Справа № 379/1166/18
Провадження № 2/362/2532/18
09 листопада 2018 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Марчука О.Л.,
при секретарі - Люкшиній Т.В.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить розірвати шлюб між ним і відповідачкою.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він з відповідачкою перебуває в зареєстрованому шлюбі.
Зазначив, що вони втратили почуття любові та поваги один до одного, проживають окремо та не спілкуються один з одним.
Позивач в судовому засіданні підтримав свої вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибула, надала суду заяву у якій просила розглянути справу у її відсутності; при цьому відповідач не заперечила щодо задоволення позову.
Дослідивши письмові докази по справі в повному обсязі, суд приходить до наступних висновків.
14 січня 1978 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано у Виконавчому комітеті Великоберезянської сільської ради Таращанського району Київської області, актовий запис № 1, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії І-ОК № 249382 від 07 вересня 2018 року (а.с. 4).
Позивач бажає розірвати шлюб, а відповідач проти цього не заперечує.
Клопотань про надання строку для примирення не заявлено.
Норми частин 3 і 4 статті 56 Сімейного кодексу України (далі по тексту СК України) передбачають, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Оскільки із власних пояснень позивача та змісту позовної заяви встановлено, що шлюб між сторонами має формальний характер та сторони бажають його розірвати, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, що має істотне значення.
Норми статті 206 ЦПК України передбачають, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно із частиною третьою статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Обставин, які б свідчили, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.
Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід присудити понесені останнім і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 21, 24, 56, 105, 110 - 112 СК України, ст. ст. 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 142, 197, 198, 200, 206, 258, 259, 263 - 265, 273 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, який зареєстровано 14 січня 1978 року у Виконавчому комітеті Великоберезянської сільської ради Таращанського району Київської області, актовий запис № 1 - розірвати.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704 (сімсот чотири ) гривні 80 копійок у відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий