Справа № 640/21230/18
н/п 2-з/640/255/18
про відмову у забезпеченні позову
"16" листопада 2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Чередник В.Є., за участю секретаря судового засідання Кочеткової М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 (61145 м.Харків вул.. Новгородська б.2) про забезпечення позову, -
14.11.2018 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої порушенням прав споживача, в якій позивач просила розірвати договір купівлі-продажу одягу - взуття артикул 868893.00, розміром 39, вартістю 4300 грн., від 10.08.2018 р. укладений між позивачем та відповідачем; стягнути з відповідача сплачені грошові кошти за договором купівлі-продажу та стягнути моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 16.11.2018 р. відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з повідомленням (викликом) сторін.
Одночасно з поданням позовної заяви.14.2018 р. позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, яка відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, в якій вона просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_2; вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення повних паспортних даних фізичній особі підприємця ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: м.Одеса, пр..Академіка ГлушкаАДРЕСА_2.
При цьому, заявник посилається на те, що 10.08.2018 у магазині «Baldinini», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Г. Праці, 7, ТРЦ «Караван», де свою господарську діяльність здійснював ФОП «Богачев», вона придбала взуття артикул 868892.00, розміром 39, вартістю 4300 грн. 00 коп..Примірявши взуття вдома, зрозуміла, що воно затісне та не підходить за розміром, фасоном, кольором, тому не може бути використане за призначенням. 13.08.2018 заявник звернулась до магазину з метою повернути товар та отримати гроші у сумі 4300 гривень 00 копійок. У магазині їй повідомили, що у терміналі відсутні гроші, а готівкою повертати відмовились. Запропонували повернути гроші в продовж декількох днів. 15.08.2018 заявник повернулась до магазину «Baldinini» з метою повернути товар, але їй знову відмовили та запропонували обмін. Від обміну, завник відмовилась, тому що інші моделі їхнього взуття не підходять за кольором, фасоном та не подобаються. Після чого написала заяву про повернення грошей за товар, яку прийняв керівник ОСОБА_3 З даного приводу заявник зробила запис у книзі скарг та пропозицій. Також були викликані працівники поліції, які після телефонної розмови з юристом магазину, повідомили, що гроші повернуть в продовж 7 днів. За даним приводом у Київському ВП ГУ НП в Харківській області зареєстрований матеріал ЕО 28203 від 15.08.2018. 17.08.2018 ОСОБА_1 отримала листа від ФОП ОСОБА_2В, в якому він пропонував безкоштовний обмін. Останній умисно ігнорує вимогу, щодо повернення грошей, порушуючи права споживача.
Розглянувши заяву про забезпечення позову і, не вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.
В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.5,6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Ціною позову, який просить забезпечити ОСОБА_1, вона вказує 5300,00 грн.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку що вимоги заявника про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру не відповідають вимогам, заявленим у позовній заяві.
Стосовно вимоги заявника щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення повних паспортних даних фізичній особі підприємця ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: м.Одеса, пр..Академіка ГлушкаАДРЕСА_2 суд зазначає, що такий вид забезпечення позову не передбачений діючим законодавством України, тому в цій частині вимог заявника суд також відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 149-153, 258, 260, 261, 263, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018
Суддя Чередник В.Є.