ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21880/17
провадження № 1-кп/753/759/18
"06" листопада 2018 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017100020009310 від 27.08.2017 р. за звинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
Захисник в судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 з тримання під вартою на більш м'який, а саме: на заставу.
Обвинувачений підтримав захисника та наполягав на зміні запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу у зв'язку із продовженням існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які зумовлюють необхідність продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Потерпілі підтримали думку прокурора та заперечували проти задоволення клопотання захисника.
Вислухавши позиції учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно до положень ст. 183 ч.1 КПК України - запобіжний захід - “тримання під вартою” є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
Таким чином, суд оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: ступінь тяжкості злочину, інкримінованого обвинуваченому, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у цьому кримінальному правопорушенні у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років з конфіскацією майна без можливості призначення альтернативних видів покарання, вік та стан здоров'я обвинуваченого, наявність судимостей за скоєння переважно умисних тяжких злочинів, що свідчить про наявність численних ризиків, які обумовлюють можливість продовження обвинуваченим злочинної діяльності або перешкоджанню правосуддю.
Аналіз наведених обставин дозволяє суду зробити висновок про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Передбачених підстав, які б свідчили про зменшення зазначених ризиків та про можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який судом не встановлено.
Разом з тим, враховуючи положення п.1 ч.4 ст.183 КПК України, а також вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також з урахуванням обставин справи та характеристики особи обвинуваченого, суд вважає неможливим визначити розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням до потерпілих насильства.
Аналіз наведених обставин та вимог законодавства дозволяє суду зробити висновок про те, що клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а тому суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні цього клопотання в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 331, 350 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 "Про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який" - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1