проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"13" листопада 2018 р. Справа № 922/755/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М. , суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання Казакової О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача- Сивак А.Ю.-адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 14.11.2005 №1359) на підставі ордера від 06.07.2018;
від 1-го відповідача - Мар'їна І.О. - адвокат (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 27.12.2017 №4933) - на підставі довіреності від 19.03.2018 №007;
від 2-го відповідача - адвокат Єфременко О.О. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 23.03.2018 серії КС №6537/10) - за довіреністю від 08.06.2018 №14-120;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2018, постановлену у м. Харкові (суддя Калініченко Н.В.),
у справі №922/755/18
за позовом: Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків,
до 1-го відповідача: Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз», м. Харків,
до 2-го відповідача: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
про зобов'язання відновити газопостачання,
27.03.2018 КП «Харківські теплові мережі» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ПАТ «Харківміськгаз» та ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зобов'язання ПАТ «Харківміськгаз» відновити постачання природного газу на котельню по вул. Академіка Проскури, 12 у м. Харкові, що експлуатує КП «Харківські теплові мережі»; вжити заходів до забезпечення позову (т.1, а.с.4-10).
Одночасно позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просить заборонити ПАТ «Харківміськгаз» до вирішення даної справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню газопостачання на об'єкти КП «Харківські теплові мережі» (т.1,а.с.16-18).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що позивач є підприємством життєзабезпечення і стратегічного призначення, а відключення його об'єктів від газопостачання не тільки порушує права та інтереси усіх споживачів теплової енергії міста Харкова та частини населених пунктів Харківської області, але й може призвести до загрози життю та здоров'ю споживачів послуг, пошкодженню майна, відсутності тепла на особливо важливих об'єктах, таких як лікарні, школи, дошкільні заклади. Також вказує на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 №886 затверджено Методику визначення технологічного мінімуму споживання природного газу для об'єктів у сфері теплопостачання, метою якої є недопущення виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, та якою встановлено, що технологічний мінімум повинен забезпечувати постачання газу виробникові теплової енергії у обсязі, який є достатнім для створення температури повітря закладів охорони і дошкільних навчальних закладів +20С; загальноосвітніх закладів і житлових будинків +18С; температура гарячої води становила не менше +40С. Крім того, зазначає, що відключення позивача від джерела газопостачання, яке забезпечує тепловою енергією населення міста Харкова, може призвести до надзвичайної ситуації техногенного характеру, яка за свої наслідком може бути визнана надзвичайною ситуацією, у тому числі державного значення.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2018 у справі №922/755/18 задоволено заяву КП «Харківські теплові мережі» (вх. №755/18 27.03.2018) про забезпечення позову; заборонено ПАТ «Харківміськгаз» до вирішення даної справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню газопостачання на об'єкти КП «Харківські теплові мережі»; встановлено, що ухвала про забезпечення позову набирає законної сили 28.03.2018, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 29.03.2021; ухвала з урахуванням п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» має статус виконавчого документа. В силу ст. 124 Конституції України та ст. 144 ГПК України є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України. Стягувачем за даною ухвалою є КП «Харківські теплові мережі». Боржником за даною ухвалою є ПАТ «Харківміськгаз» (т.1,а.с.65-68).
Ухвала Господарського суду Харківської області з посиланням на статті 136-140 ГПК України мотивована тим, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між заходом забезпечення і предметом позову. Також суд зазначив, що припинення, обмеження газопостачання на котельні позивача, неминуче призводить до припинення подачі тепла та може призвести до руйнування внутрішньо-будинкових мереж та мереж теплопостачання, а також надзвичайних ситуацій техногенного характеру та завдати непоправну шкоду мешканцям територіальної громади, сіл, селищ, міст Харківської області.
ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» із вказаною ухвалою не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2018 про забезпечення позову у справі №922/755/18 (т.1,а.с.22-26).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ПАТ «НАК «Нафтогаз України» вказує на те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Проте, на думку скаржника, заява позивача не відповідає вказаним критеріям. Також зазначає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позовних вимог суперечить змісту заявлених позовних вимог. Також скаржник вважає, що господарським судом не встановлено чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову про зобов'язання відновити газопостачання; не надано належної оцінки правильності та адекватності виробу позивачем способу захисту з огляду на предмет спору у справі (т.1,а.22-26 матеріалів оскарження).
