13.11.2018 року м.Дніпро Справа № 908/401/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів: Вечірка І.О., Березкіної О.В.,
секретар судового засідання Крицька Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.05.2018 (суддя Юлдашев О.О.) у справі
за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Поліскорм", м.Запоріжжя
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.05.2018 у даній справі заяву ПАТ «Українська інноваційна компанія» про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 131 177 577,64 грн. відхилено у повному обсязі.
Зазначена ухвала обґрунтована посиланням на те, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" не є правонаступником прав й обов'язків ПАТ "Український" інноваційний банк, не є банківською установою, відповідно звернення із грошовими вимогами до банкрута є необґрунтованими.
Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення по справі та визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Поліскорм" в сумі 131 177 577,64 грн., які складаються з заборгованості за кредитом - 60 892 047,00 грн., заборгованості за процентами - 41 262 581,70 грн.; пені - 14 511 731,41 грн., суми інфляційних втрат - 11 446 578,68 грн., 3% річних - 3 064 638,86 грн., з яких вимоги, забезпечені іпотекою та заставою на суму 67 472 396,93 грн.; визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" (не забезпечені заставою), як вимоги конкурсного кредитора в сумі 63 705 180,71 грн.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ПАТ «УКР/ІН/КОМ» не є правонаступником прав та обов'язків ПАТ «Український інноваційний банк».
Так, на думку скаржника, судом першої інстанції не досліджувалися і не надано правової оцінки судовим рішенням, що були ухвалені судами у 2018 році, на підставі яких були визнані недійсними Постанова НБУ та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
14.12.2017 Окружним адміністративним судом м.Києва було ухвалено постанову у справі № 826/14033/17 за позовом ПАТ «»УКР/ІН/КОМ до НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та скасування рішень, якою було визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 24.12.2015 № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних». Також, було визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку.
20.02.2017 Київський апеляційний адміністративний суд апеляційні скарги НБУ та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відхилив і залишив постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.12.2017 без змін.
Таким чином, як зазначає скаржник, на даний час будь які повноваження Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк" припинені.
На момент укладення кредитного договору банк - Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" мав відповідну банківську ліцензію, яка була відкликана постановою Національного банку України від 22.03.2016 № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", винесеною на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які в подальшому були скасовані як незаконні.
Скаржник вважає, що чинне законодавство України не передбачає такої підстави для припинення кредитного договору й втрати кредитором права вимоги за таким кредитним договором до боржника, як відкликання банківської ліцензії у банка - кредитора та виключення його з Державного реєстру банків. Крім того, зміна найменування юридичної особи не є його реорганізацією, а тому заміна кредитора у зобов'язанні, що виникли з кредитного договору № 10-11 від 18.11.2011, у розумінні ст.510 ЦК України не відбувалась.
У відзиві на апеляційну скаргу, ліквідатор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду залишити без змін.
Ліквідатор вважає необґрунтованими твердження скаржника про те, що Публічне акціонерне товариство "Українська інноваційна компанія" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", а відтак наділено повноваженнями на звернення до суду з вищенаведеними вимогами, оскільки такі твердження не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, ст.90 ЦК України, ч.6 ч.1, ч.4 ст.3 Закону України "Про акціонерні товариства", ст.ст.2,28,46,78 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.08.2018 по справі № 910/8117/17 дійшла висновку, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов'язків саме банківської установи - ПАТ "Укрінбанк" згідно із законодавчо встановленою процедурою. Водночас залишення позивачем у цьому випадку ідентифікаційного коду юридичної особи (05839888), який було присвоєно ПАТ "Укрінбанк", суперечить наведеному вище.
Ліквідатор зазначає, що відповідно до сформованої правової позиції Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.08.2018 по справі №910/8117/17, виключення кредитною установою зі своєї назви слова "банк" та із переліку видів своєї діяльності банківської діяльності без дотримання процедури, передбаченої статтями 2,16,26,28,46,78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не дає підстав вважати ПАТ "УКР/ІН/КОМ" правонаступником кредитної установи (банку).
13.11.2018 у судове засідання з'явився представник боржника, інші учасники справи не забезпечили в судове засідання явку повноважених представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
13.11.2018 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ПАТ "Українська інноваційна компанія" про відкладення розгляду справи, оскільки його представник приймає участь у судовому засіданні, призначеному господарським судом Тернопільської області на 12.11.2018.
Частинами 11, 12 ст.270 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника та відкладення розгляду справи.
При цьому, колегія суддів враховує, що апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали здійснюється з 18.06.2018 (ухвала Донецького апеляційного господарського суду про відкриття провадження у справі).
У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 зазначено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
У разі відкладення розгляду справи за відсутності достатніх підстав, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
12.11.2018 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк" Оберемко Р.А. про залучення її до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
Колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні підстави для залучення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Український інноваційний банк" Оберемко Р.А. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, оскільки системний аналіз норм ст.50 ГПК України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" свідчить про те, що у справах про банкрутство залучення третіх осіб можливе лише у випадках, коли йдеться про інститут позовного провадження (наприклад, вирішення питання про визнання договорів недійсними відповідно до ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
13.11.2018 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Заслухавши пояснення представника боржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.04.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ПОЛІСКОРМ» визнано банкрутом в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Паламаренко Є.П.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 04.04.2018 за № 50429 розміщено повідомлення про визнання боржника - ТОВ «УКР ПОЛІСКОРМ» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
02.05.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла заява ПАТ «Українська інноваційна компанія» (ПАТ «УКР/ІН/КОМ») про визнання кредиторських вимог до боржника на суму 131 177 577,64 грн.
Зазначені вимоги обґрунтовані посиланням на те, що між ТОВ «УКР ПОЛІСКОРМ» та АТ «Український інноваційний банк» 16 вересня 2010 року було укладено кредитний договір №4706, відповідно до якого ТОВ «УКР ПОЛІСКОРМ» було відкрито не відновлювальну кредитну лінію в сумі 22 000 000, 00 грн., а в подальшому внаслідок укладання додаткових угод до кредитного договору, розмір кредитної лінії було збільшено до 60 892 047,00 грн., які були надані ТОВ «УКР ПОЛІСКОРМ».
Крім того, заявником було нараховані проценти за користування кредитним коштами в розмірі 23% (41 262 581,70 грн.), а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (14 511 731,41 грн.), індекс інфляції (11 446 578,68 грн.) та три проценти річних (3 064 638,86 грн.).
Відповідно до постанови Правління НБУ від 22.03.2016 № 180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.03.2016 №385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку, згідно якого призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Укрінбанк».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2016 у справі №826/1162/16, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 та Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016, визнано незаконною та скасовано постанову Правління НБУ №934 від 24.12.2015 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до категорії неплатоспроможних», визнано незаконним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Постановою Верховного Суду України від 24.10.2017 по справі №21-3926а16 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 і Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016 р. скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Відповідно до вимог чинного законодавства, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.
Рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк» від 13.07.2016 назву ПАТ «Укрінбанк» змінено на ПАТ «Укрінком», про що було внесено відповідні відомості до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також було змінено й види діяльності товариства, зокрема, виключено такий вид діяльності, як діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19, інші види грошового посередництва та визначено основним видом діяльності 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Крім того, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк», оформленим протоколом №6 від 28.03.2017, змінено найменування товариства як юридичної особи з ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Українська інноваційна компанія», затверджено статут в новій редакції.
Відповідно до п.1.1 Статуту ПАТ «Українська інноваційна компанія», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрінбанк», оформленим протоколом №6 від 28.03.2017, ПАТ «Українська інноваційна компанія» продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Українська інноваційна компанія», яке є набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ «Український інноваційний банк».
Наведені обставини, в їх сукупності, на думку скаржника, вказують на те, що Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», а відтак наділено повноваженнями на звернення до суду з вищенаведеними вимогами.
Суд апеляційної інстанції вважає наведені твердження скаржника помилковими, враховуючи наступне.
Згідно з ч.1 ст.90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.
Законом України "Про акціонерні товариства" визначено порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.
Відповідно до ч.6 ст.1 Закону України "Про акціонерні товариства" особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм цього Закону з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.
За ч.4 ст.3 Закону України "Про акціонерні товариства" повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити його організаційно-правову форму (акціонерне товариство). Тип акціонерного товариства не є обов'язковою складовою найменування акціонерного товариства.
Акціонерне товариство самостійно визначає необхідність зазначати у своєму найменуванні його тип, передбачений статтею 5 цього Закону.
Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).
Словосполучення "акціонерне товариство" та похідні від нього у своєму найменуванні можуть використовувати лише юридичні особи, які зареєстрували в установленому порядку випуск власних акцій та функціонують відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, та юридичні особи - корпоративні інвестиційні фонди, які створені та функціонують відповідно до законодавства, що регулює діяльність у сфері спільного інвестування.
Законом України "Про банки і банківську діяльність" визначено структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків (стаття 1 цього Закону).
У статті 2 цього Закону надано значення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема передбачено, що банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків; державний реєстр банків - реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків; реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, зміна його організаційно-правової форми (перетворення), наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність" цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.
При цьому, як реорганізація так і ліквідація банку передбачає погодження цих процедур НБУ (ст.ст.28,78 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Водночас з огляду на зміст визначення терміну «реорганізація банку», що наводиться в зазначеному спеціальному Законі, тільки заходи з реорганізації передбачають правонаступництво.
