ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
14 листопада 2018 року Справа № 924/1268/17
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Маціщук А.В. , суддя Петухов М.Г.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кузнець Юрія Петровича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2018 р. у справі № 924/1268/17 (суддя Смаровоз М.В., повний текст рішення складено 07.05.2018р.)
за позовом заступника прокурора Хмельницької області (м. Хмельницький) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерства екології та природних ресурсів України (м. Київ)
до відповідачів: 1) Національного природного парку "Подільські Товтри" (Хмельницька обл., м.Камінець-Подільський); 2) фізичної особи-підприємця Кузнець Юрія Петровича (Хмельницька обл., Камінець-Подільський р-н., с. Субіч)
про визнання недійсною угоди на рекреаційну діяльність
за участю представників сторін:
прокурор - Лис Н.В.;
позивача - не з'явився;
відповідача - 1 - не з'явився;
відповідача - 2 - не з'явився;
Заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Міністерства екології та природних ресурсів України звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Національного природного парку "Подільські Товтри" та фізичної особи-підприємця Кузнеця Юрія Петровича про визнання недійсною угоди на рекреаційну діяльність від 22.04.2016 р. № НД-002, яка укладена між Національним природним парком "Подільські Товтри" та фізичною особою-підприємцем Кузнецем Юрієм Петровичем.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що дана угода за своїм змістом суперечить актам цивільного законодавства, інтересам держави і суспільства та її виконання призведе до завдання шкоди об'єкту природно-заповідного фонду, а тому підлягає визнанню недійсною на підставі ст. ст. 203, 207, 215, 228 ЦК України, оскільки надана для рекреації земельна ділянка, яка є лісовою ділянкою природно-заповідного фонду надана для здійснення рекреаційної діяльності без рішення відповідного органу виконавчої влади та погодження компетентного державного органу виконавчої влади, що є порушенням вимог ст. 18 Лісового кодексу України. Також вказує, що облаштування місць для стоянки автотранспорту та гідроізоляційного вигрібу для збору та видалення господарсько-фекальних стоків може порушити ґрунтовий покрив об'єкту та суттєво вплине на стан природного комплексу. Окрім того, на земельній ділянці відсутня облаштована автостоянка, яка належить відповідачу-1, що виключає її використання та стягнення за користування нею визначеної плати.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2018р. у справі №924/1268/17 позов задоволено; визнано недійсною угоду від 22.04.2016р. №НД-002 на рекреаційну діяльність, укладену між Національним природним парком "Подільські Товтри" та фізичною особою-підприємцем Кузнецем Юрієм Петровичем; здійснено розподіл судового збору.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з посиланням на ст. ст. 203, 215, 216, 627 ЦК України, ст. ст. 43, 44, 46 Земельного кодексу України, ст. 20, 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", ст. 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", дійшов висновку про доведеність як порушення прав держави, так і обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними, оскільки виконання спірної угоди може призвести до заподіяння шкоди та незворотних змін природного екологічного стану об'єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Окрім того, угода укладена між сторонами без рішення передбаченого законом органу виконавчої влади та відповідного погодження, що є порушенням вимог ст. ст. 1-3, 18 Лісового кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець Кузнець Юрій Петрович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що укладення спірної угоди не суперечить актам чинного законодавства, а її зміст свідчить про те, що вона була би укладена і без включення до неї недійсних частин, тому суд першої інстанції, незважаючи на те, що за його висновками законові не відповідають лише окремі частини угоди, всупереч вимогам ст. 217 ЦК України, визнав угоду недійсною в цілому. Більше того, судом, всупереч ст. 234 ГПК України, жодним чином не наведено мотивів, чому невідповідності окремих частин правочину (п. п. 2.5., 2.7 угоди) тягне за собою недійсність правочину в цілому.
