ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
17 вересня 2018 року №826/7673/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістік»
до Головного управління ДФС у Житомирській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістік» (далі - позивач, товариство, ТОВ «Баядера Логістік») з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006784002 від 12.04.2017 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7673/17 та призначено справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20.12.2016 - 21.12.2016 року позивачем було реалізовано за ціною нижче мінімальної роздрібної ціни, саме вино ігристе «Маренго» (напівсолодке, біле), проте контролюючим органом при розрахунку штрафних санкцій включено до такого розрахунку також пляшки вина ігристого «Маренго» (напівсолодкого, рожевого). Так, позивач вважає необґрунтованим включення товариству в розрахунок фінансових санкцій товар з однієї партії, проте з різним найменуванням, товарними позиціями та сертифікатами відповідності виноробної продукції. Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
У своїх запереченнях проти позову представник відповідача стверджував, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів з розрахунку 100 відсотків вартості отриманої партії товару, тобто визначеної кількості товару одного або декількох найменувань закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом. Крім того, відповідач наголошує, що позивач не заперечує факт продажу алкогольних напоїв за цінами нижчими за мінімально оптово-відпускні, а тому оскаржуване податкове-повідомлення є правомірним.
У судовому засіданні 27.07.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову повністю з мотивів, що наведені у письмовому запереченні на адміністративний позов.
При цьому, від представника позивача та представника відповідача подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів, яке прийнято судом.
Згідно з частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції, яка діяла на час вчинення відповідної процесуальної дії, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи положення частини 4 статті 122 КАС України, беручи до уваги, що особами, які беруть участь у справі подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів, у судовому засіданні 03.07.2017 суд ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.
Разом з тим, 15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено фактичну перевірку торгового приміщення складу позивача, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, 5, за наслідками якої складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та паливом від 24.03.2017 року №267140/35871504 (далі - акт перевірки) (Т.1, арк. 11-12).
За результатами перевірки встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме: 20.12.2016 - 21.12.2016 року позивачем реалізовано 82 пляшки вина ігристого напівсолокого білого «Маренго» 0,75 л. (код УКТЗЕД 2204109800) за ціною 51,04 грн. за 1 пляшку на загальну суму 4 185,28 грн. кінцевим споживачам, а мінімальна роздрібна ціна на вина у скляній тарі місткістю 0,7 л. та 0,75 л (код УКТЗЕД 220410) складає 69,90 грн.
30.03.2017 року позивачем надіслано до контролюючого органу заперечення на акт перевірки вих. №30/03, в якому останній просив відповідача прийняти рішення за актом перевірки та замість накладної №1557 від 29.02.2016 року, на яку є посилання в акті перевірки, врахувати отриману партію товару за видатковою накладною №5031/5753 в кількості 102 пляшки на загальну суму 3 702,60 грн. з ПДВ (Т.1, арк. 94-95).
10.04.2017 року відповідач надав відповідь на заперечення від 30.03.2017 року за №1449/06-30-40-02-16, в якій вказав на правомірність та відповідність вимогам законодавства висновків зазначених в акті перевірки (Т.1, арк. 13-15).
12.04.2017 року ТОВ «Баядера Логістік» отримало від Головного управління ДФС у Житомирській області податкове повідомлення-рішення №0006784002 про застосування штрафних санкцій у сумі 716 265,30 грн. (Т.1, арк. 17).
Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження, позивач звернувся зі скаргою від 14.04.2017 року №14/04 до Державної фіскальної служби України, яка рішенням про результати розгляду скарги від 01.06.2017 року №11878/6/99-99-11-03-01-25, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення (Т.1, арк. 19-21).
Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 19, 55, 67 Конституції України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року № 481/95-BP (далі - Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»), Постановою Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - Постанови КМУ №957), у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У силу зазначених вище приписів позивач звернувся з позовом до суду для оскарження рішення органів державної влади, а саме: Головного управління ДФС у Житомирській області.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
У силу абзацу першого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Абзацом першим підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За змістом абзацу першого пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, контролюючим органом проведено фактичну перевірку торгового приміщення складу позивача, розташованого за адресою: м. Житомир, вул. Комерційна, 5, за наслідками якої складено акт перевірки від 24.03.2017 року №267140/35871504 (Т.1, арк. 11-12).