Згідно Закону України "Про банки і банківську діяльність" при ліквідації банківської установи, правонаступництво не передбачено.
Частинами 1,2 статті 26 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. Вказаний перелік є вичерпним. При цьому у разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи.
Статтею 46 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачений обов'язок Правління банку протягом трьох робочих днів інформувати НБУ про наступні свої дії: звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на призначення на цю посаду; зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів; припинення банківської діяльності.
Згідно абз. 3 ст.16 Закону України "Про банки і банківську діяльність", зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження НБУ. Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів.
Таким чином, ПАТ «Укрінбанк» повинен був діяти відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність" і проводити будь-які зміни щодо своєї діяльності включаючи зміну назви, виключно після отримання на це згоди від НБУ.
Главами 2 та 3 розділу III «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу», затвердженому Постановою Правління НБУ України від 17.08.2012 № 346, зареєстрованому в Мін'юсті України 17.09.2012 за № 1590/21902, регламентовано комплекс заходів, здійснення яких має передувати ліквідації банку за рішенням його власників.
Так, банк може бути ліквідований за рішенням загальних зборів учасників банку в порядку, передбаченому законодавством України та цим Положенням та за згоди Національного банку.
Згода на ліквідацію банку за рішенням його власників надається у формі рішення Правління Національного банку.
Банк для отримання згоди подає до Національного банку такі документи: а) рішення загальних зборів учасників про ліквідацію банку; б) рішення загальних зборів учасників про обрання ліквідаційної комісії; в)порядок ліквідації банку, затверджений загальними зборами учасників.
Порядок ліквідації банку має містити інформацію про обсяги вимог кредиторів, передбачати перелік заходів щодо формування ліквідаційної маси, задоволення вимог кредиторів та містити строки виконання заходів; інформацію про голову та членів ліквідаційної комісії щодо їх відповідності вимогам, установленим Законом про систему гарантування до ліквідатора та осіб, залучених до ліквідації.
Національний банк відмовляє в погодженні ліквідації банку за рішенням власників у разі виявлення ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.
Ліквідація банку з ініціативи власників починається з дати відкликання Національним банком банківської ліцензії, генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.
Голова ліквідаційної комісії очолює роботу ліквідаційної комісії.
У період тимчасової відсутності голови ліквідаційної комісії його обов'язки виконує заступник.
Ліквідацію відокремленого підрозділу банку здійснює призначена ліквідаційною комісією уповноважена особа - член ліквідаційної комісії згідно з відповідною довіреністю.
Ліквідаційна комісія (далі - ліквідатор) з дати відкликання Національним банком банківської ліцензії зобов'язана щомісяця (станом на 1 число) подавати Національному банку інформацію про стан виконання плану ліквідації банку (у тому числі про витрати, пов'язані з ліквідаційною процедурою, та про задоволення вимог кредиторів).
Строк ліквідації банку з ініціативи власників не може перевищувати строки ліквідації банку, установлені Законом про систему гарантування.
Процедура завершення ліквідації банку обумовлена вчиненням наступних дій.
Рішення щодо виключення відомостей про банк з Державного реєстру банків приймає уповноважена посадова особа Національного банку на підставі документів, передбачених законодавством України, отриманих від Фонду гарантування або ліквідаційної комісії банку, що ліквідується за рішенням власників.
При цьому, пакет документів має містити:
а) для Фонду гарантування: рішення Фонду гарантування про затвердження ліквідаційного балансу; звіт уповноваженої особи Фонду гарантування про завершення ліквідації банку; акти про приймання-передавання документів банку до архіву Національного банку;
б) для ліквідатора банку, який ліквідується з ініціативи власників: протокол загальних зборів учасників банку з рішенням про затвердження ліквідаційного балансу; ліквідаційний баланс банку та звіт ліквідатора банку, засвідчені підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку та затверджені загальними зборами учасників; відомість накопичених оборотів за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період ліквідації банку; аудиторський висновок з аудиторським звітом про здійснення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу; оригінали установчих документів банку та свідоцтво про державну реєстрацію банку; інформацію про закриття накопичувального рахунку банку; акти про приймання-передавання документів банку до архіву Національного банку; повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.
Ліквідаційний баланс, складений у формі оборотно-сальдового балансу, засвідчується підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку.
Звіт ліквідатора банку, у якому відображено, зокрема, проведену роботу щодо задоволення вимог кредиторів, засвідчується підписом ліквідатора і відбитком печатки банку.
