Справа № 570/4935/16-ц
Номер провадження 2/570/103/2018
17 жовтня 2018 року Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Остапчук Л.В.
за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_1
позивачки ОСОБА_2
представника позивачки, адвоката ОСОБА_3
представника відповідача, адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне
цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди,
У зв'язку з тим, що на подвір'ї відповідачки, яка проживає з нею по сусідству, всупереч діючому законодавству України, без необхідних дозволів та документів, її сином - ОСОБА_6 здійснюється зберігання та ремонт вантажної сільськогосподарської техніки, під час здійснення його діяльності, вона змушена терпіти гуркіт та скрегіт металу, що унеможливлює відпочинок та спокійне перебування її вдома, на неодноразові зауваження відповідачка не реагує, навпаки, 27 червня 2016 року ображала, принижувала її людську гідність, висловлювала на її адресу нецензурну лексику в брутальній формі, погрожувала фізичною розправою, чим принизила її честь та гідність, що викликало у неї негативні переживання, хвилювання за своє здоров'я, така поведінка відповідачки носить тривалий характер, позивачка звернулася до суду з даним позовом і просить визнати нецензурні висловлювання відповідачки такими, що принижують її честь та гідність та стягнути з відповідачки на користь позивачки 45000,00 гривень моральної шкоди.
В ході розгляду справи від позивачки надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, в якому вона зазначила, що просить стягнути із ОСОБА_5 7000,00 гривень завданої їй моральної шкоди, ці кошти вона пожертвує дітям-сиротам.
Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримала, пояснила, що 27 червня 2016 року, коли вийшла на огород працювати, до її воріт прибігла ОСОБА_5 та стала ображати її нецензурною лайкою, погрожувала життю, що через те, що вона заважає працювати - її повісять, на що вона промовчала, але викликала поліцію, свідком даного конфлікту була ОСОБА_7 Свідками даного конфлікту були і інші люди, але вони відмовляються свідчити. Зазначила, що відповідачка її постійно ображає, проклинає, через що у неї депресія і піднімається тиск. Крім того, пояснила, що не має на меті збагатитися за рахунок відповідачки, лише хоче, щоб вона зрозуміла, що так себе поводити не можна. З огляду на це, просила позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задоволити.
Представник позивачки, адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала пояснення ОСОБА_2 просила позов задоволити з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Відповідачка ОСОБА_5 подала до суду заперечення на позовну заяву, в якому зазначила, що факти, які наводить позивачка у позовній заяві, не відповідають дійсності, що можуть підтвердити численні свідки, якими є її діти, сусіди, знайомі. Ці обставини стверджуються також висновком старшого ДОП Рівненського РВП Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 від 08 липня 2016 року по повідомленню ОСОБА_2, в якому встановлено, що існують розбіжності в поясненнях ОСОБА_5 і ОСОБА_2 Також у запереченнях зазначено, що відсутні свідки події. Тому на підставі вищевикладеного, просить в задоволенні позову відмовити. Крім того, подала заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, за участю її представника, так як на даний час перебуває в Республіці Білорусь, і кожна явка її у судове засідання потребує затрат часу та коштів.
Представник відповідачки, адвокат ОСОБА_4, в судовому засіданні позов не визнала, оскільки 27 червня 2016 року такого конфлікту, про який в своєму позові зазначає позивачка, не було, це можуть підтвердити численні свідки, в зв'язку з чим, просить в позові відмовити повністю.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що її мама - ОСОБА_5 не зачіпає позивачку, старається її обминати, так як позивачка постійно скандалить і провокує сварку, постійно викликає поліцію, із-за чого опитують сусідів, відбирають їх пояснення. Було близько 40 викликів поліції зі сторони позивачки, проте жодного разу протоколу на ОСОБА_5 складено не було, так як і не було конфлікту на початку літа 2016 року.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що стосовно конфлікту між сторонами 27 червня 2016 року нічого сказати не може, так як не був його свідком. Влітку 2016 року проживав у ОСОБА_6, а тому сусідку ОСОБА_2 знає, конфлікту між ОСОБА_2 і ОСОБА_5 не було, проте сама ОСОБА_2 часто провокує конфліктну ситуацію, в потім наслідком чого є виклики нею поліції.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні дав показання, що на протязі літа 2016 року зі сторони ОСОБА_2 було понад 40 викликів поліції, проте про конфлікт 27 червня 2016 року він згадати не може. Крім того, показав, що позивачка сама часто обзиває відповідачку, через що на ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за вчинення хуліганства.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, їх представників, показання свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб і на свій вибір.
Статтею 297 ЦК України зазначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" у п.4 своєї постанови від 27 лютого 2009 року № 1, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.
У відповідності до п.6 Постанови Пленуму ВСУ за № 1 від 27.02.2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
Способи судового захисту гідності та честі передбачені ст.ст.16, 277 Цивільного кодексу України.
У п.19 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27 лютого 2009 року № 1, вказано, що таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Відповідно до ст.280 Цивільного кодексу України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
При розгляді даної справи, судом не встановлено фактів, а позивачкою не надано доказів того, що неправомірними діями відповідачки було порушено особисті немайнові права позивачки чи спричинені їй моральні страждання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка неодноразово зверталася до правоохоронних органів з заявами щодо того, що відповідачка ОСОБА_5 провокує конфліктні ситуації, проте вина ОСОБА_5 жодного разу не була підтверджена і доведена відповідними доказами. Не підтвердила і не надала таких доказів позивачка і в судовому засіданні. Атому суд вважає, що у задоволенні даного позову слід відмовити, оскільки він є безпідставним, позовні вимоги не доведені жодним належним і допустимим доказом.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, як інвалід ІІ групи, згідно Закону України "Про судовий збір", то судовий збір необхідно віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.76, 78, 81, 258, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.15, 23, 277, 297, 1167 Цивільного кодексу України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) - відмовити повністю за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського Апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії СР № 493217, виданий 27.10.1998 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, в паспорті відмітка від 29.08.2016 року про те, що має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Відповідач - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, паспортні дані та ідентифікаційний номер суду не відомі.
Повний текст рішення виготовлено 29.10.2018 року.
Суддя Остапчук Л.В.