Справа № 520/9963/18
Провадження № 1-кс/520/3280/18
16.11.2018 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , слідчого СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч.3 КК України -
Як вбачається з клопотання, в провадженні СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160480000239 від 26.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.3 КК України, за яким 20.04.2018 року, відповідно до ст.111 ч.3 КПК України, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у скоєнні вказаного кримінального правопорушення та відносно якого, з вказаного кримінального провадження виділені матеріали в окреме кримінальне провадження №12018160480002811 від 27.07.2018 року.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням, про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню та неможливістю запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та достатніми для його застосування до підозрюваного.
Захисник просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Підозрюваний погодився з думкою захисника.
З боку підозрюваного скарг на незаконні дії відносно нього з боку працівників органів ГУНП не надходили, інших заяв та клопотань не було.
Вивчивши клопотання та надані суду матеріали, вислухавши думку прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Приймаючи до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах, зокрема, даних в показах свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , протоколі огляду місця події, висновках експертів, вважаю доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри в скоєнні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст.307 ч.3 КК України.
При вирішенні цього питання також належить прийняти до уваги п. 57 рішення ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» від 29 серпня і 24 жовтня 1997 року, згідно до якого наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення.
А також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов'язково мають такий саме рівень з'ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.
Крім того, слід врахувати правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягнення цілей якого і є тримання під вартою.
Більш того, згідно до п.48 рішення ЄСПЛ «Чеботарь проти України'від 13.11.2007 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статею 5 п.1 поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника».
Зважаючи на те, що ОСОБА_7 не працює, не має постійного джерела прибутку, не одружений, тобто з урахуванням міцності його соціальних зв'язків за місцем мешкання, обґрунтовано підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, у кримінальному провадженні по якому продовжується проведення необхідних слідчих дій, був затриманий на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на його затримання, вважаю, що ці обставини свідчать про можливість з боку підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
В зв'язку з викладеним, вважаю ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, доведеними.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання винуватим та що прокурором під час розгляду вказаного питання надано достатньо матеріалів (доказів), а також зважаючи на те, що на стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками та конкретними обставинами справи, виключають можливість обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, оскільки жоден такий захід, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, вважаю неможливим запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_7 , слід також врахувати, що питання розумності строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Питання чи розумно залишати обвинуваченого під вартою повинно оцінюватися в кожному конкретному випадку у відповідності до його особливостей. Тримання під вартою є виправданим лише у разі наявності чітких ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості (рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі Нечипорук і Йонкало проти України).
Крім того, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистості, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладених в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції»
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, не має.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, те що в наданих суду матеріалах відсутні данні щодо застосування насильства чи погрози застосування насильства, тобто вказаний злочин вчинено без застосування насильства чи погрози його застосування, та відсутні наслідків у вигляді загибелі людини, вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до ст. 209 КПК України, при визначенні часу затримання ОСОБА_7 належить прийняти протокол його затримання, згідно якому він був затриманий об 11 годині 00 хвилин 15.11.2018 року.
На підставі встановленого, керуючись ст. ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОУВП УДПтС України в Одеській області.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, строком до двох місяців, в рамках строку досудового розслідування:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за вимогою;
- не відлучатися за межі м.Одеси без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Визначити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, до 60 діб і обчислювати з моменту затримання, тобто з 15.11.2018 року по 08.01.2019 року.
Ухвала припиняє свою дію 08.01.2019 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1