Справа № 285/2799/18
Головуючий у 1-й інстанції: Михайловська А.В.
Суддя-доповідач: Кузьменко Л.В.
16 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьменко Л.В.
суддів: Шидловського В.Б. Іваненко Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 жовтня 2018 року (рішення ухвалене суддею Михайловською А.В. в м.Новоград-Волинський, повний текст судового рішення складено 11 жовтня 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Заступника начальника митниці начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Вінницької митниці ДФС Криворучка Миколи Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення митних правил №0444/40100/18 від 03.07.2018 року,
У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Волинської митниці ДФС Вінницької митниці ДФС Криворучка Миколи Васильовича, в якому просив: скасувати постанову Митниці у справі про порушення митних правил від 03.07.2018 року №0444/40100/18, яким позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.
В обґрунтування позову позивач вказав, що ввіз в Україну автомобіль "ДЕО ЛАНОС", р.н. НОМЕР_1, кузов VIN - НОМЕР_2, у митному режимі «Транзит», для особистого користування та мав намір у межах до 10 днів його вивезти. Проте, вказаний автомобіль згорів, тому позивач був позбавлений можливості це зробити. Крім того, зазначає, що відповідачем при винесенні постанови не враховано строки притягнення його до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 95 МК України. Позивач вважає, що перебіг строку притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил починається з дня, наступного за днем, що є граничним для вивезення автомобіля за межі України.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати, прийняти постанову про закриття провадження у справі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідачем не було враховано обставини непереборної сили: що перебуваючи в ремонті автомобіль позивача згорів, і цей факт завадив позивачу вчасно вивезти автомобіль,який попередньо ввезений на територію України у митному режимі «транзит». Наголошує, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності була винесена з порушенням строків притягнення його до адміністративної відповідальності.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Судами встановлено, що заступником начальника митниці начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Вінницької митниці ДФС Криворучко М.В. винесено постанову у справі про порушення митних правил від 03.07.2018 року № 0444/40100/18, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн..
З постанови вбачається, що 01 лютого 2016 року ОСОБА_2 ввіз на територію України транспортний засіб марки "ДЕО ЛАНОС", р.н. НОМЕР_1, кузов VIN - НОМЕР_2, в митному режимі «Транзит» та станом на 29 квітня 2018 року вказаний транспортний засіб не був вивезений з території України, чим порушено вимоги ст. 95 МК України.
З постановою про накладення адміністративного стягнення позивач не погодився, оскаржив її до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів механічного пошкодження (згоряння) автомобіля під час перебування на станції техобслуговування, що позбавило позивача можливості вивезення транспортного засобу з території України. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що притягнення відповідача до адміністративної відповідальності відбулося в межах строків передбачених чинним законодавством.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною 3 ст. 470 МК встановлено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 ст. 95 МК (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для автомобільного транспорту встановлені строки транзитних перевезень у 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Відповідно до ч.1 ст. 491 МК України однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.
Згідно ч. 1ст. 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
До строків, зазначених у частині першій статті 95 МК, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів) (частина 2 цієї статті).
Згідно з ч.1 ст.192 Митного кодексу України, у випадку якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Крім того, відповідно до частини 1 ст. 460 МК, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Судами встановлено, що 11 лютого 2016 року ОСОБА_2 до начальника Житомирської митниці ДФС подано заяву, у якій останній повідомив про неможливість вивезення даного транспортного засобу з території України у зв'язку із його несправністю. Пояснив, що автомобіль знаходиться на ремонті в м. Новоград-Волинський на СТО, довідку про ремонт надасть пізніше з даного СТО.
Водночас, ні до суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції позивачем не надано докази про направлення у адресу відповідача чи надання іншій посадовій особі митниці доказів перебування автомобіля на СТО, отримання автомобілем таких механічних ушкоджень, на які вказує позивач (автомобіль згорів), що позбавляє можливості вивезти його з території України. Фотознімки транспортного засобу, долучені по позовної заяви, не є належними та допустимими доказами, оскільки не дають можливість ідентифікувати транспортний засіб, визначити факт та час настання непереборної сили саме щодо цього автомобіля.
Стосовно доводів позивача в частині порушення строків накладення адміністративного стягнення колегія суддів зазначає таке.
Згідно ч.1ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Зміст вказаної норми не містить вичерпного переліку порушень митних правил, які є триваючими.
Колегія суддів вертає увагу на те, що триваючими є правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.
Правопорушення, передбачене ст.470 МК України (невивезення автомобіля, що перебуває під митним контролем) характеризується тривалою протиправною бездіяльністю, тобто є триваючим, а тому адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цього правопорушення.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що факт перевищення позивачем встановленого МК України строку доставки даного транспортного засобу до митного органу виявлено лише 29 квітня 2018 року, про що складено відповідний протокол.
Постанову у справі про порушення митних правил № 0444/40100/18 відповідачем винесено 03 липня 2018 року, а отже, передбачений законом шестимісячний строк з дня виявлення вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 ст. 470 Митного кодексу України не сплив.
Притягнення позивача до відповідальності відбулося в межах строків, визначених ч.1 ст. 467 МК України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 464/2003/16-а у від 25.06.2018 року.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11 жовтня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту підписанння та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 16 листопада 2018 року.
Головуючий Кузьменко Л.В.
Судді Шидловський В.Б. Іваненко Т.В.