Ліквідаційний баланс, додатки до нього та звіт ліквідатора банку надаються Національному банку на паперових носіях, прошнурованих разом з описом документів та супровідним листом, а також в електронному вигляді на оптичних або електронних носіях інформації (СD, DVD, карти пам'яті, флеш-пам'ять).
Національний банк має право вимагати додаткові документи, які підтверджують дані ліквідаційного балансу. Ліквідатор подає додаткові документи в строк не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання запиту.
Відповідно до вимог ст.ст.7,13 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
У разі, якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
При цьому фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо: облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами; внутрішні правила фінансової установи, узгоджені з вимогами законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг; професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.
Реорганізація та ліквідація фінансових установ відбуваються з додержанням вимог відповідних законів України та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.
Внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, яка є фінансовою установою, здійснюється на підставі витягу про її виключення з державного реєстру фінансових установ за формою, встановленою відповідним органом державного регулювання ринків фінансових послуг, та інших документів, перелік яких встановлений законом для державної реєстрації юридичних осіб.
Враховуючи наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" не надано доказів, які б вказували на правомірність переходу до нього прав та обов'язків банківської установи (ПАТ «Український інноваційний банк»). Зміна назви установи шляхом заміни слова «банк» на «компанія», за відсутністю відомостей щодо дотримання відповідної процедури переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов'язків саме банківської установи - ПАТ "Укрінбанк", не є достатнім доказом правонаступництва між банківською та небанківською установою.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що спірний кредитний договір укладений між ПАТ «Укрінбанк», як банківською установою, та ТОВ «УКР ПОЛІСКОРМ».
Згідно ст.1 кредитного договору, визначення терміну «кредит» трактується як капітал Банку у грошовій формі, що передається Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).
За ст.512 ЦК України передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Частинами 1,7 статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.
Всупереч наведеному правочин щодо заміни кредитора в зобов'язанні між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком» відсутній. Правонаступництво між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «Укрінком» не відбулось, передавальний акт або розподільчий баланс відсутній. Виконання обов'язку боржника поручителем, заставодавцем, третьою особою також не відбувалось.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Отже, надати кредит може виключно банк або інша фінансова установа і вимагати повернення також може виключно банк або інша фінансова установа.
Обов'язковим суб'єктом банківських правовідносин є банк або інша фінансова установа, яка на підставі ліцензії НБУ здійснює банківські операції.
На відміну від інших учасників господарських правовідносин поряд із загальною банк має також і спеціальну правосуб'єктність, тобто здатність юридичної особи набувати прав та обов'язків та нести відповідальність у зв'язку із здійсненням банківської діяльності.
Цивільна правоздатність банку виникає з моменту реєстрації банку НБУ та внесення його до реєстру банків. Банківська дієздатність виникає на підставі банківської ліцензії, виданої НБУ. Будь-які зміни в діяльності банку повинні відповідати вимогам Закону України "Про банки і банківську діяльність" та в обов'язковому порядку попередньо погоджуватись з НБУ.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом - 05839888 міститься інформація стосовно заявника - ПАТ «Укрінком», яка має право займатися виключно діяльністю: Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); Код КВЕД 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у.; Код КВЕД 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. У розділі «Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа» - відомості відсутні.
За даними Державного реєстру фінансових установ Державної комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових, особа з ідентифікаційним кодом (ЄДРПОУ) - 05839888 не являється фінансовою установою.
Постановою Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/7828/17 встановлено, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб вкладникам ПАТ «Український інноваційний банк» було виплачено 1754,8 млн. грн., що становить 96,1% від загальної суми виплат гарантованого відшкодування.
Банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків (ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Статтею 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що найменування банку має містити слово «банк», а також вказівку на організаційно-правову форму банку.
В силу положення ч. 9 ст.17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.
Відповідно до ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" операції, визначені п. 3 ч. 3 цієї статті (розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик), належать до виключно банківських операцій, здійснювати які дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію.
Таким чином, у відносинах кредитування за діючим кредитним договором стороною повинен виступати саме банк, який має відповідну ліцензію (правова позиція Київського апеляційного господарського суду, наведена у постанові від 27.11.2017 по справі №910/7828/17, залишена в силі постановою Верховного Суду від 14.02.2018).
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги відсутність визначених спеціальним законодавством доказів правонаступництва між ПАТ "Українська інноваційна компанія" та банківською установою, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що заявлені грошові вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, як в частині основної суми заборгованості так і щодо процентів та пені, як похідних від основного зобов'язання.
. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, постановленій судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому відсутні підстави для її скасування.
З урахуванням приписів ч.4 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покладаються на
Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 ГПК України суд, -
У задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" відмовити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16.05.2018 у справі №908/401/18 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Постанова складена у повному обсязі 19.11.2018.
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді О.В.Березкіна
І.О.Вечірко