м. Вінниця
19 листопада 2018 р. Справа № 0240/3004/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука Андрія Валерійовича, розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача, представника позивача про відвід судді Вінницького окружного адміністративного суду Крапіницькій Наталі Леонідівні у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
В ході судового засідання 14.11.2018, позивачем ОСОБА_1, її представником подано письмову заяву про відвід головуючого судді Крапівницької Н.Л. та зазначено, що замість того, щоб забезпечувати додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій і керувати ходом судового засідання, суддя Крапівницька Н.Л. повідомила представника відповідача ОСОБА_3 про те, що потрібно було виконати ухвалу суду щодо подачі відзиву, а до нього долучити відповідні докази, в тому числі: протокол засідання сесії сільської ради та інші докази у спростування позову. Якщо є інші особи, які якось заінтересовані, то необхідно їх номера телефонів і адреса та залучення до участі у справі, для чого суддя відклала розгляд справи понад термін, який надано для розгляду законом (шістдесят днів), а саме, - замість того, щоб до 10.11.2018 року, - на 14.11.2018 року, а також є підозри щодо позапроцесуального спілкування головуючого по справі та представником відповідача ОСОБА_3
Ухвалою суду від 14.11.2018 провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід судді. Заяву представника третьої особи про відвід головуючому судді Крапівницькій Наталі Леонідівні у справі №0240/3004/18-а передано для вирішення питання про відвід судді, в порядку встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвалюючи таке рішення, суд послався на положення частини четвертої статі 40 КАС України, згідно з якими якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2018 для вирішення питання про відвід судді визначено головуючого суддю Томчука Андрія Валерійовича.
Згідно із положеннями ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Проаналізувавши подане клопотання та матеріали адміністративної справи, приходжу до висновку про можливість вирішення питання про відвід в порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо обґрунтованості заяви та наявності підстав для відводу судді Крапівницькій Н.Л., виходжу із наступного.
Підстави для відводу судді визначені статтею 36 КАС України. Так, згідно положень частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Зміст заяви позивача, її представника про відвід судді Крапівницькій Н.Л., не визначає будь-яких із вищенаведених обставин, які б давали підстави для відводу судді.
Посилання представника позивача на те, що суддя відклала розгляд справи понад термін, який надано для розгляду законом (шістдесят днів), а саме, - замість того, щоб до 10.11.2018 року, - на 14.11.2018 року, а також є підозри щодо позапроцесуального спілкування головуючого по справі та представником відповідача ОСОБА_3, не може свідчити про упередженість судді, а лише вказує про незгоду позивача з прийнятим рішенням відносно термінів розгляду справи. Крім того, вказуючи на підозри щодо позапроцесуального спілкування головуючого по справі та представника відповідача ОСОБА_3, позивач та її представник не надали відповідних належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених припущень.
Слід наголосити, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Зазначена позиція неодноразово висловлена в рішеннях Великої Палати Верховного Суду та Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду у справах № 523/5348/17 від 14.02.2018, № 9901/573/18 від 09.08.2018 року, № 826/23651/15 від 16.08.2018 року, № 9901/673/18 від 01.10.2018 року, № 800/445/16 від 18.10.2018 року.
Також слід вказати, що головна мета відводу це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»,).
Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно об'єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Таким чином, висновки позивача, її представника про те, що під головуванням судді Крапівницької Н.Л. дана справа слухатись не може, оскільки суддя з особистих міркувань, невиключно прямо чи опосередковано заінтересована в результатах розгляду даної справи і для цієї мети порушила норми процесуального права - не знайшли свого підтвердження, оскільки оскільки такі доводи ґрунтуються на припущеннях, суб'єктивній оцінці заявником обставин справи.
З огляду на наведене вважаю, що у задоволенні заяви позивача, представника позивача про відвід судді Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницькій Н.Л. у адміністративній справі №0240/3004/18-аза позовом за позовом ОСОБА_1 до Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити в задоволенні заяву позивача, представника позивача про відвід судді Вінницького окружного адміністративного суду Крапіницькій Наталі Леонідівні у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Деребчинської сільської ради Шаргородського району Вінницької області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Адміністративну справу передати для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ст. 256 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту постановлення.
Суддя Томчук Андрій Валерійович