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено, що
- мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (далі - Постанови КМУ №957) установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком до даної Постанови.
Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000,00 гривень.
Так, за результатами перевірки позивача встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме: 20.12.2016 - 21.12.2016 року позивачем реалізовано 82 пляшки вина ігристого напівсолокого білого «Marengo» 0,75 л. (код УКТЗЕД 2204109800) за ціною 51,04 грн. за 1 пляшку на загальну суму 4 185,28 грн. кінцевим споживачам, а мінімальна роздрібна ціна на вина у скляній тарі місткістю 0,7 л. та 0,75 л (код УКТЗЕД 2204 10) складає 69,90 грн.
Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до акту фактичної перевірки ТОВ «Баядера Логістик» від 24.03.2017 року №267/40/35871504, розмір фінансової санкції контролюючим органом визначено як 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, - ((10 247 пляшок*69,90 грн. мінімальна роздрібна ціна на вина ігристі) х 100% = 716 265,30 грн.), але не менше 10 000,00 грн. (Т.1, арк. 18).
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не заперечувався сам факт реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за встановлені мінімальні ціни, однак він не погоджується з сумою та порядком нарахування відповідачем штрафної санкції за наведене порушення.
Визначення терміну «партія товару» надано Державним стандартом України (ДСТУ) 3993-2000 «Товарознавство. Термін та визначення», партія товару - це визначена кількість товарів одного або кількох найменувань закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом (товарно-транспортною накладною, накладною на відпуск товару тощо)».
Варто вказати, що відповідно до Галузевого стандарту України «Роздрібна, оптова торгівля та громадське харчування, Основні поняття. Терміни та визначення», затверджений наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 03.09.1997 року № 456, партія товару - визначена кількість товарів одного або декількох найменувань, закуплених, відвантажених або отриманих одночасно.
З аналізу частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вбачається, що санкції за оптову або роздрібну торгівлю вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, розраховуються, виходячи з вартості отриманої партії товару.
Відповідно до видаткової накладної №6216 від 07.09.2016 року, товаро-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв, позивач отримав від ПАТ «ОДЕСАВИНПРОМ» (код ЄДРПОУ 00412027) на склад товариства у м. Черкаси вино загальною кількістю 10 247 шт., а саме: вино ігристе напівсолодке біле Маренго 271 шт., вино ігристе напівсолодке рожеве Маренго 4 432 шт., вино ігристе напівсолодке рожеве Маренго 461 шт., вино ігристе напівсолодке рожеве Маренго 5083 шт. (Т.1, арк. 24-26).
Тобто, контролюючий орган при розрахунку розміру фінансової санкції виходив з партії усього товару отриманого позивачем від виробника за одним товаросупровідним документом.
Відтак, суд вважає, що контролюючим органом розраховано розмір штрафної санкції відповідно до вимог чинного законодавства та такий розрахунок підпадає під наведене визначення партії товару.
Суд не погоджується з доводамии позивача про те, що порушення мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої мало місце лише по одній товарній позиції, а саме: вино біле напівсолодке «Маренго», яка містилась у видатковій накладній, тоді як відповідальність застосована і за інші алкогольні напої, зазначені в накладній, оскільки суд вважає, що розмір фінансових санкцій у нормі Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», що передбачає відповідальність за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, визначається саме виходячи з отриманої партії товару, тому до розрахунку потрапляють всі алкогольні напої, які отримані суб'єктом господарювання за одним товаросупровідним документом, і лише виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, встановлених на такі товари.
Аналогічна позиція висвітлена у рішенні Вищого адміністративного суду України від 27.10.2014 року у справі № 2а-4822/09/1070.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача фінансову санкцію за продаж алкогольних напоїв за цінами нижчими за мінімальні опотово-відпускні та вірно розрахував штрафну санкцію, а тому позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0006784002 від 12.04.2017 року задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, оскільки суд відмовляє позивачу у задоволенні адміністративного позову, відсутні правові підстави, передбачені статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, для стягнення судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістік» (місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42, код ЄДРПОУ 35871504) до Головного управління ДФС у Житомирській області (місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ 39459195) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко