16.11.2018 Справа № 469/1031/18
2/469/447/18
16 листопада 2018 року смт.Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Гапоненко Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-
Позивачка ОСОБА_1 23 серпня 2018 року звернулась до Березанського районного суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2
Зазначала, що сторони з 04 вересня 1999 року до 06 вересня 2005 року перебували у шлюбі та мають повнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається на денній формі навчання у Чорноморському національному університеті імені ОСОБА_4, в зв'язку з чим не має змоги працевлаштуватися, щоб самостійно утримувати себе, та перебуває на утриманні позивачки. Відповідач є працездатним та працює в Головному управлінні державної фіскальної служби у Миколаївській області, отримуючи заробітну плату в розмірі 10000 грн. щомісяця, стягнення по виконавчих документах з нього не проводиться, інших утриманців не має, має транспортний засіб, задовільний стан здоров"я, тому може надавати матеріальну допомогу на утримання доньки.
Враховуючи необхідність здійснення витрат на проживання, проїзд доньки, придбання одягу, харчування, підручників тощо, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітної доньки у сумі 3000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання заяви до досягнення донькою віку 23 років за умови, що вона продовжувати навчання.
Ухвалою суду від 07 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та (або) відзив на позовну заяву, до якого додаються докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Позивачка у встановлений судом строк клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надала.
12 жовтня 2018 року відповідач до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву, в якому він позовні вимоги визнав частково, не погодившись з позовними вимогами в частині заявленого розміру та способу стягнення аліментів на утримання доньки, мотивуючи недоведеністю викладених позивачкою обставин щодо розміру здійснюваних нею витрат на утримання дитини та недостовірністю даних щодо фактичного місця проживання доньки, яка, хоч і зареєстрована з матір"ю, проте проживає за місцем навчання. Посилався також на відсутність необхідності оплати навчання, так як після закінчення першого курсу дочку перевели з контрактної форми навчання на бюджетну, та відсутність інших доходів, крім заробітної плати державного службовця, яка має бути "заморожена" у 2019 році. Тому вважав доцільним стягнення з нього аліментів на утримання доньки не в твердій грошовій сумі, а у ? частини від його доходу. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні та заперечень проти спрощеного порядку розгляду справи не надав.
На підставі ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З матеріалів справи судом встановлено, що сторони, шлюб між якими розірвано 06 вересня 2005 року, є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копіями відповідних свідоцтв.
Довідкою Чорноморського національного університету імені ОСОБА_4 підтверджено, що ОСОБА_3 навчається на 1 курсі в Інституті філології з 01 вересня 2007 року (наказ №470-С від 15 серпня 2017 року) за контрактом, денної форми навчання зі спеціальності 035.04 Германські мови та літератури (переклад включно) за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр.Строк закінчення навчання 30 червня 2021 року.
Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:
1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
2) продовження ними навчання.
3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;
4) можливість батьків надавати таку матеріальну допомогу.
Стаття 200 СК України передбачає, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Враховуючи, що обставини, які свідчать про обов"язок відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки на час її навчання, сторонами не оспорюються, та що матеріали справи свідчать про те, що дійсно донька сторін ОСОБА_3 досягла 18-річного віку, продовжує навчання та у зв"язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач може надавати таку допомогу, наявні підстави для виникнення у відповідача обов"язку утримувати свою повнолітню доньку.
Частина третя статті 181, частина перша статті 184 СК України надають право вибору способу стягення аліментів особі, що їх одержує, тому суд не бере до уваги посилання відповідача на необхідність стягнення аліментів в частці від його доходу.
Враховуючи, що відповідач є працездатним, має постійну роботу, інших утриманців не має, має щомісячний дохід близько 10 тис.грн., що ним не оспорюється, суд вважає обгрунтованим розмір аліментів, визначений позивачкою.
Посилання відповідача на недоведеність розміру витрат позивачки на утримання дитини спростовуються його ж твердженням про рівність раніше понесених витрат сторін на оплату навчання доньки.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", відомості про місце проживання чи перебування особи обліковуються у реєстрі територіальної громади, документах, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування, шляхом реєстрації із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Оскільки ОСОБА_3 зареєстрована за однією адресою з позивачкою (а.с.11), посилання відповідача на її фактичне проживання за іншою адресою не мають правових підстав.
У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258-259, 264-265, 268, ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 57420, Миколаївська областіь, Березанський район, с.Красне, вул.Новосельська, 39, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: 57420, Миколаївська областіь, АДРЕСА_1, аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 (три тисячі)гривень щомісячно, починаючи з 23 серпня 2018 року, і до закінчення ОСОБА_3 навчання або досягнення нею віку 23 років за умови, що вона буде продовжувати навчання.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: