Справа № 307/742/17
Провадження № 6/307/62/18
12 листопада 2018 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Цонинець Н.М., з участю державного виконавця Грин Ф.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів подання державного виконавця Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2,
Державний виконавець Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 звернулася в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2. В поданні зазначила, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист №307/742/17 від 25.09.2017 року, виданий Тячівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 41551,17 гривень. 7 вересня 2018 року на адресу Тячівського районного відділу ДВС ГТУЮ в Закарпатській області надійшов лист №307/742/17 від 25.09.2017 року. 10 вересня 2018 року державним виконавцем Тячівського районного відділу ДВС ГТУЮ в Закарпатській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку направлено сторонам виконавчого провадження за №16947 від 10.09.2018 року для відому та виконання. 11 вересня 2018 року за №2829/10-42/13 державним виконавцем надіслано запити до Тячівського РПТІ, інспекції Держгеокадастру у Тячівському районі, Регінального сервісного центру МВС у Закарпатській області про наявність рухомого та нерухомого майна боржника. Згідно відповіді Тячівського БТІ №160 від 19.09.2018 року за адресою: с. Ганичі, вул. І.Франка, 85, Тячівського району, Закарпатської області за боржником майно не зареєстроване. Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №84524687 від 19.09.2018 року за боржником відсутнє майно, на яке може бути накладено стягнення. 13.09.2018 року державним виконавцем повторно здійснено виїзд за адресою: с. Ганичі, вул. І.Франка, 85, за участю понятих ОСОБА_4, та ОСОБА_5, в результаті якого за вказаною адресою у виконавчому документі боржник ОСОБА_2, на території села не проживає та місце проживання його не відоме, в нього відсутнє рухоме та нерухоме майно, на яке може бути звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості, про що складено акт державного виконавця від 13.09.2018 року. В подальшому 09.10.2018 року державним виконавцем накладено арешти на майно боржника. 9 жовтня 2018 року було повторно здійснено виїзд за адресою проживання ОСОБА_2 в с. Ганичі, вул. І.Франка, 85, Тячівського району, та не виявлено рухомого та нерухомого майна ОСОБА_2, на яке може бути звернено стягнення, про що складено виконавцем відповідний акт.
Просить постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2.
Представник відділу ДВС Тячівського районного управління юстиції ОСОБА_1 в судовому засіданні подання підтримала та просить його задовольнити.
Дослідивши матеріали подання та виконавчого провадження, поданих державним виконавцем, суд дійшов наступного висновку.
Згідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України», на який посилається суб'єкт звернення, підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
Порядок примусового виконання судових рішень врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».
З аналізу вказаних норм слідує, що саме по собі самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
При цьому, під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Крім того, тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України можливе лише за умов саме ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань. Обов'язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов'язань покладається на орган державної виконавчої служби, який звертається до суду із відповідним поданням.
Згідно зі ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Як встановлено в судовому засіданні, на виконанні у відділі ДВС Тячівського районного управління юстиції знаходиться виконавчий лист по справі №307/742/17, виданий 25 вересня 2017 року Тячівським районним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 41551,17 гривень.
Постановою державного виконавця від 10 вересня 2017 року було відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим документом.
Будь-яких інших доказів, які б свідчили про ухилення боржника ОСОБА_2 від виконання зобов'язань щодо сплати ним заборгованості до матеріалів подання державним виконавцем не додані.
Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що державним виконавцем не надано доказів, які свідчать про ухилення ОСОБА_2 від своїх зобов'язань або його намір виїхати за кордон з метою ухилення від виконання зобов'язань, а сама по собі вказівка в поданні про ухилення ОСОБА_2. від виконання зобов'язань за відсутності відповідних доказів не свідчить про таке, оскільки у справі відсутні докази використання державним виконавцем всіх передбачених Законом прав і повноважень для стягнення заборгованості без обмеження свободи пересування боржника, що є додатковим та крайнім заходом забезпечення виконання судового рішення, якщо загальновживані заходи стягнення є недостатніми, суд вважає, що в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України», ст.441 ЦПК України, суд,
В задоволенні подання державного виконавця Тячівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_2, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Повний текст ухвали складено 17 листопада 2018 року.
Головуючий: В.І. Бобрушко