких формується тариф. Складові визначаються на підставі Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України та пов'язаних з ними послуг, а це відстань, вид відправки, маса вантажу, вид вантажу тощо.
Суд враховує, що відповідно до частин 1, 2 ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.
Тобто, під провізною платою слід розуміти винагороду за послуги по доставці вантажу до пункту призначення та видачі його уповноваженій на його одержання особі, а також за перевезення пасажира та доставку багажу до пункту призначення і видачі останнього уповноваженій особі на його одержання. Кодекс передбачає договірний порядок визначення розміру провізної плати, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Отже, суд погоджується з твердженням позивача, що плата за перевезення за даною відправкою визначена договором та включає в себе три складові і загальна сума перевезення вагона (провізна плата) і складає - 8 016,70 грн.
Розрахунок суми штрафу визначено вірно від зазначеної суми і складає 8 016,70 х5=40 083,50 грн.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу, що становить п'ятикратний розмір провізної плати є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, у зв'язку з відчепленням спірного вагону, його переважуванням, вивантаженням надлишку вантажу позивач поніс додаткові витрати в сумі 10 758,24 грн, які підтвердженні актом загальної форми № 78 від 22.07.2018 (а.с 14) і не заперечуються відповідачем, а тому є законними та такими, що підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" заборгованості підлягають задоволенню на суму 50 841,74 грн, з яких: 40 083,50 грн штрафу та 10 758,24 грн додаткових витрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" (26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Салькове, вул. Павлова, 1, ідентифікаційний код 32954158) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код 40081200) 40 083,50 грн штрафу та 10 758,24 грн додаткових витрат, а також 1 762,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Належним чином засвідчені копії рішення направити Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" за адресою: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, а також регіональній філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" за адресою: 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19; Товариству з обмеженою відповідальністю "ЧАРНОКІТ" за адресою: 26332, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Салькове, вул. Павлова, 1.
Повне рішення складено 19.11.2018.
Суддя В.В.Тимошевська