ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 листопада 2018 року м. ОдесаСправа № 916/968/18
м. Одеса, просп. Шевченка, 29.
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Колоколова С.І.
суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
на рішення господарського суду Одеської області від 13.08.2018р.
у справі № 916/968/18
за позовом Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
до Дочірнього підприємства "Лидер"
про відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі 25 774,92 грн.
головуючий суддя - Петренко Н.Д.
місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області
Справа розглянута без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження.
23.05.2018 року Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою Дочірнього підприємства "Лидер" (відповідач) про відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі 25 774,92 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок проведення ДП "Лидер" будівельних робіт без погодження з енергопостачальною організацією, було пошкоджено кабельна лінія 35 кВт, в результаті чого завдана майнова шкода, у відповідності до 1166 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.08.2018 року (суддя Петренко Н.Д..), у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Висновок суду мотивований тим, що позивачем не надані докази того, що відповідачем були проведені роботи, на певній глибині, в результаті могла бути пошкоджена кабельна лінія.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, Акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 13.08.2018 у справі № 916/968/18 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення, з наступних підстав:
- представники позивача зафіксували факт пошкодження кабелю внаслідок риття асфальтного покриття, що підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.11.2011 року; приписом № 419 від 27.11.2017 року; Актом-заборони № 449 від 27.11.2017 року; актом про проведення робіт по відновленню електропостачання від 27.11.2017; фотознімками; листом від 29.11.2017 № 8019/07-08.
- в акті приймання будівельних робіт від 21.12.2017 року сторонами по договору зафіксовано виконання підрядником знімання асфальтного покриття доріг на ділянці площею 1000 кв.м.;
- судом першої інстанції не взято до уваги факт того, що з наданого відповідачем кошторису було передбачено такий вид роботи, як установлення бетонних бортових каменів, згідно із ГОСТ 6665-82;
- місцевий господарський суд помилково на п.2.3.83 ПУЕ, оскільки чинна рдакція містить інший зміст, ніж викладений судом, та позивач виконав вимоги ПУЕ щодо захисту кабелю від механічних пошкоджень при здійснені прокладки кабельної лінії;
- суд першої інстанції помилково дійшов висновку, про те, що виходячи з умов договору, не вбачається обов'язку підрядника отримувати дозвіл від енергопостачальної організації з огляду на наступні положення: ст.32 ЗУ «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів»; ч.4 ст.22 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»; приписи Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою КМУ від 04.03.1997 № 209.
Ухвалою суду від 22.10.2018 року, на виконання положень абз. 2 ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи № 916/968/18 передані до Південно-західного апеляційного господарського суду та прийняті до свого провадження.
З 15 грудня 2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - ГПК України).
Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI „Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Частинами 1, 3 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
З огляду на вказані норми процесуального законодавства, розгляд справ судом апеляційної інстанції здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, тобто без проведення підготовчого засідання.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході апеляційного провадження, на балансі АТ «Миколаївобленерго» перебуває кабельна лінія 35 кВ від підстанції «Ліски» до підстанції «Пескі» довжиною 2325 км (інвентарний номер 57847), що підтверджується довідкою від 30.11.2017 року (а.с.28). Прокладка кабелю здійснена за кресленням № ТЕ-20-ЕС.05 - КЛ проекту електрообладнання, розробленого ТОВ ЕК «Трансенерго», що вбачається із витягу з кабельного журналу філії АТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва (а.с. 44-46).
24.11.2017 року близько 20.00 в диспетчерську службу філії АТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва надійшло повідомлення про відсутність електричної енергії в районі підстанцій «Ліски», «Пескі». На місце була направлена бригада для огляду та проведення випробувань для виявлення причин відсутності напруги в мережі. Після прибуття на місце бригадою було виявлено, що внаслідок проведення сторонніми особами земляних робіт (влаштування асфальтного покриття в м. Миколаєві по вул. Г. Карпенка від вул. Курортна до Миколаївського обласного будинку дитини) за адресою вул. Г. Карпенко, 1 в м. Миколаєві без їх погодження з енергопостачальною організацією була пошкоджена кабельна лінія 35 кВ від підстанції «Ліски» до підстанції «Пескі». Начальником служби кабельних ліній філії АТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва - Голубєвим С.П. був викликаний наряд поліції для встановлення винних осіб у спричиненні збитків та притягнення їх до відповідальності (а.с. 27).
