печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11291/18-ц
Категорія 39
30 жовтня 2018 року Печерський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Остапчук Т.В. ,
при секретарі Каранда С.Г.,
за участю представника позивача Мирончук Ю.І.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Зокрема позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 11 956,04 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн., а всього 13 718,04 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 вересня 2016 року з вини відповідача, який керував транспортним засобом марки Volkswagen Touareg, державний номерний знак НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль марки Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, власником якого є ОСОБА_5 Факт вини ОСОБА_2 підтверджується постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.11.2016р. у справі № 761/36705/16-п.
На момент ДТП автомобіль Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2, був застрахований в ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" згідно із договором страхування (АМ №107207). На підставі названого договору, рахунка № СМУ00022249 від 21.09.2016р. і страхового акта № UA2016092000030 від 09.11.2016р. позивач сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 11 956,04 грн. на користь потерпілого власника автомобіля ОСОБА_5 Відповідно у позивача на підставі статей 993, 1166, 1191, 1192 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" виникло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача. Відповідачу було направлено регресну вимогу в лютому 2017р., однак погашення заборгованості ним не було здійснено.
Позивач вважає справу малозначною, а тому не заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідно до статті 274 ЦПК України.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить позов задовольнити.
Відповідач у відзиві на позов підтвердив факт ДТП та свою вину у ньому, однак проти розміру позовних вимог заперечував (а.с.54-56). Вважає, що заявлені вимоги щодо відшкодування збитків у сумі 11 956,04 грн. не співмірні з тією шкодою, що насправді завдав його автомобіль внаслідок ДТП. Зазначає, що на момент зіткнення його автомобіля з автомобілем Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2, на останньому вже були пошкодження, які не могли бути завдані його автомобілем, що підтверджується заявою про настання страхового випадку, яка містить відповідну вказівку на наявність у автомобіля Toyota Corolla неусунутих пошкоджень перед ДТП. Зазначене може також підтвердити свідок ОСОБА_6 Вказує, що пошкодження, завдані його автомобілем, стосувались пошкодження лише лакового покриття бамперу автомобіля Toyota Corolla і становили ледь помітну поздовжню смугу довжиною 10-15 см, що залишилась посередині бампера від відтиснення верхньої частини номерного знака його автомобіля. На його думку, усунути дане пошкодження можливо було шляхом виконання робіт з полірування лакового покриття бампера. Тому розмір шкоди власнику автомобіля Toyota Corolla, завданої за його участі, відповідно до статті 1192 ЦК України має визначатись розміром реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
До відзиву на позов додано клопотання про виклик свідка ОСОБА_6, який був присутній на місці ДТП та може підтвердити ту обставину, що автомобіль Toyota Corolla вже мав пошкодження до зіткнення з автомобілем відповідача, а також повідомити характер пошкодження автомобіля Toyota Corolla внаслідок зіткнення з автомобілем відповідача.
Відповідач в судовому засіданні частково визнав позовні вимоги в частині вартості робіт з полірування лакового покриття бампера автомобіля Toyota Corolla, що, на його думку, за станом на сьогодні вартує не більше 500-600 грн. У іншій частині позову, яка включає відшкодування вартості бамперу, кріплення, робіт з його заміни та фарбування, вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, навмисно завищеними у 20 разів.
Ухвалою суду від 26 березня 2018 року було відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження, роз'яснені сторонам їх процесуальні права у зв'язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 11 годину 15 хвилин 27 квітня 2018 року.
Відповідач заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному порядку не подав.
Судове засідання у справі проводилось 27 квітня, 12 липня та 28 вересня 2018 року.
Представник позивача в судове засідання 28.09.2018р. не з'явилась, подала до суду заяву (одержано судом 28.09.2018р. вх.№ 126511), в якій повідомила, що додаткової інформації по справі не має, просила розглянути справу без її участі.
Відповідач в судове засідання 28.09.2018р. не з'явився, подав до суду заяву (одержано судом 28.09.2018р. вх.№ 126516), якою просив слухати справу у його відсутність.
Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 20 вересня 2016 року в м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, та автомобіля марки Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_2, який є його власником.
Причиною ДТП стало те, що відповідач, керуючи своїм автомобілем, не дотримався безпечної дистанції для руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2, чим порушив Правила дорожнього руху України.
Даний факт підтверджується постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 11.11.2016р. у справі № 761/36705/16-п, відповідно до якої винним у скоєнні ДТП визнано відповідача, ОСОБА_2, та притягнуто його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
В результаті вчинення вказаного правопорушення відповідачем було завдано матеріальної шкоди власнику автомобіля марки Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_5.
За статтею 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно зі статтею 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується поясненнями відповідача в судовому засіданні, поліс АІ №5654543 страхової компанії ПрАт "СК "Україна", за яким було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача як власника наземного транспортного засобу, є недійсним, оскільки вказаний страховик був позбавлений права укладати відповідні договори страхування з 01.07.2015р. (а.с.41).
