ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
16 листопада 2018 року м. Київ № 640/18730/18
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І,
розглянувши позовну заяву в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління МВС України в м.Києві Головного управління Національної поліції у місті Києві
про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Головного управління Національної поліції України в м. Києві, у якому просила суд:
- визнати дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві протиправними щодо здійснення розрахунку та виплат середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по 14 липня 2017 року, відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року у справі №826/11746/16;
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві провести перерахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по 14 липня 2017 року у справі №826/11746/16 та здійснити виплату невиплаченої суми заробітку, що полягає у виплаті за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по 14 липня 2017 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві щодо несплати за позивача до Пенсійного фонду України єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що в свою чергу є недоїмкою з 26 жовтня 2015 року по 14 липня 2017 року;
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві провести сплату за позивача до Пенсійного фонду України єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 26 жовтня 2015 по 14 липня 2017 року.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно із частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Разом з тим, суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Водночас, при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Позивач в підтвердження даної позиції про відсутність доходів надала довідку №2645 від 12 липня 2018 року, видану Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради. При цьому, як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 поновлена на посаді дільничного інспектора міліції відділу дільничних інспекторів міліції Деснянського районного управління, відповідно до наказу від 04 серпня 2017 року №28 о/с, крім того, згідно з платіжним дорученням №42 від 27 грудня 2017 року позивачка отримала 24308,22 грн від Деснянського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві.
З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Крім того, позивачем в позовній заяві зазначено Головне управління Національної поліції України в м. Києві, в той же час жодної позовної вимоги до даного відповідача в прохальній частині не зазначено.
З урахуванням наведеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1409,60 грн та уточнити позовні вимоги до відповідачів.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 5, 160, 161, 169, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
5. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т.І. Шейко