Згідно листа Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ЖЄО №23796 від 24.11.2017 року, заява АТ «Миколаївобленерго» за фактом пошкодження кабельної лінії була зареєстрована в Заводському відділі поліції (ЖЄО № 23796 від 24.11.2017). Листом повідомлено, що в ході проведення перевірки встановлено що ремонт дороги за вказаною адресою проводило ДП «Лидер», роботи проводились за замовленням Управління Житлово-комунального господарства Миколаївської міськради (а.с.29).
29.11.2017 року АТ «Миколаївобленерго» направило лист директору Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради, яким повідомило 24.11.2017 року під час проведення земляних робіт було пошкоджено КЛ 35 кВ ПС «Пескі» - ПС «Лескі» за адресою вул. Карпенко, 1, що призвело до відключення споживачів Заводського та Центрального районів. У зв'язку із чим АТ «Миколаївобленерго» просило надати інформацію щодо організації, яка виконувала роботи з влаштування асфальтного покриття за вказаною адресою (а.с. 30).
У відповідь на звернення АТ «Миколаївобленерго» отримало ряд відповідей від Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради, в яких департамент повідомив, що ремонт дороги по вул. Г. Карпенка від вул. Курортна до Миколаївського обласного будинку дитини виконувався ДП «Лідер» (а.с. 31, 33).
Згідно журналу обліку робіт за нарядами і розпорядженнями № 3 по філії АТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва роботи по відновленню КЛ-35 кВ тривали з пізнього вечора 24.11.2017року до ранку 25.11.2017 ранку (а.с.24-25).
Вартість робіт згідно кошторису будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат склала 25 774,92 грн. (а.с. 26, 34-39)
АТ «Миколаївобленерго» було оформлено акт-заборону та припис № 449 від 27.11.2017 року, якими енергопостачальна організація заборонила ДП «Лидер» відповідно до Правил охорони електричних мереж продовжувати виконання будівельно-монтажних і земельних робіт у зоні КЛ 35 кВ від ПС «Ліски» до ПС «Пескі» (а.с. 22)
05.03.2018 року АТ «Миколаївобленерго» звернулося до директора ДП «Лидер» з претензією на відшкодування матеріальних збитків на суму 25 774,92 грн., згідно з якої просило протягом 7-денного терміну провести оплату суми збитків у розмірі 25 774,92 грн. Також було повідомлено, що у випадку несплати зазначеної суми, енергопостачальна організація буде змушена звернутись до суду (а.с.40).
02.04.2018 року, ДП «Лидер» у відповідь на претензію зазначило, що законних підстав для задоволення зазначеної претензії не вбачається, оскільки підприємством проводились роботи з відновлення елементів благоустрою населеного пункту - поточного ремонту верхньої частини асфальтного покриття проїзної частини, які не потребують отримання будь-яких погоджень від ПАТ «Миколаївобленерго».
У зв'язку із залишенням ДП «Лидер» претензії без задоволення, АТ «Миколаївобленерго» і звернулось до суду з відповідним позовом.
Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновками Господарського суду Херсонської області про відмову у задоволенні позовних вимог та вважає, що доводи заперечення і вимоги Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" викладені в апеляційній скарзі не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Аналогічні норми містяться також в ст. 20 ГК України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування шкоди.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Тобто питання правомірності або неправомірності дій Відповідача, яке фактично ставиться Позивачем при зверненні до суду із даною позовною вимогою, підлягає дослідженню судом у розрізі питання обґрунтованості позовних вимог у частині стягнення збитків, оскільки відноситься до складу цивільного правопорушення. Окрема констатація судом факту наявності у діях відповідача протиправної поведінки в якості окремої позовної вимоги не відповідає способам захисту порушеного права, так як безпосередньо не спрямоване на відновлення порушеного права.
З врахуванням викладеного, до предмета доказування у даній справі входять такі факти: неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Як вірно було встановлено місцевим господарським судом, 03.11.2017 року між Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради в особі директора (замовник) та ДП «Лидер» (підрядник), було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти, відповідно до предмету якого є ДК 021:2015 : (50230000-6) - послуги з ремонту, технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов'язаного обладнання та супутні послуги (поточний ремонт дороги по вул. Генерала Карпенка від буд) (а.с.80-84).
