24 вересня 2018 року Справа № 0440/5532/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.
при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.
за участю:
представника позивача Бажана В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (далі - ТОВ "АТБ-МАРКЕТ", позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці ДФС (далі - Одеська митниця ДФС, відповідач), в якій просить:
- скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.03.2018 р. №UA500060/2018/000012/2;
- скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2018 р. №UA500060/2018/08236.
В обґрунтування позову зазначено, що 21.03.2018 року позивач звернувся до відповідача з метою здійснення митного оформлення товару, шляхом надання митної декларації № UA500060/2018/008236 визначивши митну вартість за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України у розмірі 1 660 513,66 грн (63 134,71 доларів США). Для підтвердження заявленої митної вартості та з метою митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного Кодексу України. На думку позивача, відповідач безпідставно не визнав заявлену позивачем митну вартість товару та прийняв рішення № UA500060/2018/000012/2 від 22.03.2018 року, яким визначено митну вартість товару за резервним методом. На підставі вказаного рішення 22.03.2018 року відповідачем направлено позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2018/08236. Позивач вважає, вказані рішення відповідача необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни.
Ухвалою суду від 25.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
15.08.2018 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позову, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UA500060/2018/008236 від 21.03.2018 року, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідачем витребувано у позивача додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, проте такі документи позивачем не надані. Отже, враховуючи, що витребувані документи позивачем не надані, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.03.2018 р. №UA500060/2018/000012/2 та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2018 р. №UA500060/2018/08236. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
23.08.2018 року представник позивача надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідачем не обґрунтовано застосування резервного методу визначення митної вартості та не обгрунтовано неможливість застосування методів визначення митної вартості щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості.
27.08.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.09.2018 року; 10.09.2018 року оголошено перерву у судовому засіданні до 24.09.2018 року для повторного виклику відповідача у засідання.
21.09.2018 року представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні 24.09.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" (покупець) та компанією NINGBO HOME-DOLLAR IMP.Ц EXP.CORP (продавець) укладено контракт № 2737-HD/CN від 16.06.2014 року, за умовами якого продавець поставляє, а покупець купує товар партіями, у відповідності до вимог, на умовах та за ціною, що визначені у додатках та специфікаціях (а.с. 34-38).
Згідно специфікації № 201 від 26.01.2018 року до контракту, продавець зобов'язується поставити товар:
- тапки дитячі закриті (артикул HD0681) у кількості 24240 шт., вартість за одиницю 0,6750 доларів США, на загальну суму 16 362 доларів США;
- тапки жіночі закриті (артикул HD0682) у кількості 23520 шт., вартість за одиницю 0,8300 доларів США, на загальну суму 19 521,60 доларів США;
- тапки чоловічі закриті (артикул HD0683) у кількості 21120 шт., вартість за одиницю 0,9850 доларів США, на загальну суму 20803,20 доларів США;
Також, специфікацією № 201 від 26.01.2018 року визначено умови оплати: оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з дати митного оформлення в Україні (а.с. 39).
21.03.2018 року ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" надано до Одеської митниці ДФС митну декларацію № UA500060/2018/008236 на товар: «Взуття на підошві та з верхом з гуми або пластмаси, союзка якого має один або кілька вирізаних отворів: тапки дитячі закриті, розмір 30-35, арт. HD0681, - 1200 пар; тапки жіночі закриті, розмір 36-41, арт. HD0682 - 5808 пар; тапки чоловічі закриті, розмір 41-45, арт. HD0683 - 7296 пар; тапки дитячі закриті, розмір 30-35, арт. HD0681 - 23040 пар; тапки жіночі закриті, розмір 36-41, арт. HD0682 - 17712 пар; тапки чоловічі закриті, розмір 41-45, арт. HD0683 - 13824 пар» (а.с. 24-26).
Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 51 660 513, 56 грн. (63 134, 71 доларів США), що визначена за ціною, обумовленою контрактом та витрат на транспортування і страхування. Вартість товару була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).
Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт №2737-ND/СN від 16.06.2014 року; специфікація до контракту № 201 від 26.01.2018 року; рахунок-фактура (інвойс) №20180126-0120-39 від 19.03.2018 року та №20180126-0120-39-1 від 19.03.2018 року; договір транспортного експедирування №AUZ009-06.17 від 18.01.2017 року; CMR від 18.03.2018 року №5345, №5097, №0976, №6965; коносамент №ME0818010088 від 28.01.2018 року; коносамент №MSUGI120318 від 12.03.2018 року; Генеральний договір добровільного страхування вантажів № 01г6д від 01.02.2016 року; заява на страхування окремого перевезення вантажу №5350 від 08.02.2018 року.
Так, на вимогу відповідача позивачем подано додаткові документи:
- додаткову угоду № 2 від 01.02.2017 року до Генерального договору добровільного страхування № 01г6д від 01.02.2016 року;
- митну декларацію країни відправлення № 350120180018519972 від 27.01.2018 року.
За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.03.2018 року №UA500060/2018/000012/2, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 6,58 дол. США/кг.
У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2018 року №UA500060/2018/08236.
