вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.11.2018м. ДніпроСправа № 904/3810/18
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничозбагачувальна фабрика Східно-Донбаська", м. Краматорськ Донецької області
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське Дніпропетровської області
про стягнення 371 297,01 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
Представники:
Від позивача: Грищенко Г.А., довіреність №10/2018 від 13 листопада 2018 року, представник
Від відповідача: Захарченко О.В., довіреність №24 від 31 січня 2018 року, юрисконсульт першої категорії претензійно-позовної роботи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірничо-збагачувальна фабрика Східно-Донбаська" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" заборгованість у розмірі 371 297,01 грн., з яких:
- основний борг у розмірі 281 119,38 грн.;
- 3 % річних у розмірі 17 175,38 грн.;
- інфляційні втрати у розмірі 73 002,25 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки вугільної продукції №15-1083-02 від 17 червня 2015 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлену продукцію. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 19.10.2016 по 24.01.2017 у сумі 17 175,38 грн. та інфляційні збитки за період з листопада 2016 року по січень 2017 року у сумі 73 002,25 грн.
Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат", проти задоволення позову заперечує, зазначає, що надані позивачем докази в обґрунтування позовних вимог не мають співвідношення між собою. Так, залізничні накладні №№50411453, 50411446 не місять відбитку календарного штемпеля прибуття вантажу, а отже позивачем за цими накладними не доведено конкретну дату поставки на комбінат товару. В залізничних накладних №№ 45817921, 45769247, 46382735 містяться відбитки штемпелів станції призначення Правда Придніпровської залізниці про видачу вантажу 03.10.2016, 04.10.16, 20.10.2016. Оплата має бути проведена за фактом поставки протягом 15-ти календарних днів від дати поставки продукції на комбінат. Однак, у тексті позовної заяви чітко не визначений період, за який нараховуються інфляційні втрати та 3% річних. В розрахунку інфляційних втрат та 3% річних міститься прив'язка до дати відвантаження, тоді як умовами договору визначений порядок оплати - протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару на комбінат, який визначається відповідно до штемпелю станції призначення. Доказів надання рахунків на оплату, які є підставою для проведення розрахунків позивачем не надано. Оскільки, з підстав викладених вище, додані до позовної заяви копії документів не містять даних, які підтверджують викладене в позовній заяві, відповідач вважає позовні вимоги не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Разом з цим, відповідач надає контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням дат поставок товару зазначених у залізних накладних, відповідно до якого 3% річних за загальний період з 16.10.2017 по 07.08.2018 вкладають 16 014,00 грн., а інфляційні втрати за період з листопада 2016 року по червень 2018 року складають 59 650,88 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2018 відкрито провадження у справі №904/3810/18, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.09.2018. З 19.09.2018 відкладено підготовче засідання на 09.10.2018. У судовому засіданні 09.10.2018 оголошувалась перерва до 18.10.2018. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2018.
У судовому засіданні 14.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
29.05.2015 між Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" (одержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничозбагачувальна фабрика Східно-Донбаська" (постачальник) укладено договір поставки вугільної продукції №15-1083/02, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити на умовах, викладених у договорі, вугільну продукцію, якість, марка, кількість та ціна якої зазначені у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є невід'ємними його частинами, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, викладених у договорі.
Загальна кількість продукції, яка підлягає поставці, одиниці виміру, асортимент, кількість, номенклатура визначаються Специфікацією за згодою сторін. Кількість кожної партії зазначено в Сертифікаті якості, рахунку-фактурі та залізничній накладній на цю партію (п.п.2.1, 2.3 договору).
Згідно з п. 3.1 договору ціна за одиницю та за позиціями встановлюється в гривнях та зазначається у специфікаціях до договору. Загальна сума договору є величиною змінною та складається із суми усіх специфікацій, оформлених до цього договору. Вартість кожної партії зазначена у рахунку-фактурі (п.п.3.2, 3.3 договору).
Пунктами 4.1, 4.2 договору визначено, що порядок оплати зазначається в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору. Остаточний розрахунок здійснюється за фактичну кількість продукції, визначену покупцем, з урахуванням документально підтверджених недостач.
