вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" листопада 2018 р. м. Київ Справа № 911/2179/15
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» б/н від 24.10.2018 року на бездіяльність Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича щодо примусового виконання наказу від 19.07.2018 року у справі №911/2179/15
за позовом Публічного акціонерного товариства «Квазар», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар», м. Київ
про стягнення 7773192,50 грн. та витребування майна
секретар судового засідання О.О.Стаднік
представники:
від позивача (стягувача) - Миронюк В.П.
від відповідача (боржника) - Мильнікова М.М.
від ДВС - не з'явився
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.07.2015 року у справі №911/2179/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Квазар» задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 1б, офіс 4, код 16299604) на користь Публічного акціонерного товариства «Квазар» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, код 14314038) 15355726,60 грн. заборгованості, 7685235,19 грн. інфляційних втрат, 962589,25 грн., 3% річних та 73080,00 грн. судового збору.
На виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2015 року у справі №911/2179/15 судом 19.07.2018 року видано відповідний наказ.
До господарського суду Київської області звернувся боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Піллар» зі скаргою б/н від 24.10.2018 року (вх. №229/18 від 24.10.2018 року) на бездіяльність Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича у виконавчому провадженні ВП№57438374 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.07.2018 року у справі №911/2179/15, відповідно до якої, скаржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, яка полягає у не закінченні виконавчого провадження ВП№57438374 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 19.07.2018 року у справі №911/2179/15 у зв'язку із набранням законної сили ухвалою Верховного Суду від 12.10.2018 року у справі №911/2179/18 про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2015 року.
Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Ухвалою суду від 29.10.2018 року розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» б/н від 24.10.2018 року на бездіяльність Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича щодо примусового виконання наказу від 19.07.2018 року у справі №911/2179/15 призначено на 13.11.2018 року.
До суду від приватного виконавця Варави Романа Серійовича надійшли письмові пояснення №1797 від 06.11.2018 року (вх.№31824/18 від 08.11.2018 року) та копії матеріалів виконавчого провадження №57438374. У поданих поясненнях приватний виконавець проти скарги заперечує, зазначаючи наступне. Приватним виконавцем 23.10.2018 року отримано заяву боржника про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області №911/2179/15 від 19.07.2018 року та ухвалу Верховного Суду від 12.10.2018 року про зупинення виконання рішення господарського суду Київської області №911/2179/15 від 29.07.2015 року. Цього ж дня, 23.10.2018 року, приватним виконавцем Варавою Романом Сергійовичем, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій. Такої підстави для закінчення виконавчого провадження як зупинення виконання рішення, Закон України «Про виконавче провадження» не містить. Тому, приватний виконавець вважає скаргу боржника необґрунтованою зазначаючи, що відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, а процесуальні дії щодо зупинення виконавчого провадження №57438374 здійснені в строк, встановлений ч. 2 п. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
До суду від адвоката приватного виконавця Варави Романа Сергійовича електронною поштою надійшли додаткові пояснення б/н від 09.11.2018 року (вх.№31907/18 від 09.11.2018 року).
До суду від позивача (стягувача) надійшли письмові пояснення №412/А від 12.11.2018 року (вх.№32073/18 від 13.11.2018 року), в яких стягувач проти скарги заперечує, вважає її не обґрунтованою та зазначає, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження діяв в порядку і спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», а також в межах своїх повноважень.
Приватний виконавець Варава Роман Сергійович, належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги, у судове засідання 13.11.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник відповідача (боржника) у судовому засіданні 13.11.2018 року вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні 13.11.2018 року проти задоволення скарги заперечив з підстав, викладених у поясненнях.