Скаржник звертає увагу, що судом першої інстанції зроблено необґрунтований висновок, що спірна угода укладена з порушеннями вимог ст. ст. 1-3, 18 Лісового кодексу України, без рішення органу виконавчої влади та погодження з постійним користувачем, оскільки земельна ділянка, де здійснює рекреаційну діяльність апелянт, відноситься до природно-заповідного фонду, а не до лісового фонду, а дані поняття земель не є тотожними, та їх використання регулюється різними нормативно-правовими актами. Окрім того, судом першої інстанції не встановлено органу, який би надавав дозвіл чи погоджував, в даному випадку, угоди на здійснення рекреаційної діяльності.
Прокуратура Хмельницької області надіслала відзив на апеляційну скаргу (вх. №22194/18 від 13.07.2018 р.), в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Прокурор зазначає, що відповідно до спірної угоди відповідач-2 зобов'язувався визначити та облаштувати місце для стоянки автотранспорту та облаштувати гідроізоляційний вигріб для збору та видалення господарсько-фекальних стоків. Однак, на земельній ділянці відсутня облаштована автостоянка, яка належить відповідачу-1, що виключає її використання та стягнення за користування нею визначеної плати.
Прокурор вказує, що надана для здійснення рекреаційної діяльності ділянка є земельною ділянкою лісового фонду, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами , тому порядок її використання для будь-яких потреб має здійснюватися відповідно до вимог Лісового кодексу України, тобто за погодженням постійного користувача лісами та компетентним державним органом виконавчої влади. Лише прийняття відповідного рішення про надання лісової ділянки у користування може бути у подальшому підставою для укладення, згідно закону, договору на здійснення рекреаційної діяльності. Водночас, як підтверджується матеріалами справи та фактично не заперечується сторонами, будь-яких рішень відповідного органу виконавчої влади щодо передачі в користування лісових ділянок не приймалося.
Також прокурор зауважує, що умовами угоди фактично передбачається можливість розміщення господарських і житлових об'єктів, не пов'язаних з діяльністю відповідача-1 на території зони регульованої рекреації, тобто діяльність, що може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів, або зменшити природну екологічну чи рекреаційну цінність території відповідача-1. Більше того, зазначене будівництво (створення інфраструктури) може здійснюватися виключно адміністрацією Національного природного парку.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено скаргу до розгляду на 18.07.2018 р. об 12:00 год.
18.07.2018 р. судове засідання у справі не відбулося у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Тимошенка О.М.
Після усунення обставин, які унеможливлювали проведення судового засідання, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.2018 р. призначено розгляд скарги на 22.08.2018 р. об 12:00 год.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 р. розгляд скарги відкладено на 10.10.2018 р. об 10:00 год.
Відповідно до абз. 3 п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно указу Президента України №454/2017 від 29.12.2017 р. Рівненський апеляційний господарський суд ліквідовано та створено Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному.
Частиною 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
05.10.2018 р. в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про початок роботи Північно-західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до наказу керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №992 від 01.10.2018 р. "Про комісію для передачі судових справ та матеріалів" згідно акта здачі судових справ від 03.10.2018 р. до Північно-західного апеляційного господарського суду передана справа № 924/1268/17 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Кузнець Юрія Петровича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2018 р.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.10.2018 р. для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г.
Ухвалою Північно-західного господарського суду від 17.10.2018р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 14.11.2018 р. об 15:30 год.
Прокурор в судовому засіданні 14.11.2018р. заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач та відповідачі не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 14.11.2018 р., хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку,про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду скарги, а також клопотання скаржника (а.с. 220) про розгляд справи без його участі, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення прокурора, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як встановлено апеляційним судом, Національний природний парк "Подільські Товтри", створений відповідно до указу Президента України від 27.06.1996р. №474/96 "Про створення національного природного парку "Подільські Товтри".
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.01.2005р. №46, затверджено Положення про Національний природний парк "Подільські Товтри", із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15.08.2013р. №353 та наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 28.07.2015р. №280.
