ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 листопада 2018 року м. Київ № 826/11910/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Стринадко О.Г., представників позивачів Зюнькіної В.В., Бережної О.П., представника відповідача Перепелиціна К.М., представника третьої особи Політична партія «Всеукраїнське об'єднання «Свобода» Сідоренка А.С., представника третьої особи Українського інституту національної пам'яті Кулика Р.В., представника третьої особи Громадської організації «Мистецький центр «Локація» Дмитренка В.І., представника третьої особи ОСОБА_10 ОСОБА_11, представника третьої особи Громадської організації «Ветерани праці - діти війни» Алексеєвої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» про зміну предмету позову (доповнення позовних вимог) та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку в адміністративній справі за позовом Громадської організації «Єврейська правозахисна група» та Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Громадська організація «Ветерани праці - діти війни», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Політична партія «Всеукраїнське об'єднання «Свобода», Український інститут національної пам'яті, Громадська організація «Мистецький центр «Локація», ОСОБА_13, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання нечинним рішення в частині,
встановив:
02.08.2016 Громадська організація «Єврейська правозахисна група» та Громадська організація «Антифашистська правозахисна ліга» звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради про:
- визнання дій щодо розгляду на засіданні Комісії з питань найменувань та в подальшому винесення на засідання депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича, а Московського проспекту на проспект Степана Бандери, - протиправними;
- зобов'язання не підписувати та не оприлюднювати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 07.07.2016 щодо перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери;
- зобов'язання не вносити на подальший розгляд сесії депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.
Ухвалами Окружного адміністративного суду містам Києва від 08.08.2016 у справі відкрито провадження, проведено підготовчі дії та призначено справу до судового розгляду.
17.10.2016 представниками позивачів у зв'язку із опублікуванням 09.08.2016 у випуску №84 (4854) офіційної газети Київської міської ради «Хрещатик» рішення відповідача «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» від 07.07.2016 №559/559, тобто набрання ним чинності з дати офіційного оприлюднення, подано заяву про зміну предмету позову.
Зокрема, висловлено прохання визнати нечинним рішення Київської міської ради «Про перейменування вулиць, проспекту та провулку у місті Києві» від 07.07.2016 №559/559 в частині перейменування проспекту Московський на проспект Степана Бандери (п. 5 Додатку до рішення «Перелік вулиць, проспекту та провулку, які перейменовуються у місті Києві») з дати прийняття.
На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2017 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні 08.05.2018 протокольною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Політичну партію «Всеукраїнське об'єднання «Свобода», в засіданні 09.07.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Український інститут національної пам'яті, в судовому засіданні 20.09.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Громадську організацію «Мистецький центр «Локація», а в засіданні 09.10.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_17 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Громадську організацію «Ветерани праці - діти війни».
13.08.2018 представником Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про зміну предмету позову (доповнення позовних вимог), у якій висловлено прохання змінити предмет позову шляхом доповнення позовних вимог ще однією вимогою, а саме, визнати нечинним, тобто незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 01.06.2017 за №419/2641 «Про перейменування проспекту у місті Києві» щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах на проспект Романа Шухевича.
Окрім того, представником Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва 14.08.2018 подано клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про зміну предмету позову.
В обґрунтування зазначеного клопотання представником зазначено, що зміна предмета позову відбулась у зв'язку з тим, що через рік після звернення до суду з даним позовом відповідач виніс рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах на проспект Романа Шухевича, тобто на момент подання позову позивач не міг звернутись до суду з позовними вимогами про скасування вказаного рішення відповідача, оскільки рішення щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича на той момент не існувало.
Так, Громадська організація «Антифашистська правозахисна ліга» звернулася до суду із заявою про зміну предмету позову після того як дізналась про підписання Київським міським головою прийнятого відповідачем рішення про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича, яке фактично змінило спірні правовідносини між сторонами даної адміністративної справи.