Розглянувши у судовому засіданні 13.11.2018 року скаргу, дослідивши надані учасниками провадження докази та пояснення, враховуючи матеріали виконавчого провадження та відзив, наданий приватним виконавцем, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
На виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича перебуває наказ Господарського суду Київської області №911/2179/15 від 19.07.2018 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 1б, офіс 4, код 16299604) на користь Публічного акціонерного товариства «Квазар» (04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 3, код 14314038) 15355726 (п'ятнадцять мільйонів триста п'ятдесят п'ять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 60 коп. заборгованості, 7685235 (сім мільйонів шістсот вісімдесят п'ять тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 19 коп. інфляційних втрат, 962589 (дев'ятсот шістдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 25 коп. 3% річних та 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем на підставі заяви стягувача №386/А від 16.10.2018 року про відкриття виконавчого провадження 16.10.2018 року відкрито виконавче провадження ВП №57438374 з примусового виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2015 року згідно наказу Господарського суду Київської області №911/2179/15 від 19.07.2018 року.
Приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем 16.10.2018 року на підставі ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 2407663,10 грн. нарахованої у виконавчому провадженні ВП №57438374.
16.10.2018 року на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем винесено постанову про арешт коштів боржника.
З метою забезпечення виконання рішення суду приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем накладено арешт на майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця у сумі 26484294,14 грн. про що 16.10.2018 року винесено постанову про арешт майна боржника ВП №57438374.
17.10.2018 року, 18.10.2018 року та 19.10.2018 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем винесено постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.
На адресу приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича від боржника - ТОВ «Піллар» надійшла заява б/н, б/д, яка отримана приватним виконавцем 23.10.2018 року за №1534, про що свідчить штамп на заяві, про закінчення виконавчого провадження №57438374 та зняття арештів і скасування інших заходів, вжитих приватним виконавцем у виконавчому провадженні, до якої також додано ухвалу Верховного Суду від 12.10.2018 року у справі №911/2179/15 про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2018 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
23.10.2018 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Варавою Романом Сергійовичем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/2179/15 від 19.07.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Також, згідно ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Тобто, після отримання приватним виконавцем 23.10.2018 року від боржника заяви, до якої долучено копію ухвали Верховного Суду від 12.10.2018 року у справі №911/2179/15 про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2018 року, виконавцем 23.10.2018 року, у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження», було винесено відповідну постанову про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №57438374.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно ч. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.
Отже, з аналізу приписів ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», судом встановлено, що підстави для зняття арештів, накладених в межах виконавчого провадження №57438374, визначені Законом України «Про виконавче провадження» відсутні.
Стосовно вимоги скаржника про зобов'язання приватного виконавця закінчити виконавче провадження №57438374 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/2179/15 від 19.07.2018 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; 2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; 3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; 4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; 7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; 8) визнання боржника банкрутом; 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону; 14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв'язку з цим перераховані до Державного бюджету України; 15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; 16) погашення, списання згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням.
Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження. Зокрема, п. 5 ч. 1 ст. 39 визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, рішення Господарського суду Київської області від 29.07.2015 року №911/2179/15 не скасовано, не визнано нечинним та не визнано таким, що не піддягає виконанню наказ Господарського суду Київської області №911/2179/15 від 19.07.2018 року, а ухвалою Верховного Суду від 12.10.2018 року у справі №911/2179/15 лише зупинено виконання рішення Господарського суду Київської області №911/2179/15 від 29.07.2015 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Судом встановлено, що підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, передбачені ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні, а дії приватного виконавця відповідають вимогам законодавства.
Таким чином, скаржником не доведено вчинення приватним виконавцем порушень чинного законодавства України під час здійснення виконавчих дій з виконання наказу Господарського суду Київської області від 19.07.2018 року №911/2179/15.
За таких обставин, повно та об'єктивно дослідивши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників сторін, доводи скаржника визнаються господарським судом необґрунтованими, а тому, скарга є такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 339, 340, 343, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» б/н від 24.10.2018 року (вх.№229/18 від 21.10.2018 року) на бездіяльність Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 19.07.2018 року №911/2179/15.
2. Копію ухвали надіслати стягувачу, боржнику та Приватному виконавцю Виконавчого округу міста Києва Вараві Роману Сергійовичу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 19.11.2018 року.
Суддя Д.Г. Заєць