пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
07 листопада 2018 р. Справа № 903/484/18
Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №903/484/18
за позовом фізичної особи-підприємця Баранової Дарії Володимирівни, с. Княгининок, Луцького району, Волинської області
до публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк", м. Київ
про визнання недійсним кредитного договору №033/21/08 від 30.04.2008р.,
за участю представників:
від позивача: Коломейчук О.М. - адвокат (ордер серія ВЛ № 033660 від 05.06.2018р.),
від відповідача: Змієвський О.А. (довіреність № б/н від 17.03.2014р.),
06.07.2018 року фізична особа-підприємець Баранова Дарія Володимирівна звернулась до господарського суду з позовною заявою б/н від 05.07.2018 року про визнання недійсним кредитного договору №033/21/08 від 30.04.2008р., укладеного між акціонерним товариством "Індустріально-Експортний банк" в особі філії "Волинська дирекція" АТ "Індустріально-Експортний банк" та фізичною особою-підприємцем Барановою Дарією Володимирівною.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.07.2018 року на підставі ч. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України було відведено суддю Шума М. С. від розгляду заяви фізичної осозби-підприємця Баранової Дарії Володимирівни до публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" про визнання кредитного договору недійсним.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2018 року справу розподілено судді Якушевій І.О.
30.07.2018р. від відповідача надійшов відзив № 10451/2825 від 27.07.2018р., в якому відповідач зазначає, що підстави для визнання кредитного договору недійсним відсутні.
31.07.2018р. від відповідача надійшло клопотання № 10451/2840 від 31.07.2018р. про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні у м. Львові.
В судовому засіданні 02.08.2018р. представник позивача подав заяву про витребування доказів.
02.08.2018р. представник позивача подав заяву про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа. Просив суд зупинити виконавче провадження № 50175839, яке було відкрите 17.02.2016р., до завершення розгляду цієї справи.
Клопотання відповідача № 10451/2840 від 31.07.2018р. про відкладення розгляду справи було залишено судом без задоволення.
Ухвалою суду від 02.08.2018р. було задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів; заяву позивача від 02.08.2018р. про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа було залишено без задоволення; відкладено підготовче засідання на 05.09.2018р.; встановлено строк позивачу для подачі відповіді на відзив відповідача на позов; встановлено строк відповідачу для подачі документального письмового підтвердження за підписом відповідальних посадових осіб банку про те, чи рахується заборгованість за фізичною особою-підприємцем Барановою Д. В. за кредитним договором № 033/21/08 від 30.04.2008р.
16.08.2018р. від відповідача надійшло клопотання № 1045/2990 від 13.08.2018р. про долучення доказів, які підтверджують, чи рахується заборгованість Баранової Д. В. за кредитним договором № 033/21/08 від 30.04.2008р.
04.09.2018р. від представника позивача надійшла заява про витребування доказів. Представник позивача просив суд для повного та об'єктивного дослідження усіх необхідних доказів, що можуть надати інформацію для прийняття законного рішення в межах даної справи, витребувати з Луцького міськрайонного суду матеріали кримінальної справи №0308/11530/12 по обвинуваченню ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч. 4 ст. 209 ч.2, 28 ч. 3, 358 ч. 2-3. КК України.
04.09.2018р. представник позивача подав відповідь на відзив відповідача. Представник позивача зазначив у відповіді на відзив, що вважає позов підставним та таким що підлягає до задоволення.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів, залишив його без задоволення.
05.09.2018р. представником позивача було подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи по справі № 903/484/18 та витребування документів від відповідача.
В клопотанні представник позивача просив суд призначити почеркознавчу експертизу, якою визначити, чи підписувався Барановою Д. В. кредитний договір № 033/21/08 від 30.04.2008р., додаткова угода №1 від 29.09.2008р. до нього, заяви про надання кредиту та заява про збільшення ліміту кредитної лінії згідно діючої угоди до суми 1 455 000,00 грн.
Просив суд витребувати у відповідача оригінали кредитного договору № 033/21/08 від 30.04.2008р., додаткової угоди до нього №1 від 29.09.2008р., заяви про надання кредиту та заяви про збільшення ліміту кредитної лінії.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача про проведення почеркознавчої експертизи та витребування оригіналів документів задовольнив останнє в частині витребування документів.
Питання про призначення почеркознавчої експертизи по справі № 903/484/18 було вирішено розглянути в наступному судовому засіданні.
17.09.2018р. на адресу суду надійшли заперечення відповідача № 1045/3536 від 13.09.2018р. на відповідь позивача на відзив.
В запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача зазначив, що вважає відповідь на відзив необґрунтованою.