Відповідно до п.1.1 Договору, підрядник зобов'язуються у 2017 році надати Замовникові послуги з поточного ремонту дороги по вул. Генерала Карпенка від буд.1 до вул. Куртовина у м. Миколаїв.
З Акту приймання виконання будівельних робіт вбачається, що за грудень 2017 року, по локальному кошторису 2-1-1 були здійснені наступні роботи:
- знімання асфальтобетонних покриттів доріг за допомогою машин для холодного фрезерування асфальтобетонних покриттів шириною фрезерування 2100 мм та глибиною фрезерування 50 мм;
- улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піщано-гравійної суміші;
- розливання в'яжучих матеріалів;
- улаштування вирівнювального шару з асфальтобетонної суміші без застосування укладальників асфальтобетону;
- улаштування покриттів товщиною 4 см із гарячих асфальтобетонних сумішей;
- демонтаж плит перекриття кілець;
- монтаж плит перекриття кілець з установленням люка;
- розбирання бортових каменів;
- установлення бортових каменів природних при інших видах покриттів;
- установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних при інших видах покриттів (а.с.86-89).
Відповідно до п.2.3.83, затверджених Наказом Міненерговугілля України від 21.07.2017 № 476, у місцях, де змінюється напрямок траси КЛ, прокладених у блоках, і в місцях переходу кабелів і кабельних блоків у ґрунт треба споруджувати кабельні колодязі, які забезпечують зручне протягування кабелів і видалення їх із блоків. Такі самі колодязі треба споруджувати також і на прямолінійних ділянках траси на відстані один від одного, зумовленій гранично допустимим натягом кабелів. За кількості кабелів до десяти і напруги, не вищої ніж 35 кВ, перехід кабелів із блоків у ґрунт дозволено виконувати без кабельних колодязів. При цьому місця виходу кабелів із блоків мають бути ущільненими водонепроникним матеріалом. З'єднувальні муфти кабелів, прокладених у блоках, мають бути розташованими в колодязях.
Пунктом 2.3.83 Правил передбачено, що перехід КЛ із блоків і труб у будинки, тунелі, підвали тощо треба виконувати або безпосереднім введенням у них блоків і труб, або спорудженням колодязів чи приямків усередині будинків або камер у їхніх зовнішніх стінах. Треба передбачати заходи, які унеможливлювали б проникнення через труби або прорізи води та дрібних тварин із траншей у будинки, тунелі тощо. Канали кабельних блоків, труби, вихід з них, а також їхні з'єднання повинні мати оброблену та очищену поверхню для запобігання механічним пошкодженням оболонок кабелів під час протягування. На виходах кабелів із блоків у кабельні споруди і камери треба передбачати заходи, які запобігають пошкодженню оболонок від стирання і розтріскування (застосування еластичних підкладок, дотримання необхідних радіусів згинання тощо (п.2.3.84).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Миколаївобленерго", місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не надано доказів того, що відповідач проводив роботи на глибині 50мм, не надано доказів ознак пошкодження кабельних ліній чи їх захисного покриття працівниками державного підприємства під час виконання робіт.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з даними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Після пошкодження кабельних мереж енергопостачальної організації, АТ «Миколаївобленерго» був викликаний наряд поліції для фіксування факту пошкодження кабельної ліній. Під час проведення перевірки, встановлений факт проведення ремонту дороги ДП «Лидер», на замовлення Управління Житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, про що було повідомлено відповідним листом.
В подальшому, АТ «Миколаївобленерго» були оформлені Акт-заборона та припис, якими енергопостачальна організація заборонила ДП «Лидер» відповідно до Правил охорони електричних мереж, продовжувати виконання будівельно-монтажних та земельних робіт в зоні КЛ 35 кВ від ПС «Ліски» до ПС «Пескі».