Згідно п. 1.1 Положення Національний природний парк "Подільські Товтри" є об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Відповідно до п. 1.6 Положення загальна площа парку становить 261316 га землі, у т. ч. 4453,06 га земель, що надаються у постійне користування парку та 256862,994 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.
Парк створений з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів Поділля з унікальними історико-культурними комплексами, що мають важливе природоохоронне, наукове, освітнє, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення (п. 2.1. Положення).
Пунктом 4.3.2. Положення визначено, що на території зони регульованої рекреації забороняється серед іншого проїзд та стоянка автомобільного та гужового транспорту, крім службового при виконанні своїх обов'язків, інша діяльність, що може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів або зменшити природну екологічну чи рекреаційну цінність території Парку.
Національному природному парку "Подільські Товтри", на підставі постанови КМУ України від 26.04.2007р. №681, видано Державний акт від 05.08.2011р. серія ЯЯ №337782 на право постійного користування земельною ділянкою площею 61,9842 га, яка розташована на території Калачковецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - природоохоронне та рекреаційне призначення. Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №682248363000003.
22.04.2016р. між Національним природним парком "Подільські Товтри" (відповідач-1, сторона-1) та фізичною особою-підприємцем Кузнецем Юрієм Петровичем (відповідач-2, сторона-2) було укладено угоду на рекреаційну діяльність № НД-002.
Відповідно до п. 1.1. угоди, сторона-1 дозволяє стороні-2 проводити рекреаційну діяльність, квартал №38 виділи: 2, 3, 4, 5, 6, територія ПЗФ пл. 16,1 га, Наддністрянського природоохоронного науково-дослідного відділення згідно вимог Закону України "Про природно-заповідний фонд України", Водного кодексу України, Закону України "Про відходи", Закону України "Про рослинний світ", Закону України "Про тваринний світ", Червоної книги України та міжнародних списків, а також біотопи, які охороняються Бернською конвенцією, рослинних угрупувань із Зеленої книги України, наказів розпоряджень, Міністерства екології та природних ресурсів України, іншого чинного законодавства, без заподіяння шкоди природним комплексам НПП "Подільські Товтри" та порушення екологічної рівноваги, згідно "Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України" затвердженого наказом Мінприроди України від 22.07.2009р. №330, зареєстрованого в Мін'юсті України 22.08.2009р. №679/16695, рекреаційна діяльність - діяльність, спрямована на відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини шляхом, загальнооздоровчого і культурно-пізнавального відпочинку, туризму, санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства, тощо.
Згідно з функціональним зонуванням:
Заповідна зона - призначена для охорони та відтворення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;
Зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство й промислове добування мисливських тварин, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони;
Зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку;
Господарська зона - у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об'єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
Згідно п. 1.2. угоди, сторона-1 після позитивного рішення науково-технічної ради з метою організації відпочинку, ночівлі, споживання їжі прокату спорядження, дозволяє провести рекреаційну інфраструктуру шляхом встановлення альтанок, розбірних каркасних павільйонів, навіси лави, столи, інформаційні стенди, дошки, вивіски, розмістити тимчасові некапітальні споруди.
Як передбачено п. 1.3. угоди, стороні-2 рубка лісонасаджень категорично заборонена.
Відповідно до п. 1.4. угоди, сторона-2 несе відповідальність за дотримуванням санітарно-гігієнічних правил на закріпленій території, та поводження з відходами які утворюються при наданні рекреаційних послуг (спалення ТПВ, сміття категорично заборонено).