17.09.2018р. від відповідача надійшла заява № 10451/3379 від 06.09.2018р. про застосування строків позовної давності. В заяві відповідач зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності та просив у задоволенні позову відмовити.
В письмових поясненнях № 10451/3540 від 13.09.2018р. відповідач зазначив, що клопотання позивача про проведення почеркознавчої експертизи не підлягає до задоволення.
20.09.2018р. представник позивача подав клопотання про відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви для надання можливості підготувати письмові заперечення на подані відповідачем заяви та клопотання.
У заяві від 20.09.2018р. представник позивача просив суд витребувати з Луцького міськрайонного суду Волинської області інформацію по кримінальній справі № 0308/11530/12 про наявність в ній оригіналу кредитного договору №033/21/08 від 30.04.2008р. та додаткової угоди №91 від 29.09.2008р. до нього, заяви про надання кредиту та заяви про збільшення ліміту кредитної лінії згідно діючої угоди до суму 1455000,00грн., а також платіжних доручень на 500 000 гри. та на 955 000 грн. та витребувати самі оригінал цих документів; також просив суд витребувати ці матеріали від органів Головного управління Національної поліції у Волинській області, які вели дану кримінальну справу.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів, задовольнив його частково: в частині витребування оригіналів документів із Луцького міськрайонного суду Волинської області; в частині витребування доказів від органів Головного управління Національної поліції у Волинській області суд залишив клопотання без задоволення як таке, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи для ознайомлення із заявами та клопотаннями відповідача, залишив його без задоволення.
Ухвалою суду від 20.09.2018 року підготовче засідання було відкладено на 03.10.2018р.; ухвалено клопотання представника позивача про проведення почеркознавчої експертизи розглянути в судовому засіданні 03.10.2018р.; витребувано з Луцького міськрайонного суду Волинської області оригінал кредитного договору №033/21/08 від 30.04.2008р. та додаткової угоди №91 від 29.09.2008р. до нього, оригінал заяви Баранової О. В. про надання кредиту та заяви про збільшення ліміту кредитної лінії згідно діючої угоди до суми 1455000 грн., оригінали меморіальних ордерів, які знаходяться в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч. 4 ст. 209 ч.2, 28 ч. 3, 358 ч. 2-3. КК України.
03.10.2018 року представник позивача через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про приєднання письмових доказів до матеріалів справи.
03.10.2018 року представник позивача подав письмові пояснення на заяву про застосування позовної давності, на заперечення на відповідь на відзив, на письмові пояснення щодо клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, в яких, зокрема, послався на те, що вважає за можливе відкликати своє клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки поданих матеріалів достатньо для розгляду справи.
У зв'язку із відкликанням представником позивача свого клопотання про призначення почеркознавчої експертизи суд залишив його без розгляду.
Ухвалою суду від 03.10.2018р. було закрито підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 18.10.2018р.
В судове засідання 18.10.2018р. представник відповідача не з'явився; 18.10.2018р. подав клопотання № 10451/4060 від 18.10.2018р. про відкладення розгляду справи.
Клопотання обґрунтоване тим, що на офіційному сайті "Судова влада" були відсутні відомості про розгляд справи № 903/484/18, а ухвалу від 03.10.2018р. відповідач отримав пізно і не зміг прибути в судове засідання.
18.10.2018р. позивач подав заяву про приєднання до матеріалів справи письмових обґрунтувань.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, залишив його без задоволення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишив заяву представника позивача про долучення до матеріалів справи письмових обґрунтувань від 18.10.2018р. без розгляду.
В судовому засіданні 18.10.2018р. позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
В судовому засіданні 18.10.2018р. було оголошено перерву на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України до 07.11.2018 р.
В судовому засіданні 07.11.2018р. відповідач позов заперечив, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що фізична особа Баранова Д. В., укладаючи кредитний договір № 033/21/08 від 30.04.2008р. із акціонерним товариством «Індустріально-експотрний банк» в особі філії «Волинська дирекція» АТ «Індекс-банк», не мала волевиявлення укладати цей договір, не була ознайомлена з істотними умовами договору, не отримувала коштів, оскільки документи, за якими банк прийняв рішення про надання кредиту, були підроблені.
В подальшому представник позивача обгрунтовува свою позицію щодо визнання недійсним договору, посилаючись на ст. ст. 230-233 Цивільного кодексу та вказуючи, що кредитний договір укладено під впливом обману.
Однак, від позивача заяви про зміну підстав позову не надходило, а тому суд вирішував спір, виходячи з тих підстав позову, які наведені в позовній заяві.
Дослідивши наявну в матеріалах справи копію кредитного договору №033/21/08 від 29.04.2008р., судом встановлено, що 29.04.2008р. між фізичною особою - підприємцем Барановою Д.В. і акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» в особі філії «Волинська дирекція» АТ «Індекс-Банк» ( в подальшому банк було перейменовано на публічне акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк") було укладено кредитний договір №033/21/08.
