(про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою)
Справа № 348/2639/17
Провадження № 1-кп/348/134/18
16 листопада 2018 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: ОСОБА_1
секретаря: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017090000000664 за обвинувальним актом від 20.12.2017 р. про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.2 ст.310, ч.1 ст.263 КК України, -
В провадженні Надвірнянського районного суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.2 ст.310, ч.1 ст.263 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 утримується під вартою в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.
В судовому засіданні від прокурора поступило клопотання про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 з огляду на те, що і надалі є обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні не заперечили стосовно задоволення клопотання про продовження йому строку тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, проаналізувавши наявні матеріали кримінального провадження, суд вважає, що обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою належить ще продовжити на строк до 60 днів з таких підстав.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Метою застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Статтею 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Надвірнянського районного суду від 19.09.2018 року ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17.11.2018 року.
На даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Так, наявність обґрунтованих ризиків вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що він обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 263 КК України, найтяжчий з яких відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому усвідомлюючи можливість призначення відносно нього такого покарання, обвинувачений буде намагатись ухилитись від кримінальної відповідальності. Крім того, ОСОБА_4 офіційно не працює, немає постійного джерела прибутку. Вказані обставини в сукупності свідчать про те, що опинившись на волі він зможе ухилятись від суду та не виконувати процесуальні рішення.
Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та повторно вчинив нові злочини. Крім того обстановка, час місце та спосіб вчинення злочинів вказують на свідоме нехтування обвинуваченим вимог законодавства та моральних засад суспільства.
Наявність обґрунтованих ризиків вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може впливати на свідків по даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що йому відомі їх особи.
Тому, враховуючи дані про особу обвинуваченого та міцність соціальних зв'язків; тяжкість покарання, що загрожує йому за дії, у вчиненні яких він обвинувачується, а також те, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, суд не знаходить підстав для зміни йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на більш м'який, оскільки вважає, що на даний час не відпали ризики, з якими закон пов'язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу як тримання під вартою, а в матеріалах кримінального провадження наявні обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого на свободу і таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На думку суду менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України.
Оскільки на сьогоднішній день триває судовий розгляд даного кримінального провадження, та обставини, які слугували підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінилися, а інших обставин, які б давали суду підстави змінити запобіжний захід обвинуваченому на більш м'який, судом не встановлено, суд прийшов до висновку, що обраний щодо нього запобіжний захід - тримання під вартою слід продовжити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177-178, 314-317, 369 КПК України, суд -
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 11 год. 30 хв. 14 січня 2019 року, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1