Позивачем товар був випущений у вільний обіг за МД від 23.03.2018 року № UA500060/2018/008544 та надані фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).
Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Як вбачається з рішення про коригування митної вартості від 22.03.2018 року №UA500060/2018/000012/2, підставою для його прийняття є результат митного контролю щодо правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідно статті 54 Митного кодексу України.
В результаті такого контролю встановлено:
1. Відповідно до підпункту "в" пункту 2 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самового товару.
Суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції від 16.06.2014 року № 2737-HD/CN, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) та NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&E. .CORP (Постачальник).
Відповідно до п. 2.2. Контракту № 2737-HD/CN ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нінгбо, Китай (у відповідності до «Інкотермс - 2000»), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування.
Отже, умовами контракту № № 2737-HD/CN визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв'язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.
Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №815/4132/17.
2. Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Поставка товарів здійснюється на умовах FOB FUZHOU.
У наданому до митного оформлення коносаменті від 19.03.2018 року № 20180126-0120-39 зазначено «Freight prepaid», тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного оформлення не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Щодо даного твердження суд зазначає, що відповідно до п. 2.2. Контракту № 2737-HD/CH від 16.06.2014 року ціна на товар приймається відповідно до умов FOB-Нінгбо, Китай, якщо інше не обумовлено у специфікаціях, та включає в себе вартість навантаження товару у постачальника, вартість пакування та маркування.
Специфікацією № 201 від 26.01.2018 року до зазначеного контракту № 2737-HD/CH передбачено: умови поставки - FOB - Фужоу.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (клієнт) укладено з ТОВ «АССТРА УКРАЇНА» (експедитор) договір транспортного експедирування від 18.01.2017 року № AUZ 009-06.17.
У пункті 1.1. вказаного договору AUZ 009-06.17 передбачено, що експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта виконати, а за необхідності також організувати виконання визначених цим договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, а клієнт зобов'язується прийняти та сплатити належним чином надані послуги.
Конкретний перелік послуг та інформація про них зазначається у заявці на перевезення вантажу (пункт 1.2. Договору № AUZ 009-06.17).
28.01.2018 року сторонами було підписано заявку на перевезення вантажу морським транспортом № 23683/79142_2 до договору № AUZ 009-06.17, якою сторони погодили маршрут перевезення Фужоу, Китай - Одеса, Україна, умови поставки FOB Фужоу. Погоджена вартість: еквівалент 2 420 USD/конт. У гривні по курсу НБУ на дату прибуття на митний термінал в Одесу: 1 400 USD - комплекс транспортно-експедиційних послуг по перевезенню за межами території України, включаючи навантажувально-розвантажувальні роботи та доставку в порт завантаження; - 970 USD - комплекс транспортно-експедиційних послуг по перевезенню на території України з урахуванням навантаження. Ставка включає всі послуги, вказані в підпунктах 1.3.1 - 1.3.16 договору транспортного експедирування, у випадку їх фактичної наявності.
Таким чином, будь-які витрати, які можуть виникнути під час перевезення вантажу за маршрутом Фужоу, Китай - Одеса, Україна, в тому числі перевантаження з одного судна на інше, покладаються на експедитора.
Листом від 19.03.2018 року № 134 ТОВ «АССТРА УКРАЇНА» (експедитор) підтвердило, що всі можливі витрати на перевалку, розвантаження, навантаження, зберігання контейнерів у посередницьких портах по всьому шляху слідування включені у вартість послуг морського перевезення, обумовлених у відповідних заявках до договору транспортного експедирування № AUZ 009-06.17 від 18.01.2017 року.
На підтвердження виконання транспортування товару, позивачем надано акт здачі - прийняття робіт від 26.03.2018 року № 20180126-0120-39, акт здачі-прийняття робіт від 26.03.2018 року № 20180126-0120-39-1, платіжне доручення № 745634 від 06.04.2018 року, платіжне доручення № 745644 від 06.04.2018 року.
Отже, доводи відповідача, що позивачем не підтверджено витрати на транспортування, є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.
3. У поданих до митного оформлення додаткової угоди до контракту та інвойсі від 26.01.2018 № 18HDL0094TTF30 зазначена вартість товару за штуки, а в митній декларації у якості додаткових одиниць задекларовані пари.
З цього приводу суд зазначає, що у Специфікації № 201 від 26.01.2018 року до Контракту № 2737-HD/CN та інвойсі від 26.01.2018 року № 18HDL0094TTF30 вказана вартість товару за одиницю товару. Одиницею товару вважається цілісний показник товару, тобто у даному випадку під одиницею взуття (тапки) вважається пара, так як саме в такому вигляді товар підлягає реалізації.
Таким чином, декларантом вірно у митній декларації вказано одиниці товару.
4. Згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 5350 від 08.02.18 не відповідає вищезазначеним умовам.
З цього приводу суд зазначає, що Специфікацією № 201 від 26.01.2018 року до Контракту № 2737-HD/CN передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-Фужоу/FOB-FUZHOU.
Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у Продавця та і Покупця відсутні зобов'язання щодо укладення договорів страхування.
Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.
Так, ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.02.2016 року № 01г6д, укладеним з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування», здійснило добровільне страхування товару.
Згідно з пунктом 3 додаткової угоди № 2 від 01.02.2017 року до Генерального договору добровільного страхування вантажів від 01.02.2016 року № 01г6д страховий тариф складає 0,045% від страхової суми відповідно до пункту 2.3. Договору.
08.02.2018 року Сторонами підписано заяву на страхування окремого перевезення вантажу № 5350, якою передбачено, що товар за інвойсом № 18HDL0094TTF30 від 26.01.2018 року, вантажовідправник NINGBO HOME-DOLLAR IMP.&Eв'.CORP, вартість вантажу 1 547 413,83 грн. застраховано. Страхова сума складає 1 547 413,83 грн., страховий тариф % - 0,045, страховий платіж 696,34 грн.
Таким чином, витрати ТОВ "АТБ-МАРКЕТ" на страхування у розмірі 696,34 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.02.2016 року № 01г6д, додатковою угодою № 2 від 01.02.2017 року, заявою на страхування окремого перевезення вантажу № 5350 від 08.02.2018 року, які надані позивачем під час здійснення митного оформлення.
Отже, витрати на страхування були вірно розраховані декларантом. Позивач у повному обсязі надав відповідачу документи, що підтверджують розмір витрат на страхування, будь-які зауваження у відповідача щодо достовірності цих документів відсутні.
5. У ДСЕК від 06.10.2015 року № 05.03.02-03/45648 вказано код товару 6404, який повністю відрізняється від заявленого коду в МД UA500060/2018/008236 у графі 33 - 6402993900.
З цього приводу суд зазначає, що висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 06.10.2015 р. № 05.03.02-03/45648 не є документом на підставі якого встановлюється митна вартість товару та не є таким, що впливає на визначення митної вартості товару за основним методом.
Отже, за сукупності викладених обставин, суд приходить висновку про відсутність підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 22.03.2018 року №UA500060/2018/000012/2, а наведені мотиви не свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Жодна із вказаних у рішенні про коригування митної вартості товарів підстав не відповідає критеріям, встановленим частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, які надають митному органу право на проведення коригування митної вартості.
Суд зазначає, що митну вартість підтверджують саме основні документи, визначені в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, які містять відомості про ціну товару, та на підставі яких позивачем визначалась митна вартість. Тому, зауваження лише до додаткових документів, які не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не можуть бути правомірною підставою коригування митної вартості.
Щодо визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 3 статті 55 Митного кодексу України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У відповідності із зазначеним порядком, в графі 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), а також перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.
В рішенні про коригування митної вартості товарів від 22.03.2018 року №UA500060/2018/000012/2 відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом. Відповідачем не конкретизовано підстави незастосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів. Загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування цього методу не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем рішення. Відсутність у митниці інформації про продаж ідентичних товарів - прийняту органом доходів та зборів не є належною підставою для незастосування методу за ціною договору щодо ідентичних товарів.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 22.03.2018 року №UA500060/2018/000012/2 відповідачем зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості товару №1 МД є більшим (МД № UA500040/2018/003089 від 19.03.2018 року ) та становить 6,58 дол. США/кг.нетто (1.4962 дол. США за пару), ніж заявлено декларантом - 4,03 дол. США/кг нетто (0,9165 дол. США за пару).
Проте, відповідач не зазначив, який саме товар було оформлено за МД від 19.03.2018 року № UA500040/2018/003089, не порівнює характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, не порівнює комерційні умови та умови поставки цих товарів.
Суд зазначає, що у рішенні № UA500060/2018/000012/2 від 22.03.2018 року відповідачем не конкретизовано підстави незастосування попередніх методів, а загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем рішення № UA500060/2018/000012/2.
За таких обставин, Одеською митницею ДФС не дотримано вимоги щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості та вимоги статті 55 Митного кодексу України щодо змісту рішення про коригування митної вартості товару.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладеного контракту, суд доходить висновку, що позивач має та надав суду необхідні документи за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості, які в сукупності з іншими доказами свідчать про правомірне визначення позивачем митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, натомість доводи митного органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги, за якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, митний орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що подані документи не підтверджують заявлену вартість товару, а вартість витрат на перевезення товару до митної території України та витрат на страхування, які є складовою митної вартості товару, не врахована декларантом.
Враховуючи вищевикладене, за умови відсутності належних доказів правомірності прийнятих відповідачем рішень, рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.03.2018 року №UA500060/2018/08236 та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2018 року №UA500060/2018/08236 є протиправними та підлягають скасуванню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 6791,60 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №528026 від 13.07.2018 року.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 6791,60 грн., підлягає стягненню з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (адреса: 52005, Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, 76; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 30487219) до Одеської митниці ДФС (адреса: 65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Гайдара, 21, корпус А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39441717) про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 22.03.2018 року №UA500060/2018/000012/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.03.2018 року №UA500060/2018/08236.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС судові витрати у розмірі 6791 (шість тисяч сімсот дев'яносто одна) гривня 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII „Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду в повному обсязі складено 05.10.2018 року.
Суддя М.В. Бондар