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору відповідачем було відкрито позивачу як позичальнику відновлювальну кредитну лінію у розмірі 500 000 грн., в рамках якої банк надав позивальнику кредит.
В матеріалах справи міститься копія заява позивача про збільшення ліміту кредитної лінії до 1 455 000 грн. від 23.09.2008р.
29.09.2008р. між сторонами було укладено договір застави основних засобів № 033/21/08з1, відповідно до якого позивач як заставодавець зобов'язався повернути заставодержателю (відповідачу) кредит в розмірі 1 455 000 грн., а на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором заставодавець передав заставодержателю основні засоби загальною ринковою вартістю 6 939 950 грн.
29.09.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № 033/21/08 від 30.04.2008р.
Згідно з п. 1.1. угоди сторони внесли зміни до пунктів 1.1., 1.4., 3.1. договору, узгодили, що банк відкриває позичальнику відзивну відновлювальну кредитну лінію у розмірі 1 455 000 грн.; відсоткова ставка: 22,0%; забезпечили виконання позичальником за даним договором по поверненню кредиту, відсотків за кредит, плати за обслуговування кредитної лінії договором застави основних засобів № 033/21/08 від 30.04.2008р.
На виконання умов кредитного договору №033/21/08 від 29.04.2008р. відповідач надав позивачу кредит, що підтверджується копіями платіжних доручень №1 від 30.04.2008р., №1 від 29.09.2018р.
Доводи представника позивача, що фізична особа-підприємець Баранова Д. В. не отримувала коштів за кредитним договором спростовуються також наступним.
В процесі розгляду справи представник відповідача пояснював, що безготівкове перерахування коштів на рахунок, відкритий на ім'я фізичної особи-підприємця Баранової Д. В,. відбулось в той самий день, коли було укладено кредитний договір, а саме 30.04.2008р.
В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень № 1 від 30.04.2008р. на суму 500 000 грн. (а.с. 31, том 1) та № 1 від 29.09.2008р. на суму 955 000 грн. (а.с. 32, том 1), що підтверджують перерахування коштів на рахунки третіх осіб. На платіжних дорученнях містяться підписи фізичної особи-підприємця Баранової Д. В.
Із змісту протоколу допиту свідка від 06.06.2011р. по кримінальні справі № 30-025-11 вбачається, що позивач підтвердила, що на вказаних платіжних дорученнях містяться її підписи.
Крім цього, перерахування коштів підтверджується і оборотною відомістю за період з 30.04.2008р. по 09.10.2009р. по рахунку 20620000414002 фізичної особи-підприємця Баранової Д. В. (а.с. 161, том 1).
Факт виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором та надання позивачу кредиту встановлено і рішенням господарського суду Волинської області від 21.06.2011р. у справі №5004/567/11, яке набрало законної сили.
Як встановлено судом кредитні кошти відповідачу надавались на поповнення обігових коштів шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку за реквізитами контрактів, які були надані відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
За змістом статтей 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору.
Зміст правочину складають права та обов'язки, про набуття, припинення та зміну яких домовились учасники правочину, а також особи, визначені сторонами в якості учасників цього правочину.
Будь-який правочин реалізується суб'єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення. Однак, форма зовнішнього волевиявлення може виявитися неадекватною внутрішній волі суб'єкта правочину внаслідок неправомірних дій контрагента чи третіх осіб, внаслідок юридично значущої помилки у сприйнятті суб'єктом правочину його очікуваного юридичного результату.
За таких обставин дії особи не можуть об'єктивно відображати внутрішню волю суб'єкта цивільних правовідносин досягти бажаного юридичного результату. Тому в ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України законодавець прямо передбачає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Оглядом копії кредитного договору №033/21/08 від 30.04.2008р. встановлено, що договір підписано позичальником - Барановою Д.В.
Фізична особа-підприємець Баранова Д. В. виразила своє волевиявлення на укладення договору шляхом підписання кредитного договору №033/21/08 від 30.04.2008р.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів, які б свідчили про те, що підпис на кредитному договорі №033/21/08 від 30.04.2008р. їй не належить, позивач не подала. Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи представник позивача відкликав.
Отже, враховуючи викладене, кредитний договір №033/21/08 від 30.04.2008р. укладено без порушень вимог чинного на той час законодавства і його зміст не суперечить нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства та його моральним засадам, тому відсутні підстави для визнання його недійсним.