З Договору про закупівлю послуг за державні кошти № 1691 від 03.11.2017 року вбачається, що Підрядник (ДП «Лидер») повинен надати Замовнику послуги з поточного ремонту дороги по вул. Генерала Карпенка від буд.№1 до вул. Курортна, м. Миколаїв, передбачені Договором, якість яких відповідає вимогам технічних правил Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23.09.2003 № 154 та іншим вимогам технічних правил, державних будівельних норм, вимогам чинного законодавства, які регулюють питання надання послуг, зазначені у п.1.1 Договору. Пунктом 5.1 Договору передбачено, термін надання послуг: по 30.11.2017 року.
На підтвердження виконання послуг за Договором, відповідачем наданий Акт прийняття виконаних робіт за грудень 2017 року форми №КБ-2В та Довідка про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2017 року форми №КБ-3.
З наданого відповідачем кошторису передбачено такий вид робіт як установлення бетонних бортових каменів М300.
Статтею 32 Закону України, від 09.07.2010, № 2480-VI "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" передбачено, що власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним та юридичним особам у межах спеціальних зон об'єктів енергетики без письмової згоди підприємств енергетики, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи, що можуть призвести до порушення безаварійного функціонування об'єктів електричних мереж.
Частиною 4 статті 22 Закону ВР України, від 06.09.2005, № 2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що роботи з комплексного благоустрою територій, розташованих над інженерними мережами та комунікаціями, виконуються з дотриманням умов та нормативів щодо їх безпечної експлуатації.
Відповідно до ч. 1 ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст.1172 ЦК України передбачено, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою; 4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У випадку, передбаченому ч.2 ст.1172 ЦК України, вина замовника полягає у залежному від його волі власному ставленні до вжиття чи невжиття адекватних заходів запобігання тому, щоб поведінка підрядника за договором підряду під час виконання і у зв'язку з виконанням покладеного на нього завдання не набувала характеру протиправної і не стала шкідливою для оточення, зокрема, і 3-іх осіб. Оскільки вина особи, відповідальної за шкоду у цьому випадку уособлюється неналежною поведінкою (виною) безпосереднього заподіювача шкоди, до нього замовником можуть бути пред'явлені регресні вимоги відповідно до ст. 1191 ЦК України.
Згідно з ч.2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Склад та розмір відшкодування збитків визначені ст. 225 ГК України.
Отже, саме АТ «Миколаївобленерго» повинне довести відповідальність за матеріальну шкоду, яка була спричинена ДП «Лидер» в результаті пошкодження електричних мереж під час виконання останнім, за завданням Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради, на підставі договірних зобов'язань за договором по ремонту дорожньої інфраструктури , поточний ремонт дороги у м. Миколаїв.
Як зазначено в акті прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2017 року, фрезерування верхнього шару асфальтобетонного покриття здійснювалося фрезою шляхом знімання верхнього шару глибиною 50мм (5см) одночасно по всій ширині 2100мм. Ніякого риття асфальтного покриття та заглиблення більше ніж на 50мм від верхнього шару при цьому не здійснювалось. Здійснення такої технологічної операції ніяким чином не може призвести до пошкодження кабелю.
При цього, з цього акту вбачається, що були проведені роботи по улаштуванню бортового каменю.
Між тим, висота бортового каменю згідно, вищевказаного акту, складає 200мм та не свідчить про те, що фрезування асфальтобетонного покриття необхідно було здійснювати на глибину, більшу, ніж 50мм, як стверджує апелянт. При встановленні такого бортового каменю більша його частина виступає над асфальтобетонним покриттям, а не закопується в землю до глибини залягання електричних кабелів.
Жоден із документів, на які посилався апелянт (протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, припис, акт-заборону, акт про проведення робіт по відновленню електропостачання, фотознімки, лист від 29.11.2017 року, яким сповіщено директора департаменту міськради про факт пошкодження кабелю електромереж) не є і не може бути доказом того, що пошкодження кабелю здійснено працівниками ДП «Лидер», оскільки такі факти в цих документах не зафіксовано.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовані та доведені обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки, які відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони необґрунтованими та такими, що не спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до п. "в" ч.4 ст.282 ГПК України (в діючій редакції) постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Акціонерне товариство "Миколаївобленерго", оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Керуючись статтями 269, 270, 275,276, 282
Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" залишити без задоволення
2. Рішення господарського суду Одеської області від "13" серпня 2018 року у справі № 916/968/18 залишити без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Н.М. Принцевська
Суддя Я.Ф. Савицький