У п. 4.7 договору обумовлений комплект документів, необхідний для здійснення платежів у випадку оплати за фактом поставки, а саме: залізнична накладна, рахунок в 2-х примірниках, сертифікат якості на продукцію, акт приймання-передачі в 2-х примірниках. Постачальник оформлює та обов'язково реєструє електронну податкову накладну в ЄРПН згідно чинного податкового законодавства (п. 4.7.1 договору).
Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця (п. 4.9 договору).
Датою поставки продукції вважається дата календарного штемпеля станції призначення, зазначена в залізничній накладній і визначена в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Датою відвантаження вважається дата штемпеля залізниці на залізничній квитанції про прийнятті вантажу до перевезення на станції відправлення (п.5.3 договору).
Згідно з п. 5.4 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару покупцю перевізником і визначається датою штемпеля станції призначення на залізничній накладній.
Продукція вважається поставленою постачальником:
- за якістю у відповідності з сертифікатом якості, оформленим на підприємстві-виготовлювача продукції;
- за кількістю, у відповідності з масою, зазначеній в залізничній накладній та/або накладній на відпуск товару (п. 7.1 договору).
Відповідно до п. 12.1 (в редакції додаткової угоди №4 від 22.12.2015) договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами, що визначається датою, зазначеною в правому верхньому куті першої сторінки договору та скріплення печаткою та діє до 31.12.2016, а в частині взаєморозрахунків договір діє до повного виконання обома сторонами своїх зобов'язань.
Сторонами підписані специфікації №16 від 01.08.2016 про поставку продукції на суму 21 500 000,00 грн., №17 від 01.09.2016 на суму 17 200 000,00 грн., №18 від 10.10.2016 на суму 22 000 000,00 грн.
Пунктами 10 названих специфікацій передбачено, що оплата здійснюється по факту поставки протягом 15-ти календарних днів з дати поставки продукції на комбінат.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірничозбагачувальна фабрика Східно-Донбаська" поставлено Публічному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний комбінат" вугілля, що підтверджується видатковими накладними №962 від 22.08.2016 на суму 2 986 355,56 грн., №1294 від 02.10.2016 на суму 33 755,06 грн., №1296 від 03.10.2016 на суму 41 172,58 грн., №№1438 від 18.10.2016 на суму 42 247,58 грн., з доданими до них актами приймання-передачі вугільної продукції від 22.08.2016, від 02.10.2016, від 03.10.2016, від 18.10.2016 та залізничними накладними.
Позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату №972 від 22.08.2016 на суму 2 986 355,56 грн., №1297 від 02.10.2016 на суму 33 755,06 грн., №1305 від 03.10.2016 на суму 41 172,58 грн., №1426 від 18.10.2016 на суму 42 247,58 грн.
В свою чергу, відповідачем лише частково оплачено отриману продукцію за рахунком №972 від 22.08.2016, про що свідчить банківська виписка по рахунку від 24.01.2017, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 281 119,38 грн., що і є причиною виникнення спору.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З урахуванням умов Специфікацій строк оплати товару є таким, що настав.
Заперечуючи проти позову відповідач зауважує, що в якості доказу, позивач посилається на рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1669/17, яким вже охоплені поставки за актами приймання-передачі вугільної продукції від 22.08.2016, 02.10.2016, 03.10.2016, 18.10.2016, та оскільки рішення у справі №904/1669/17 виконано в повному обсязі, є підстави вважати, що основна заборгованість у розмірі 281 119,38 грн. сплачена відповідачем у повному обсязі.
У той же час, суд звертає увагу, що доказів оплати заборгованості у розмірі 281 119,38 грн. саме за спірними рахунками покупець не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував. Заперечення відповідача ґрунтуються на припущеннях щодо можливої оплати спірної суми.
За викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 281 119,38 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних за загальний період з 07.09.2016 по 07.08.2018 у розмірі 17 175,38 грн. та збитки від інфляційних процесів за загальний період з 07.09.2016 по 07.08.2018 у розмірі 73 002,25 грн.