Щодо доводів представника позивача про встановлення факту підробки документів у кримінальній справі, то судом встановлено, що 02.04.2012р. старшим слідчим СУ УМВС України у Волинській області було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 № 30-025-11 за фактом підроблення невстановленими особами документів з метою їх використання; використання невстановленими особами завідомо підроблених документів; заволодіння чужим майном шляхом обману кредитними коштами АТ «Індекс-банк» за ознаками злочинів, передбачених ч. 1, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України.
05.06.2013р. Луцьким міськрайонним судом Волинської області було винесено вирок по справі № 0308/11530/12 про обвинувачення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яким судом встановлено, що в квітні 2008 року ОСОБА_6, діючи в складі організованої групи, будучи об'єднаний єдиним злочинним наміром з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, домовився з приватним підприємцем Барановою Д.В. про відкриття на її ім'я персонального рахунку в АТ "Індекс Банк", пообіцявши їй за надані посередницькі послуги грошову винагороду в сумі 200 доларів США, в результаті чого Баранова Д.В., якій про діяльність організованої групи нічого відомо не було, надала ОСОБА_6 з метою відкриття на неї рахунку в АТ "Індекс Банк" необхідні особисті документи, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію, паспорт, ідентифікаційний код, довідку про взяття на облік платника податків, свідоцтво про сплату єдиного податку, повідомлення про взяття на облік фізичної особи- підприємця.
Вироком було встановлено, що кошти, отримані приватним підприємцем Барановою Д.В. повернуті не були, в результаті чого АТ "Індекс Банк" було заподіяно шкоду на загальну суму 1 455 000 гривень.
Судом встановлено, що на підставі отриманих ОСОБА_6 документів, ОСОБА_7, діючи згідно розробленого єдиного плану, спрямованого на отримання кредиту шляхом надання неправдивої інформації, від імені Баранової Д.В. підробив та надав у банк завідомо неправдиву інформацію, на підставі якої було укладено кредитний договір № 033/21/08з від 30.04.2008 року про надання Барановій Д.В. відновлювальної кредитної лінії в сумі 500 000 гривень.
Було укладено й договір застави основних засобів №033/21/08з від 30.04.2008 року про надання ПП «Торговий Дім Провіант» основних засобів у заставу банку загальною вартістю 2 540 000 гривень. В цей же день на відкритий позичковий рахунок НОМЕР_1 були зараховані кредитні кошти в сумі 500 000 грн.
Після цього ОСОБА_7, будучи об'єднаний єдиним злочинним планом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, спрямованим на одержання збільшення ліміту кредитної лінії для приватного підприємця Баранової Д.В. до 1 455 000 грн., підробив та надав завідомо неправдиву інформацію у АТ "Індекс Банк», на підставі якої було збільшено кредитний ліміт до 1 455 000 грн.
Як вбачається із протоколу допиту свідка від 06.06.2011р. (а.с. 20, том 2) фізичною особою-підприємцем не було заявлено, що оригінал кредитного договору № 033/21/08-р від 30.05.2008р. не було підписано нею особисто.
Як вбачається із змісту вироку Луцького міськрайонного суду фізична особа-підприємець Баранова Д. В. з метою відкриття на її ім'я рахунку в АТ «Індекс Банк» з власної волі надала необхідні особисті документи ОСОБА_6 (а.с. 74, том 1).
Таким чином, посилання позивача на вирок Луцького міськрайонного суду від 05.06.2013р. по справі № 0308/11530/12 як на одну із підстав визнання недійсним кредитного договору № 033/21/08 є необґрунтованим, оскільки вироком у кримінальній справі №0308/11530/12 не встановлено факту підробки кредитного договору №033/21/08 від 30.04.2008р. Факт підробки документів, за якими банк прийняв рішення про надання кредиту, не спростовує факту укладення кредитного договору №033/21/08 від 30.04.2008р.
В процесі розгляду господарської справи позивачем не було доведено, що фізична особа-підприємець не мала волевиявлення укладати кредитний договір №033/21/08 від 30.04.2008р., оскільки досліджена судом копія кредитного договору містить підпис фізичної особи-підприємця Баранової Д. В., а клопотання про призначення почеркознавчої експертизи від 05.08.2018р. представник позивача відкликав. Висновків психіатричної експертизи про те, що позивач в момент підписання договору не керував та не усвідомлював своїх дій суду не надано.
До позовної заяви представником позивача було додано попередній розрахунок судових витрат, що становив 13 262 грн.
В судовому засіданні 07.11.2018р. представник позивача відмовився від стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 11 500 грн., просив стягнути з відповідача лише витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 1 762 грн.
Однак, у зв'язку із відмовою у задоволенні позову відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з оплатою судового збору, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 6, 203, 204, 215, 627, 628, 638, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 129, 130, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено: 19.11.2018р.
Суддя І. О. Якушева