Єдиний унікальний № 314/3792/18 Головуючий в 1 інст. - Капітонов Є.М.
Провадження № 33/807/85/18 Доповідач в 2 інст. - Рассуждай В.Я.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
6 листопада 2018 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 вересня 2018 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень, з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, та стягнуто судовий збір,-
Згідно з постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 14 липня 2018 року о 13 год. 35 хв. по вул. Гвардійська біля буд. 38 в с. Миролюбівка в Донецькій області керував автомобілем Краз 6322 н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Був доставлений до Покровського наркологічного диспансеру.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, поліцейські прибули у той момент коли автомобіль не рухався, за кермом його не було. Він не заперечує факт знаходження у стані алкогольного сп'яніння, але факт керування саме транспортним засобом встановлений та доведений не був.
Крім того, він є військовослужбовцем Збройних Сил України та автомобіль Краз 6322 належить військовій частині, застосування до нього штрафу є незаконним, він був притягнутий до відповідальності Збройними Силами України.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 011427, складеному 14 липня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, (а.с. 1), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 14 липня 2018 року, відповідно до якого встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, а саме гострої інтоксикації внаслідок вживання етилового алкоголю (а.с. 3), письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній підтвердив, 14 липня 2018 року в Покровському районі с. Миролюбівка в районі Миролюбівського ставка він керував військовим автомобілем КРАЗ 3290 Н5, здійснював задній рух не помітив стовп та збив його, після чого залишив місця ДТП. Після чого проїхав декілька кілометрів та застряв у водоймі під час розвороту. Перед керуванням транспортним засобом вжив дві пляшки пива. Продувати алкотестер та проходити медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння відмовляється, оскільки не спростовує факт вживання спиртного (а.с. 4).
Крім того суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, оскільки вони спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення, який був власноручно підписаний правопорушником без будь-яких зауважень.
Суд першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, надав їм належну оцінку, та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Що стосується посилання апелянта на те, що при розгляді вказаного адміністративного правопорушення не враховано вимоги ст.15 КУпАП відповідно до якої він є військовослужбовцем Збройних Сил України та накладення на нього адміністративного стягнення є незаконним, то слід зазначити наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 15 КУпАП, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту і Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Згідно ч.3 ст.15 КУпАП, при порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
Зі слів апелянта він проходить військову службу за контрактом з 16.08.2011 по 11.08.2019 року, тобто він не є військовослужбовцем строкової служби.
З огляду на це, він є суб'єктом, який може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП на загальних підставах.
Разом з тим, що рішення суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_1 судового збору, то апеляційний суд доходить наступних висновків.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Враховуючи те, що він, ОСОБА_1 , є військовослужбовцем Збройних Сил України, він повинен бути звільненим від сплати судового збору.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а судове рішення підлягає зміні, шляхом виключення із резолютивної частини постанови посилання на стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в розмірі 352 грн. 40 коп.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 25 вересня 2018 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови посилання про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 352 грн. 40 коп.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 314/3792/18