Представник також стверджує, що строк звернення до суду із заявою про зміну предмету спору (доповнення позовних вимог) пропущено з поважних причин, серед яких: по-перше, позивачу не було відомо про те, що вказане рішення відповідача підписано Київським міським головою та набуло чинності, а відтак могло бути оскаржене у судовому порядку; по-друге, внаслідок тривалого розгляду справи, а також передачі справи для подальшого розгляду іншому судді, розгляд справи розпочато спочатку, що надало позивачу можливість змінити предмет позовних вимог шляхом їх доповнення до початку розгляду справи по суті; по-третє, представник Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» вказує, що вона є єдиним представником вказаної організації та самостійно здійснює представництво інтересів даної громадської організації в суді, оскільки ця організація не має ні штату працівників, ні власного рахунку, а тому в силу особистих поважних причин таких як довготривалі проблеми зі здоров'ям директора Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» та смерть доньки директора вказаної організації, вона позбавлена була можливості вчасно звернутися до суду.
14.09.2018 представник Українського інституту національної пам'яті подав через канцелярію суду заперечення щодо заяви про зміну предмету позову в адміністративній справі №826/11910/16 в якій висловив прохання повернути позивачу заяву про зміну предмету позову. В обґрунтування заперечень зазначив, що: всупереч вимог процесуальних норм, позивач змінив і предмет, і підстави позову; позивач замінив первісні вимоги новою вимогою, а не доповнив зміст позовних вимог; позивач пропустив строк на звернення до суду із заявою про зміну предмету спору, оскільки рішення Київської міської ради про перейменування проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах на проспект Романа Шухевича винесено 01.06.2017, а позивач звернувся із заявою про зміну предмету позову лише 13.08.2018.
В судовому засіданні 15.11.2018 представник Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» подану заяву про зміну предмету позову (доповнення позовних вимог) від 13.08.2018 та клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із заявою про зміну предмету позову (доповнення позовних вимог) підтримала.
Представники Громадської організації «Єврейська правозахисна група» та Громадської організації «Ветерани праці - діти війни» заяву й клопотання підтримали та просили суд їх задовольнити.
Представники відповідача та інших третіх осіб на його стороні проти задоволення заяви про зміну предмету позову та клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку, заперечили, вказавши на відсутність підстав для їх задоволення та обґрунтованість письмово висловленого заперечення.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, при вирішенні поставлених на розгляд суду заяви та клопотання, з'ясовуючи питання щодо початку перебігу строку звернення до суду та поважності причин його пропуску, виходив з наступного.
15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У відповідності до частини першої статті 6 КАС України (в редакції, яка була чинною до 15.12.2017), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
За приписами частини першої статті 121 КАС України (в редакції, яка набула чинності після 15.12.2017) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частиною четвертою статті 121 КАС України (в редакції, яка набула чинності після 15.12.2017) визначено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України (в редакції, яка набула чинності після 15.12.2017) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржив до суду дії відповідача щодо розгляду питання про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича, а проспекту Московського на проспект Степана Бандери, вважаючи такі дії протиправними, а також просив суд зобов'язати відповідача не вносити на подальший розгляд сесії депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича, та зобов'язати відповідача не підписувати й не оприлюднювати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 07.07.2016 щодо перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери.
Судом з'ясовано та сторонами не заперечується, що на момент звернення до суду з даним позовом (02.08.2016) рішення Київської міської ради від 01.06.2017 про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича не існувало, що об'єктивно унеможливило звернення позивача до суду з позовними вимогами, предметом яких є скасування такого рішення.
Прийняття відповідачем рішення від 01.06.2017 про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича фактично змінює спірні правовідносини сторін.
Тобто, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що зміна позовних вимог шляхом їх доповнення новою позовною вимогою, спричинена суттєвою зміною обставин у справі, а саме - у зв'язку з прийняттям та підписанням рішення відповідача від 01.06.2017 про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.
Відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 01.06.2017 про перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича є взаємопов'язаною з первісними вимогами позивача, оскільки первісними позовними вимогами є оскарження дій відповідача щодо розгляду питання про перейменування вказаного проспекту та зобов'язання відповідача не вчиняти дії щодо подальшого розгляду цього питання, а нова позовна вимога стосується оскарження рішення відповідача як наслідку здійснених відповідачем дій з розгляду та вирішення питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.
В обґрунтування поданих заяви та клопотання позивач також зазначає, що звертаючись до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх порушених прав, предмет позову позивачем було сформульовано з урахуванням того, що розгляд питання перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича було розпочато, але не було завершено.
Оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2017 забезпечено адміністративний позов й заборонено Київській міській раді подавати на підпис та публікувати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 01.06.2017 щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича до ухвалення рішення у даній справі, то позивач вважав, що вказане рішення не набуло чинності і не може бути предметом оскарження у суді.
Водночас, відповідач ні до відзиву на позов, ні до письмових пояснень самостійно не надавав та не повідомляв позивача та суд відомості про підписання та опублікування рішення щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича. Таким чином, позивач зважаючи на наявність ухвали про забезпечення позову та вважаючи, що вказане рішення не може бути опубліковане та не набрало чинності не оскаржував його.
Суд з'ясував, що позивач, у зв'язку з виникненням спірних правовідносин між ним та відповідачем, намагався захистити свої права, які він вважає порушеними діями та рішенням відповідача, реалізуючи своє законне та гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997) право на судовий захист, звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі.
За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Окрім того, у рішенні Суду у справі «Ilhan v. Turkey» вказано, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
З огляду на те, що первісні позовні вимоги та додатково заявлена 13.08.2018 позовна вимога є взаємопов'язаними, а також те, що зміна позовних вимог обумовлена суттєвою зміною обставин у справі у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення відповідача (яке прийнято відповідачем через рік після звернення позивачем з даним позовом), а також зважаючи на те, що розгляд справи розпочато спочатку у зв'язку з передачею справи для розгляду іншому судді та враховуючі наведені представником Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» обставини особистого характеру (щодо триваючої хвороби та смерті доньки), суд вбачає наявність підстав для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду із заявою про зміну предмета позову, адже це гарантує позивачу доступ до правосуддя.
Таким чином, доводи відповідача й третіх осіб про те, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду із заявою про зміну предмету позову (доповнення позову) є неповажними у розумінні КАС України, суд відхиляє як необґрунтовані.
Що стосується заяви про зміну предмета позову, то суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 47 КАС України, зокрема, передбачено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, суд враховує, що у зв'язку із зміною складу суду розгляд справи розпочато спочатку та згідно редакції КАС України до 15.12.2017, яка передбачала процесуальне право позивача до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Після викладення КАС України 15.12.2017 у новій редакції суд застосовує положення Кодексу у даній редакції та при цьому враховує, що як станом на час подання Громадською організацією «Антифашистська правозахисна ліга» заяви, так і станом на час її розгляду й вирішення розгляд справи по суті фактично не розпочато. Відтак, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду вважає, що наявні підстави для її прийняття.
При цьому суд враховує, що така зміна предмету позову не виходить за межі спірних правовідносин, підстави позову не змінюються, зміна позовних вимог не тягне за собою зміну підсудності справи, що передбачає можливість прийняття заяви про зміну позовних вимог (доповнення позовних вимог) до розгляду.
Таким чином, проаналізувавши наведені вище положення КАС України в контексті викладених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» про визнання підстав пропуску строку звернення до суду із заявою про зміну предмета позову поважними та прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмета позову (доповнення позову) від 13.08.2018.
На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 121, 122, 287 КАС України,
ухвалив:
Клопотання Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» про визнання підстав пропуску строку звернення до суду із заявою про зміну предмета позову (доповнення позову) задовольнити.
Визнати поважними підстави пропуску Громадською організацією «Антифашистська правозахисна ліга» строку звернення до суду із заявою про зміну предмета позову (доповнення позову) від 13.08.2018.
Поновити Громадській організації «Антифашистська правозахисна ліга» строк звернення до суду із заявою про зміну предмета позову (доповнення позову) від 13.08.2018.
Заяву Громадської організації «Антифашистська правозахисна ліга» про зміну предмета позову (доповнення позову) від 13.08.2018 прийняти.
Розглядати адміністративну справу №826/11910/16, з урахуванням зміни (доповнення) позовних вимог, а саме про:
- визнання дій щодо розгляду на засіданні Комісії з питань найменувань та в подальшому винесення на засідання депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича, а Московського проспекту на проспект Степана Бандери, - протиправними;
- зобов'язання не підписувати та не оприлюднювати рішення сесії депутатів Київської міської ради від 07.07.2016 щодо перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери;
- зобов'язання не вносити на подальший розгляд сесії депутатів Київської міської ради питання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича;
- визнання нечинним, тобто незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 01.06.2017 за № 419/2641 «Про перейменування проспекту у місті Києві» щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна у Деснянському та Дніпровському районах на проспект Романа Шухевича.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак