ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/502
м. Київ
14 листопада 2018 року 09:35 № 826/1/18
За заявою Головного управління ДФС у м. Києві
До Приватного підприємства "туристична компанія Бітско"
Про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків
Суддя О.В.Головань
Секретар І.В. Галаган
Представники:
Від позивача: Крижевська Я.В.
Від відповідача: Шведа О.В.
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків приватного підприємства "Туристична компанія Бітеко".
В судовому засіданні 14.11.2018 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення про відмову у задоволенні вимог за заявою.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Приватне підприємство "Туристична компанія Бітско" (код 25398564), місцезнаходження: 03187, м. Київ, б-р Чоколівський, 33, кв. (офіс) 21, зареєстроване в якості юридичної особи 24.02.1998 р., перебуває на обліку в якості платника податків у ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2017 року, відповідно до ст.ст. 20,77,82 Податкового кодексу України, з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) видано наказ від 27.11.2017 р. №13817 про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "Туристична компанія "Бітско".
Згідно наказу від 27.11.2017 р. №13817 проведенню підлягає документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2014 по 30.09.2017, тривалістю 10 робочих днів з 28.12.2017 по дату завершення перевірки.
28.12.2017 р. відповідач не допустив до проведення податкової планової перевірки посадових осіб контролюючого органу, призначеної наказом № 13817 від 27.11.2017 р., про що контролюючим органом було складено акт № 1170/26-15-14-07-01 "Акт не допуску до проведення перевірки", копію якого було вручено представнику за довіреністю ПП "Туристична компанія "Бітско" ОСОБА_4
29.12.2017 р. Головним управлінням ДФС у м. Києві було прийнято рішення №43947 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ПП "Туристична компанія "Бітско" з підстав, зазначених у п. 94.2.3 п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.
Після чого в порядку ст. 283-3 КАС України контролюючий орган звернувся з заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна до суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.01.2018 р. заяву було повернуто.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2018 р. вказану ухвалу скасовано зі скеруванням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2018 р. провадження за заявою закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 р. вказану ухвалу скасовано зі скеруванням до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Присутній у судовому засіданні 14.11.2018 р. представник заявника подану заяву підтримав, зазначивши, що підставою для прийняття рішення від 29.12.2017 р. №43947 про застосування адміністративного арешту майна і, відповідно, звернення до суду за підтвердженням його обґрунтованості став сам факт недопуску до проведення перевірки, і навіть у випадку скасування наказу від 27.11.2017 р. №13817 про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "Туристична компанія "Бітско" підстави для застосування арешту наявні.
Присутній представник відповідача проти задоволення заяви заперечив, зазначивши, що станом на час розгляду заяви визнано протиправним та скасовано наказ від 27.11.2017 р. №13817 про проведення документальної планової виїзної перевірки ПП "Туристична компанія "Бітско", що виключає обґрунтованість застосованого арешту.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За приписами п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Одночасно, в силу абз. 5 п.81.1 ст.81 Податкового кордексу України, непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Згідно з положеннями пп.16.1.13 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (п.81.2 ст.81 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом є адміністративний арешт майна платника податків.
Згідно з п.п. 94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано у разі якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Підпунктом 94.5 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Відповідно до п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632.
Пунктами 1-2 розділу IV Порядку передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин. У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
В даному випадку згідно рішення від 29.12.2017 р. №43947 про застосування адміністративного арешту майна підставою для його прийняття слугувало саме п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 Податкового кодексу України, тобто якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Адміністративний арешт, як винятковий засіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, може бути застосований лише у тому випадку, якщо платник податків відмовився від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки, що підтверджується відповідним актом.
Проте, згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень та наданих пояснень відповідача вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.06.2018 р. по справі № 826/17088/17 було визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 27.11.2017р. №13817 "Про проведення перевірки ПП "Туристична компанія "Бітско". Рішення набрало законної сили 26.09.2018 р.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин у контролюючого органу були відсутні законні підстави для проведення перевірки і, відповідно, підстави для наступного застосування адміністративного арешту за недопуск до перевірки.
Щодо посилання контролюючого органу на застосування адміністративного арешту майна саме за недопуск до перевірки, що в будь-якому випадку є протиправним, суд зазначає, що вказані пояснення могли бути враховані судом у випадку розгляду заяви по суті у передбачений п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України строк.
Станом на листопад 2018 р. питання щодо відповідності законодавству наказу від 27.11.2017р. №13817 "Про проведення перевірки ПП "Туристична компанія "Бітско" вже вирішене в судовому порядку, і розглядаючи заяву про обґрунтованість арешту суд має враховувати встановлений факт протиправності вказаного наказу.
На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 271, 283 КАС України, суд, -
1.У задоволенні заяви відмовити.
2.Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 14.11.18 р.