Згідно п. 1.7. угоди, (помилково зазначено 1.4.) на виконання Постанови КМ України від 12.12.2000р. № 1913 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду" (у редакції Постанови КМ України від 02.06.2003р. № 827) на території НПП "Подільські Товтри", згідно наказу по НПП "Подільські Товтри" за послуги, які можуть надаватися в облаштованих рекреаційних зонах введено плату - станом на час укладення цієї угоди вартість становить: одноденний відпочинок однієї людини - 10 грн.; стоянка на виділеній та облаштованій земельній ділянці рекреаційної зони транспортними засобами: автобус - один виїзд 17 грн.; мікроавтобус - один виїзд 17 грн.; легковий автомобіль - один виїзд 5 грн.; мотоцикли - один виїзд 5 грн.; причеп до мікроавтобуса, автомобіля - один виїзд 8 грн.
Як передбачено розділом ІІ угоди, сторона-2 зобов'язується, зокрема: проводити рекреаційну діяльність в кварталі № 38 виділи: 2, 3, 4, 5, 6, територія ПЗФ пл. 16,1 га, Наддністрянського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Подільські Товтри" з дотриманням вимог цієї угоди, без заподіяння шкоди природним комплексам та порушення екологічної рівноваги з дотримуванням встановленого природоохоронного режиму та правил протипожежної безпеки, сплачуючи за відвідування облаштованих місць відпочинку громадянами на закріпленій за стороною-2 території природно-заповідного фонду по затвердженим тарифам (п. 2.1.); за позитивним рішенням науково-технічної ради НПП "Подільські Товтри" визначає та облаштовує місце (ця) стоянки автотранспорту (п. 2.5.); розміщає ємкості для роздільного збирання (тимчасового утримання) ТПВ, забезпечує роздільний збір та вивіз або передачу ТПВ спеціалізованим підприємствам установам на переробку або утилізацію, які мають відповідні умови та технології для переробки відходів. Облаштовує гідроізоляційний вигріб для збору і видаленню господарсько-фекальних стоків, за позитивним рішенням науково-технічної ради НПП "Подільські Товтри" (п. 2.7.); надає допомогу НПП "Подільські Товтри" при контролюванні стану довкілля та використання природних ресурсів, за діяльністю туристів, рибалок, забезпечує чистоту, в охороні лісових масивів від вирубок та пожеж (п. 2.9.).
Строк дії угоди визначається з дати підписання по 2055 рік (п. 4.3. угоди).
Відповідно до аркушу 25 таксаційного опису, відомостей поквартальних підсумків проекту організації та розвитку лісового Наддністрянського природоохоронного науково-дослідного відділення Національного природного парку "Подільські Товтри" Хмельницької області Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, квартал 38 відноситься до зони регульованої рекреації та містить на своїй території лісові культури, біополяни та інше.
У листі № 01-03/1023 від 21.02.2018р. Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації зазначено про те, що Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів діє на підставі та в межах визначених Положенням про Департамент, затвердженим розпорядженням голови обласної державної адміністрації № 1190/2017-р від 22.11.2017р. Також вказано, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації № 1437/2017-р від 28.12.2017р. на Департамент агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації покладено функції у сфері проведення земельних торгів для продажу прав оренди земельних ділянок водного фонду, тому у нього відсутні повноваження щодо розпорядження землями Національного природного парку "Подільські Товтри", якими вони володіють згідно Державного акту на право постійного користування.
У листі № 31-22-0.17-111/119-18 від 09.02.2018р. міського управління у Кам'янець-Подільському районі та м. Кам'янці-Подільському Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомлено про те, що землі, які перебувають в постійному користуванні Національного природного парку "Подільські Товтри", на території Кам'янець-Подільського району Хмельницької області відносяться до категорій земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення і як землі лісогосподарського призначення в управлінні не обліковуються.
Предметом даного судового розгляду є вимога прокурора про визнання недійсною угоди на рекреаційну діяльність від 22.04.2016 р. № НД-002, яка укладена між Національним природним парком "Подільські Товтри" та фізичною особою-підприємцем Кузнецем Юрієм Петровичем.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що згідно ст.16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів.
У відповідності до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Частиною 2 ст. 20 ЗК України (в редакції, чинній на час затвердження Міністерством охорони навколишнього природного середовища України Положення про НПП "Подільські Товтри") зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Відповідно до ст. ст. 43, 44, 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва). Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
Згідно ч. ч. 2, 3, 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Статтею 9 цього Закону передбачено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Встановлені частиною 1 цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об'єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об'єктів.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України. До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням: заповідна зона - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників; зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони; зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов'язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації; господарська зона - у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об'єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників. На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що надана за угодою земельна ділянка є лісовою ділянкою природно-заповідного фонду, яка передана для здійснення рекреаційної діяльності без рішення відповідного органу виконавчої влади та погодження компетентного державного органу виконавчої влади, що є порушенням вимог ст. 18 Лісового кодексу України.
Як встановлено апеляційним судом та підтверджується матеріалами справи, предметом оспорюваного правочину (п. 1.1. угоди) є виключно надання відповідачем-1 дозволу відповідачу-2 проводити рекреаційну діяльність на певній території земель природно-заповідного фонду. Тобто, предмет спірної угоди не містить домовленості сторін про передачу в користування земельної ділянки іншого цільового (лісогосподарського) призначення з метою ведення підприємницької діяльності, не було такої передачі фактично під час виконання спірної угоди.
Окрім того, судом апеляційної інстанції також встановлено, що передача у постійне користування НПП "Подільські Товтри" земельної ділянки площею 61,9842 га, яка розташована на території Калачковецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області відбулася на виконання Указу Президента України від 27.06.1996 р. №474/96 "Про створення національного природного парку "Подільські Товтри" та передбачала зміну цільового призначення земель (із земель лісового фонду в землі природно-заповідного фонду), тобто як об'єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Таким чином, беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що укладення оспорюваної угоди відбулося саме як правочину з надання рекреаційних послуг населенню на території об'єкта природно-заповідного фонду, а не договору оренди земельної ділянки лісогосподарського призначення, що виключає порушення вимог лісового чи природоохоронного законодавства при вчиненні цього правочину та застосування до спірних правовідносин статей 1, 18, 46, 47 ЛК України.
Також, обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що облаштування місць для стоянки автотранспорту та облаштування гідроізоляційного вигрібу для збору та видалення господарсько-фекальних стоків (п. п. 2.5., 2.7. угоди) може порушити грунтовий покрив об'єкту та суттєво вплине на стан природного комплексу.
Як встановлено апеляційним судом, розділом ІІ угоди передбачено, що відповідач-2 за позитивним рішенням науково-технічної ради НПП "Подільські Товтри" визначає та облаштовує місце (ця) стоянки автотранспорту (п. 2.5. угоди); розміщає ємкості для роздільного збирання (тимчасового утримання) ТПВ, забезпечує роздільний збір та вивіз або передачу ТПВ спеціалізованим підприємствам установам на переробку або утилізацію, які мають відповідні умови та технології для переробки відходів; облаштовує гідроізоляційний вигріб для збору і видаленню господарсько-фекальних стоків, за позитивним рішенням науково-технічної ради НПП "Подільські Товтри" (п. 2.7. угоди); надає допомогу НПП "Подільські Товтри" при контролюванні стану довкілля та використання природних ресурсів, за діяльністю туристів, рибалок, забезпечує чистоту, в охороні лісових масивів від вирубок та пожеж (п. 2.9. угоди).
Відповідно до п.1 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 17.03.2011р. №145, вигрібна яма (вигріб) - це інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів.
Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції не встановлено, а прокурором і позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами проведення відповідачем-2, після укладення спірної угоди на територіях рекреаційних зон будь-якої господарської та іншої діяльності, що не пов'язана з їх цільовим призначенням, і може негативно впливати на навколишнє природне середовище або призвести до погіршення його стану та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.