Відзивом від 25.05.2018 КП «Харківські теплові мережі» просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначає, що: по-перше, припинення газопостачання окремих об'єктів системи централізованого теплопостачання порушує єдиний технологічний процес виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом тимчасової заборони першому відповідачеві вчиняти дії про припиненню, обмеженню газопостачання всіх об'єктів позивача як елементів єдиної технологічної системи є необхідним для її сталого функціонування в цілому та недопущення порушення нормальних умов життєдіяльності населення; по-друге, КП «Харківські теплові мережі» є соціально важливим суб'єктом господарювання в сфері теплопостачання, життєзабезпечення і стратегічного призначення, а відключення його об'єктів від газопостачання порушує права та інтереси усіх споживачів теплової енергії міста Харкова та частини населених пунктів Харківської області та може призвести до порушення загрози життю та здоров'ю споживачів відповідних послуг; по-третє, вжитий судом захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Представник 2-го відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.03.2018 у справі №922/755/18 про забезпечення позову з підстав, наведених в апеляційній скарзі. При цьому на пропозицію суду обґрунтувати яким чином оскаржувана ухвала порушує права та охоронювані законом інтереси ПАТ «НАК «Нафтогаз України» представником не надало жодного обґрунтування.
Представники позивача та 1-го відповідача заперечили проти вимог апеляційної скарги та просили залишити оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Як зазначалось вище, оскаржуваною ухвалою заборонено ПАТ «Харківміськгаз» до вирішення даної справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню газопостачання на об'єкти КП «Харківські теплові мережі», а отже оскаржуваною ухвалою суд обмежив суб'єктивні права ПАТ «Харківміськгаз», при цьому не вирішував питання про права та обов'язки ПАТ «НАК «Нафтогаз України» (2-го відповідача).
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень статті 2 Закону України «Про судоустрій України» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Відповідно до статті 3 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Доречно зауважити також, що захист прав суб'єктів господарювання та споживачів у юридичній літературі визначається як впровадження в дію системи правових та організаційно-технічних заходів, що спрямовані на те, щоб забезпечити реалізацію прав відповідних суб'єктів та недопущення порушення цих прав.
Суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати характер спірних правовідносин, наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту. Судове рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, якщо у мотивувальній частині рішення наведено висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2018 у справі №922/755/18 заборонено ПАТ «Харківміськгаз» до вирішення даної справи по суті вчиняти дії по припиненню, обмеженню газопостачання на об'єкти КП «Харківські теплові мережі».
Визначені оскаржуваної ухвалою заходи забезпечення позову застосовані щодо ПАТ «Харківміськгаз» та жодним чином не впливають на права та обов'язки ПАТ «НАК «Нафтогаз України», визначені договорами постачання природного газу, які укладені між ним та КП «Харківські теплові мережі», зокрема, щодо припинення або обмеження постачання природного газу, як і на правовідносини, що склались між сторонами.
ПАТ «НАК «Нафтогаз України» не обґрунтовано яке саме його право порушено оскаржуваною ухвалою про забезпечення позову, яка прийнята щодо ПАТ «Харківміськгаз», та які саме його права та інтереси підлягають захисту; не вказано, які негативні наслідки для ПАТ «НАК «Нафтогаз України» можуть настати внаслідок заборони ПАТ «Харківміськгаз» вчиняти дії по припиненню, обмеженню газопостачання на об'єкти КП «Харківські теплові мережі» з урахуванням умов договорів, укладених між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та КП «Харківські теплові мережі» і вимог Порядку пооб'єктного припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.2006 N1687. Таким чином оскаржуваною ухвалою не обмежено суб'єктивне право позивача
За таких обставин, особою, яка звернулась з апеляційною скаргою, не доведено належними та допустимими доказами у розумінні положень статей 76,77 ГПК України порушення його прав та охоронюваних законом інтересів оскаржуваним судовим рішенням на момент його прийняття.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не обмежує ПАТ «НАК «Нафтогаз України» у здійсненні господарської діяльності та не порушує його права на вчинення дій, визначених вимогами чинного законодавства.
Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та встановивши відсутність порушення ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2018 у даній справі прав, інтересів та обов'язків 2-го відповідача - ПАТ «НАК «Нафтогаз України», а також враховуючи правову позицію ПАТ «Харківміськгаз», щодо якого прийнята оскаржувана ухвала та який заперечує проти вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для надання правової оцінки доводам апеляційної скарги, оскільки повноваження вищих судових органів стосовно перегляду судових рішень мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду за апеляційною скаргою особи, права якої цим судовим рішенням не порушені.
За таких обставин, відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги, ухвалу господарського суду Харківської області від 28.03.2018 у справі №922/755/18 слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги - ПАТ «НАК «Нафтогаз України».
Керуючись ст. ст.129, 270, 271, п.1 ч.1 ст.275, ст.ст. 276, 281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» залишити без задоволення.
2.Ухвалу господарського суду Харківської області від 28.03.2018 у справі №922/755/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 19.11.2018.
Головуючий суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя В.В. Лакіза