Автомобіль Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2, було застраховано на момент ДТП його власником ОСОБА_5 (страхувальник) у ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (позивача у справі) на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ №107207 від 19.03.2016р. (на умовах "АВТО КАСКО дорожньо-транспортна подія") (а.с.32).
21.09.2016р. страхувальник звернувся до ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" із заявою про настання страхового випадку за договором страхування Авто КАСКО (а.с.29-31).
Керуючись умовами укладеного договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, на підставі рахунка-фактури № СМУ00022249 від 21.09.2016р., виписаного ТОВ "Саміт Моторз Україна" на суму 11 956,04 грн., та страхового акта № UA2016092000030/L05/06 від 09.11.2016р. позивач сплатив на користь страхувальника ОСОБА_5 (на рахунок ТОВ "Саміт Моторз Україна") суму страхового відшкодування у розмірі 11 956,04 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 47683 від 09.11.2016р. (а.с.39).
Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі; розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Як вбачається з рахунку-фактури (а.с.36), який став підставою для розрахунку страхового відшкодування (а.с.38 на звороті), вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого марки Toyota Corolla становить 11 956,04 грн. і включає в себе вартість бампера заднього, кріплення бампера, фарби та матеріалів, а також робіт, пов'язаних із заміною та фарбуванням бамперу.
Згідно з актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 21.09.2016р. автомобіль потерпілого Toyota Corolla зазнав пошкоджень бамперу заднього (а.с.37).
Як свідчить довідка № 3016281343525279 про дорожньо-транспортну пригоду Управління патрульної поліції у м.Києві від 02.11.2016р. (а.с.35), автомобіль потерпілого Toyota Corolla отримав пошкодження задньої центральної частини.
З фото пошкоджень транспортного засобу Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.64), вбачається, що зазначений автомобіль містить пошкодження не лише центральної частини бамперу, а й його правої частини, зокрема тріщину.
Як пояснив відповідач у судовому засіданні, зіткнення автомобілів під час ДТП було незначне, його автомобіль фактично ледь торкнувся по центру заднього бампера автомобіля потерпілого, від цього на бампері не було ніяких тріщин, будь-якого деформування, навіть фарба не пошкодилась, лише на лаковому покритті бампера залишилось відтиснення від верхньої частини номерного знака автомобіля відповідача. Проте, під час огляду автомобіля потерпілого на місці ДТП він побачив справа від пошкоджень, які завдав його автомобіль, тріщину, наявність якої водій автомобіля Toyota Corolla пояснив тим, що це залишилось від попереднього ДТП, про яке вже було повідомлено страхову компанію, тобто позивача.
Пояснення відповідача підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_6, який у судовому засіданні повідомив, що перебував на місці ДТП, бачив, що автомобіль відповідача просто уперся в задній бампер автомобіля потерпілого по центру, так би мовити притиснувся, також бачив інші пошкодження на автомобілі потерпілого на відстані півметра від точки дотику з автомобілем відповідача, у зв'язку з чим висловив своє здивування відповідачу, як таке пошкодження могло статися. Разом з відповідачем запитали про це пошкодження у водія автомобіля потерпілого, на що останній відповів, що це пошкодження залишилось від минулого ДТП.
Як свідчить заява про настання страхового випадку (а.с.29), транспортний засіб Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2, 2013 року випуску, дійсно мав перед цією подією неусунені пошкодження заднього бамперу автомобіля.
Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
З огляду на те, що обставини, на які посилався відповідач у відзиві на позов, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані позивачем, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 11 956,04 грн., оскільки зазначена сума не відповідає реальній вартості робіт, необхідних для відновлення автомобіля марки Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_2, від пошкоджень, завданих саме з вини відповідача.
Ураховуючи позицію відповідача щодо погодження на відшкодування дійсного розміру завданих ним збитків, що полягає у відновленні лише лакового покриття заднього бамперу автомобіля потерпілого, і становить суму у 20 разів меншу від заявлених позовних вимог (а.с.43), суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 600 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги частково визнані відповідачем, відповідно до ст.142 ЦПК України позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а саме 881 грн.; у стягненні з відповідача іншої частини судового збору, сплаченого позивачем, слід відмовити.
Керуючись статтями 22, 993, 1166, 1187, 1192 ЦК України, статтею 27 Закону України "Про страхування", статтями 1-23, 76-82, 89, 90, 95, 131, 141, 142, 263-265, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 600 грн.
Повернути Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ПЗУ Україна" з державного бюджету 881 грн., що становить 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна", місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 40, ідентифікаційний код юридичної особи 20782312.
Відповідач: ОСОБА_2, місце проживання: 01024, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3.
Суддя Остапчук Т.В.