Справа № 202/3297/18
Провадження № 2/202/1712/2018
02 листопада 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Некрасової А.О.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Позивач у червні 2018 року звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 10 липня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, згідно з яким позивач передав відповідачу у власність 10150 євро та 6650 дол. США, що підтверджується розпискою. Позика підлягає поверненню у строк до 13 липня 2015 року. Однак зазначений обов'язок відповідачем не було виконано. Просив суд: стягнути на його користь з ОСОБА_3 заборгованості за договором позики у розмірі 10150 євро та 6650 дол. США, що на 31.05.2018 року складає 482 375,17 грн.; стягнути на його користь з ОСОБА_3 проценти за користування позикою у розмірі 5004,92 євро та 3279,09 дол. США, що на 31.05.2018 року складає 237 857,22 грн.; стягнути на його користь з ОСОБА_3 3% річних, що складає 877,63 євро та 575 дол. США, що на 31.05.2018 року складає 41 708,93 грн.; стягнути на його користь з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 7 619,42 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 76 195,00 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх в повному обсязі. При цьому, посилалася на обставини, які викладені в позовній заяві та зазначила, що не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Суду неодноразово повернені судові повістки у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв, заперечень до суду не надав, у зв'язку з чим, враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10 липня 2015 року відповідач ОСОБА_3 надав розписку про те, що він бере в борг у ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10150 євро та 6650 дол. США, які зобов'язується повернути до 13 липня 2015 року. Написано власноручно та підписано 10 липня 2015 року.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Ця особливість реальних договорів зазначена в ч.2 ст. 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Досліджуючи договори позики чи боргові розписки, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і, зважаючи на встановлені результати, робити відповідні правові висновки.
Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов'язанням її повернення та дати отримання коштів.
Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, 11 листопада 2015 року в справі № 6-1967цс15.
З наявної в матеріалах справи розписки від 10.07.2015 року вбачається, що відповідач ОСОБА_3 зобов'язався повернути борг позивачу ОСОБА_2 до 13.07.2015 року.
Судом враховується, що вищезазначена розписка містить в собі відомості щодо строку погашення боргу, скріплені підписом відповідача ОСОБА_3.
Отже, вказана розписка містить в собі інформацію щодо отримання позичальником коштів в борг та зобов'язання щодо повернення боргу у визначений строк.
Статтею 545 ЦК України врегульовано питання щодо підтвердження виконання зобов'язання, зокрема передбачено, що прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
З наведеного вбачається, що доказом повернення позики є факт передачі позикодавцем оригінала боргового документа позичальникові, або зазначення кредитором відомостей у розписці про повернення боргу щодо неможливості повернення боргового документа.
Дані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 25 квітня 2012 року, справа № 6-24ц12.
На підтвердження неповернутого відповідачем боргу за позикою, позивачем до матеріалів справи додано розписки від 10.07.2015 року.
Ці обставини, з урахуванням вимог ст. 545 ЦК України, свідчать про невиконання ОСОБА_3, боргового зобов'язання перед ОСОБА_2.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Перевіривши розрахунок трьох процентів річних судом встановлено правомірність нарахування останніх відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Крім того, позивачем правомірно нараховано проценти від суми позики із застосуванням облікової ставки НБУ, з огляду на те, що сторонами не визначено розмір процентів.
Встановивши наявність складеної відповідачем розписки про отримання у борг у позивача коштів, факт не повернення цих коштів у визначений в розписці строк, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики, трьох процентів річних на підставі статті 625 ЦК України, та процентів за користування коштами.
Враховуючи вищевикладене, сума основного боргу відповідача по розписці складає 10150 євро та 6650 дол. США, що на 31.05.2018 року складає 482 375,17 грн.; розмір загальної суми 3% процентів складає 877,63 євро та 575 дол. США, що на 31.05.2018 року складає 41 708,93 грн.; сума процентів за користування позикою складає 5004,92 євро та 3279,09 дол. США, що на 31.05.2018 року складає 237 857,22 грн. Загальна сума боргу складає 761 941,32 грн.
Що стосується вимоги позивача про відшкодування йому витрат на правову допомогу в сумі 76 195,00 грн., то суд при цьому виходить з такого.
Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності з пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
З урахуванням наданих представником позивача доказів витрат на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 47500 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову на відповідача.
Керуючись: ст. ст. 525,526, 625, 1047, 1049, 1050, ЦК України, ст.ст. 4,13,141,259,280-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (м.Дніпро, просп. Слобожанський, буд.8/1 кв.16, РНОКПП НОМЕР_2) про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (49081, м. Дніпро, проспект Газети «Правда», б. 8/1, кв. 16, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: м. Донецьк, вул. Щіпачева, б. 4, кв. 81, місце проживання: 49008, м. Дніпро, вул. Робоча, б. 25а, кв. 18, РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість за договором позики, що складає грошову суму коштів у розмірі 10150 (десять тисяч сто п'ятдесят) Євро та 6650 (шість тисяч шістсот п'ятдесят) доларів США, що на день звернення до суду складає 482375 (чотириста вісімдесят дві тисячі триста сімдесят п'ять) грн. 17 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (49081, м. Дніпро, проспект Газети «Правда», б. 8/1, кв. 16, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: м. Донецьк, вул. Щіпачева, б. 4, кв. 81, місце проживання: 49008, м. Дніпро, вул. Робоча, б. 25а, кв. 18, РНОКПП НОМЕР_1) проценти за користування позикою, що складає грошову суму коштів у розмірі 5004 (п'ять тисяч чотири) Євро 92 центи та 3279 (три тисячі двісті сімдесят дев'ять) доларів США 09 центів, що на 31.05.2018 року складає 237857 (двісті тридцять сім тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 22 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (49081, м. Дніпро, проспект Газети «Правда», б. 8/1, кв. 16, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (місце реєстрації: м. Донецьк, вул. Щіпачева, б. 4, кв. 81, місце проживання: 49008, м. Дніпро, вул. Робоча, б. 25а, кв. 18, РНОКПП НОМЕР_1) 3 % річних, що складає грошову суму коштів у розмірі 877 (вісімсот сімдесят сім) Євро 63 цента та 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) доларів США, що на 31.05.2018 року складає 41708 (сорок одна тисяча сімсот вісім) грн. 93 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 (49081, м. Дніпро, проспект Газети
«Правда», б. 8/1, кв. 16, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2
Анатолійовича (місце реєстрації: м. Донецьк, вул. Щіпачева, б. 4, кв. 81, місце проживання:
49008, м. Дніпро, вул. Робоча, б. 25а, кв. 18, РНОКПП НОМЕР_1) судові
витрати у виді судового збору в сумі 7619 (сім тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 42 коп. та
витрат на правничу допомогу в сумі 47500 (сорок сім тисяч п'ятсот) грн.
00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст складено 12.11.2018 року
Суддя Л.П. Слюсар