вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.11.2018 Справа № 904/3376/18
за позовом Божедарівської селищної ради, смт. Божедарівка, Криничанської ради, Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна алкогольна компанія", м. Київ
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ ЕСТЕЙТ", м. Одесса
про розірвання договору оренди землі
Суддя Ліпинський О.В.
Секретар судового засідання Перебийніс О.О.
Представники:
від позивача Клімов А.Ю. дов. від 22.10.2018
від відповідача не з'явився
від третьої особи не з'явився
Божедарівська селищна рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна алкогольна компанія" (далі - Відповідач) про розірвання договору №337 від 29.08.2011 оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222055700:03:002:6005, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Криничанського району Дніпропетровської області: 05.07.2012 за № 122205574000171.
Ухвалою суду від 10.08.2018 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Відповідач явку представника в засідання суду не забезпечував.
Ухвали суду, які направлялися за адресою місцезнаходження Відповідача згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".
За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 Правил).
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).
Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення "закінчення встановленого строку зберігання", суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення " у зв'язку з відсутністю адресата".
Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення Відповідача про відкриття провадження у справі та дати засідань суду.
Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.
Третя особа надала письмові пояснення за змістом яких зазначила, що на теперішній час є власником об'єктів нерухомості, який розташовані на земельній ділянці, що є предметом спірного договору оренди, у зв'язку із чим вважає, що зазначена ділянка має бути надано йому в оренду. Проти задоволення позову не заперечувала.
Крім того, Третьою особою подано клопотання про розгляд справи без участі її представника.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував та наполягав на їх задоволенні.
В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 08.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до п'яти днів із дня закінчення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог позивача щодо предмета позову, дослідивши подані докази, господарський суд, -
29.08.2011 між Щорською селищною радою, найменування якої змінено на Божедарівську селищну раду (далі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лікеро-Горілчаний Завод "Карат" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна алкогольна компанія") (надалі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 337.
Відповідно до пункту 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для промислового використання із земель державної власності (землі промисловості), яка знаходиться в межах населеного пункту на території Щорської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.
Пунктом 2 Договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка, яка розташована в межах населеного пункту загальною площею 0,1936 га, в тому числі землі промисловості 0,1936 га.
На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури: свердловина питної води № 65. Земельна ділянка надається в оренду з об'єктами нерухомого майна та іншими об'єктами інфраструктури (п.п. 3, 4 договору).
Відповідно до п. 5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: -
80 661, 00 грн.
Договір укладено на 49 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8 договору).
За умовами пункту 9 договору, орендна плата вноситься орендарем у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що використовується в промислових цілях в розрахунку 13,02 грн./1кв.м. х 3,20 х 10% х 1936 кв.м. = 8 066, 00 гривень на рік, на момент укладення договору на розрахунковий рахунок Щорської селищної ради.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації та коригується орендарем (п. 10 договору).
Відповідно до п. 11 договору, орендна плата вноситься в такі строки: щомісяця протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Пунктом 18 договору встановлено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється після державної реєстрації цього договору за актом її приймання -передачі.
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв за актом прийому-передачі (а.с. 25) земельну ділянку загальною площею 0,1936 га, в тому числі землі промисловості 0,1936 га для промислового використання.
В порушення взятих на себе зобов'язань Відповідачем орендна плата сплачена не була.
Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/8556/17, зміст якого міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/70516108, а отже, не підлягають доказуванню в межах даної справи відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.
Станом на час звернення з даним позов вищевказана заборгованість Відповідачем не сплачена, що на думку Позивача є підставою для розірвання договору оренди
Згідно зі ст.ст. 598, 653 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема в разі розірвання договору; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Загальні підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст.ст. 651, 652 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
В процесі вирішення спору від Третьої особи надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог, за змістом яких остання зазначила, що з 12.07.2017 є власником об'єкта нерухомості (свердловина питної води № 65), який знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 1222055700:03:002:6005, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень. Крім того, до пояснень додано копії листів від 27.04.2018 та 20.07.2018, які направлялись на адресу Позивача з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Актив Естейт".
Згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі", до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
З огляду на викладені приписи закону слід дійти висновку, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно в зв'язку із припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно із ч. 2 ст. 120 ЗК України.
Тобто особа, яка набула права власності на це майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене в тому ж обсязі та на умовах, як і в попереднього власника. При цьому, право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без "оформлення" припинення права будь-якими актами та документами. Варто наголосити, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов'язанні.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2018 по справі 904/9027/17.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що з моменту зміни власника об'єкта нерухомості, що розташований на земельній ділянці, яка є предметом спірного договору оренди, відбулася заміна сторони в зобов'язанні, у зв'язку із чим, з 11.07.2017 року орендарем за спірним договором, та відповідно належним відповідачем у спорі про розірвання такого договору, є ТОВ «Актив Естейт».
З огляду на вище встановлені обставини, слід визнати, що вимоги про розірвання договору №337 від 29.08.2011 оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222055700:03:002:6005, заявлено до особи, яка не являється стороною даного правочину (до неналежного відповідача), що виключає підстави для задоволення такого позову.
При цьому, суд зауважує, що Позивач в порядку ст. 48 ГПК України клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем не заявляв.
Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77-79, 86,129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В задоволені позову відмовити.
Витрати зі сплати судового збору покласти на Позивача.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.11.2018.
Суддя О.В. Ліпинський