При цьому, суд приймає до уваги, що облаштування місць стоянки автотранспорту, розміщення ємності для збирання відходів та влаштування гідроізоляційного вигрібу для збору і видаленню господарсько-фекальних стоків та можливе заподіяння шкоди внаслідок такого влаштування (розміщення) не є підставою для визнання угоди недійсною відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що згідно п. 8.1 Положення про НПП "Подільські Товтри", рекреаційна діяльність на території парку здійснюється відповідно до Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 22.06.2009р. №330.
Пунктом 1.1. Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України визначено, що рекреаційна діяльність - діяльність, спрямована на відновлення розумових, духовних і фізичних сил людини шляхом загальнооздоровчого і культурно-пізнавального відпочинку, туризму, санаторно-курортного лікування, любительського та спортивного рибальства, полювання тощо.
Відповідно до п. 8.2 Положення про НПП "Подільські Товтри", основним напрямком провадження рекреаційної діяльності на території парку є, зокрема, створення умов для організованого та ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони природних комплексів та об'єктів, забезпечення попиту рекреантів на загальнооздоровчий, культурно-пізнавальний відпочинок, туризм, любительське та спортивне рибальство, тощо.
Як передбачено п. 4.3.2 Положення про НПП "Подільські Товтри", в зоні регульованої рекреації дозволяється в установленому порядку: влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів та екологічних стежок, тимчасових наметових таборів, оглядових майданчиків, інших об'єктів благоустрою, організації природоохоронної пропаганди; проведення санітарних рубок і заходів, пов'язаних із збереженням, відтворенням і ефективним використанням природних комплексів та об'єктів згідно з Проектом організації, тощо. При цьому в зоні регульованої рекреації забороняється: будь-яке будівництво промислових, господарських і житлових об'єктів, не пов'язане із діяльністю парку, проїзд та стоянка автомобільного, гужового транспорту, крім службового для виконання обов'язків, розробка корисних копалин, кар'єрів, порушення ґрунтового шару.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що укладення угоди про рекреаційну діяльність повністю узгоджується як з чинним законодавством, так із Положенням про Національний природний парк "Подільські Товтри".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 924/1279/17,від 02 жовтня 2018 року у справах № 924/1277/17,№ 924/1275/17.
Також ,колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи спори про визнання правочину (господарського договору) недійсним, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання такого правочину (господарського договору) недійсним на момент його вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Пунктами 2.1, 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.
Таким чином, підставою для звернення до суду є саме порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів юридичної особи.
Отже, виходячи із правової природи оскаржуваної угоди на рекреаційну діяльність від 22 квітня 2016 року №НД-002, апеляційним судом встановлено, що остання відповідає вимогам чинного законодавства, угодою не порушуються права і охоронювані законом інтереси сторін та держави, відтак правові підстави для визнання угоди недійсною в матеріалах справи відсутні та відповідними доказами не підтверджені.
Окрім того, суд апеляційної інстанції критично оцінює посилання прокурора в обґрунтування позовних вимог на ст. 228 ЦК України, оскільки прокурором недоведено факту порушення публічного порядку відповідачами при вчиненні правочину, який за своєю суттю не є нікчемним, а згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України носить характер оспорюваного, недійсність якого повинна бути встановлена тільки в судовому порядку.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсною угоди на рекреаційну діяльність від 22.04.2016 р. № НД-002, яка укладена між Національним природним парком "Подільські Товтри" та фізичною особою-підприємцем Кузнецем Юрієм Петровичем.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відтак, позов прокурора безпідставний, тому в його задоволенні слід відмовити, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати на підставі п.3ч.1ст. 277 ГПК України .
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на прокурора згідно ст.129,282 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Кузнець Юрія Петровича на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2018р. у справі №924/1268/17 - задоволити.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.04.2018р. у справі №924/1268/17 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
3. Стягнути з прокуратури Хмельницької області (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код 02911102) на користь фізичної особи-підприємця Кузнець Юрія Петровича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 2400 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Місцевому господарському суду видати судовий наказ.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.
6. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складено 16 листопада 2018
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.