У запереченнях на позов відповідач надає контрозрахунок 3% річних та збитків від інфляційних процесів з урахуванням дат поставки товару на комбінат, які зазначені у залізничних накладних.
Так, як зазначено вище, умовами специфікацій передбачено, що оплата здійснюється по факту поставки протягом 15-ти календарних днів з дати поставки продукції на комбінат.
Із наданих позивачем розрахунків 3% річних та збитків від інфляційних процесів вбачається, що позивач визначає періоди нарахувань, керуючись виставленими рахунками, однак:
- відповідно до залізничної накладної №50411453 дата поставки товару відповідно до штемпеля на залізничній накладній - 30.09.2016 (рахунок №972 від 22.08.2016 на суму 148 350,28 грн. (часткова оплата 24.01.2017 у сумі 132 756,39)), а тому кінцева оплата відповідно до умов договору та Специфікацій (15 календарних днів) - 15.10.2016, відповідно прострочка виникає з 16.10.2016;
- відповідно до залізничної накладної №50411446 дата поставки товару відповідно до штемпеля на залізничній накладній - 20.10.2016 (рахунок №972 від 22.08.2016 на суму 148 350,28 грн.), а тому кінцева оплата відповідно до умов договору та Специфікацій (15 календарних днів) - 04.11.2016, відповідно прострочка виникає з 05.11.2016;
- відповідно до залізничної накладної №45769247 дата поставки товару відповідно до штемпеля на залізничній накладній - 03.10.2016 (рахунок №1297 від 02.10.2016), а тому кінцева оплата відповідно до умов договору та Специфікацій (15 календарних днів) - 18.10.2016, відповідно прострочка виникає з 19.10.2016;
- відповідно до залізничної накладної №45817921 дата поставки товару відповідно до штемпеля на залізничній накладній - 04.10.2016 (рахунок №1305 від 03.10.2016), а тому кінцева оплата відповідно до умов договору та Специфікацій (15 календарних днів) - 19.10.2016, відповідно прострочка виникає з 20.10.2016;
- відповідно до залізничної накладної №46382735 дата поставки товару відповідно до штемпеля на залізничній накладній - 20.10.2016 (рахунок №1426 від 18.10.2016), а тому кінцева оплата відповідно до умов договору та Специфікацій (15 календарних днів) - 04.11.2016, відповідно прострочка виникає з 05.11.2016.
Перевіривши розрахунки 3% річних та збитків від інфляційних процесів позивача та контрозрахунок цих нарахувань, здійснених відповідачем, суд погоджується з контрозрахунком відповідача, вважає його обґрунтованим, оскільки періоди прострочки визначені враховуючи саме дати поставки продукції, а не дати виставлених рахунків, а відтак, вимоги про стягнення 3% річних та збитків від інфляційних процесів підлягають частковому задоволенню у розмірі 3% річних за загальний період з 16.10.2016 по 07.08.2018 у розмірі 16 014,00 грн. та збитки від інфляційних процесів за загальний період з листопада 2016 року по червень 2018 року у розмірі 59 650,88 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані зі сплатою судового бору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 5 351,76 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання позову до господарського суду ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5 569,47 грн., у той час, як 1,5% ціни позову складає 5 569,46 грн., тобто позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі (на 0,01 грн.), ніж підлягав сплаті.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи. На час прийняття рішення такого клопотання не надходило, що не позбавляє позивача права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничозбагачувальна фабрика Східно-Донбаська" до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" про стягнення 371 297,01 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, буд. 18-Б, ідентифікаційний код 05393043) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірничозбагачувальна фабрика Східно-Донбаська" (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Двірцева, буд.10; поштова адреса: 02105, м. Київ, пр. Миру, буд. 15А, офіс 309, ідентифікаційний код 36984097) заборгованість у розмірі 281 119 (двісті вісімдесят одна тисяча сто дев'ятнадцять) грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 16 014 (шістнадцять тисяч чотирнадцять) грн. 00 коп., збитки від інфляційних процесів у розмірі 59 650 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 88 коп., витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 5 351 (п'ять триста п'ятдесят одна) грн. 76 коп., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.11.2018
Суддя Н.М. Євстигнеєва