12 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/2647/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Бегунца А.О.
суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2018, суддя С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 30.08.18 по справі № 1640/2647/18
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила суд:
- скасувати рішення №42/1 від 01 червня 2016 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волкова Олександра Юрійовича в частині визнання нікчемною операцію з переказу коштів (транзакції) у розмірі 50000 грн., здійсненої 19 травня 2016 року ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на поточний рахунок НОМЕР_2 у ПАТ "Банк Михайлівський" з призначенням платежу "Повернення коштів за Договором №980-068-000241589 від 18 травня 2016 року на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1";
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волкова Олександра Юрійовича, шляхом внесення додаткової інформації, включити ОСОБА_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на виплату коштів 50000, які на час запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" знаходились на поточному рахунку НОМЕР_3, відкритому на підставі Договору №980-068-000000704 банківського рахунку від 18 травня 2016 року.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки на рахунку позивача відкритому у ПАТ "Банк Михайлівський" знаходяться кошти у розмірі 50000 грн. Стверджував, що не включення до Переліку вкладників на виплату коштів за рахунок Фонду та визнання трансакцію про повернення коштів на поточний рахунок нікчемною є обмеженням позивача у праві розпоряджатися власними грошовими коштами. Наполягав на тому, що у відповідача відсутні повноваження щодо визнання нікчемними правочинів.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" №42/1 від 01 червня 2016 року "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" в частині визнання нікчемними правочини з виконання платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитно-Інвестиційний центр" по перерахуванню коштів на рахунок ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1). Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (адреса місцезнаходження бул. Тараса Шевченка, 35, м.Київ, 01032) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, адреса місцезнаходження: вул. Січових стрільців, 17, м.Київ, 04073) додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунками в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" на суму 50000 (п'ятдесят тисяч гривень).
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" оскаржила його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, справу розглядати за його відсутності.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 18 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір №980-068-000000704 банківського рахунку, за умовами якого банк по ініціативі клієнта відкриває клієнту на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошових коштів клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування.
18 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" укладено типовий договір №980-068-00241589 "Суперкапітал", за умовами якого ОСОБА_4 передає у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим договором, ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" зобов'язується повернути кошти ОСОБА_4 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим договором. ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" повертає ОСОБА_4 кошти у безготівковій формі на рахунок НОМЕР_2 в ПАТ "Банк Михайлівський".
18 травня 2016 року ОСОБА_1 перерахувала на рахунок НОМЕР_2 відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський" 5000 грн.
Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1, 19 травня 2016 року ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" перераховано на рахунок НОМЕР_2 відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський" 50000 грн.
На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №812 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора" та рішення від 13 червня 2016 року №991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".
Відповідно до зазначеного рішення розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження тимчасової адміністрації строком з 23 травня 2016 року по 22 липня 2016 року включно.
Рішенням Правління Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський".
На підставі рішення Національного банку України №124-рш від 12 липня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1213 від 12 липня 2016 року, згідно з яким з 13 липня 2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Юрію Петровичу строком на два роки з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1702 від 01 вересня 2016 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський".
Згідно вказаного рішення всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано Волкову Олександру Юрійовичу з 05 вересня 2016 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №265 від 24 січня 2017 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" призначено Гриценка Володимира Володимировича.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №383 від 08 лютого 2018 року змінено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" та визначено її повноваження.
Згідно із зазначеним рішенням відкликано повноваження Гриценка В.В. та делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Смолій Б.В.
В свою чергу 01 червня 2016 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнко Ю.П. складено Акт №3 про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності.
Згідно Витягу з Додатку 2 до Акту №3 від 01 червня 2016 року Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними до переліку фізичних осіб, на рахунки яких 19 травня 2016 року здійснені перерахування коштів з поточного рахунку №26509300055802 ТОВ "Кредитно-Інвестиційний центр" включено ОСОБА_1
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнко Ю.П. №42/1 від 01 червня 2016 року "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" затверджено результати проведеної перевірки правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними викладені в Акті №3 Комісії по перевірці правочинів на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, за яким встановлено нікчемність правочинів з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" по перерахуванню коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у сумі 206980863,90 грн., у відповідності до положень пунктів 7, 9 частини 3-ої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". На виконання вимог частини першої статті 216 Цивільного кодексу України застосовано наслідки нікчемності правочинів з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" по перерахуванню коштів на рахунки 2445 фізичних осіб у сумі 206980863,90 грн.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час судового розгляду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження висновків щодо визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритого в банку розрахункового рахунку ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на рахунок позивача, зокрема, звернення до суду із позовом про визнання договорів недійсними, наявності злочинного мотиву дій, який в свою чергу, може бути підтверджений вироком суду, який набрав законної сили.
Колегія суддів частково не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами визначається Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон України № 4452-VI), яким також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України №4452-VI в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
За приписами статті 27 Закону України №4452-VI в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;
4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Порядок та черговість відшкодування коштів за вкладами Фондом гарантування вкладів фізичних осіб визначається Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14, зареєстрованим 07 вересня 2012 року за №1548/21860, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок), відповідно до пункту 5 розділу II "Діяльність неплатоспроможного банку та уповноваженої особи Фонду із визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами" Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення;
3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону.
Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.
За положеннями пунктів 1-4 розділу ІІІ "Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами" вказаного Порядку, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, Фонд завантажує поданий уповноваженою особою Фонду Перелік до програмно-апаратного комплексу Фонду та здійснює його перевірку в частині:
1) невключення до Переліку інформації про рахунки вкладників, розмір залишку гарантованої суми яких становить менше 10 гривень або більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, незалежно від кількості вкладів в одному банку;
2) невключення до Переліку інформації про рахунки:
вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону;
за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку;
осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;
вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону;
3) наявності необхідних для проведення ідентифікації реквізитів вкладника;
4) коректності реквізитів вкладника та іншої інформації.
Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.
Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується директором-розпорядником або заступником директора- розпорядника та засвідчується відбитком печатки Фонду.
Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.
На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Оскільки позивач має в ПАТ "Банк Михайлівський" відкритий поточний рахунок, він в силу приписів пункту 4 частини першої статті 2 Закону України №4452-VI має статус вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", відповідно, має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування.
Зважаючи на приписи статті 27 Закону України №4452-VI відповідач протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку зобов'язаний сформувати перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, включивши до нього позивача як вкладника ПАТ "Банк Михайлівський", та визначити суми, що підлягають відшкодуванню.
Відповідачем не заперечується, що інформацію стосовно позивача, як особи, що має право на відшкодування суми вкладу, не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, через визнання правочину нікчемним.
На час виникнення спірних правовідносин, як зазначено вище, Уповноважену особу наділено повноваженням, зокрема, зі складання переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а Фонд - відповідний Загальний реєстр.
Відповідно до статті 38 Закону України №4452-VI Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку.
Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду.
Фонд:
1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;
3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.
Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.
Наказом від 01 червня 2016 року №42/1 Уповноваженою особою затверджено результати проведеної перевірки правочинів (в тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, викладені відповідно у Акті №3 Комісії, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакції) з виконання 19 травня 2016 року платіжних документів ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" з перерахування коштів, зокрема, на рахунок позивача у сумі 50000 грн. у відповідності до положень пунктів 7, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також на виконання вимог частини першої статті 216 Цивільного кодексу України вирішено застосувати наслідки нікчемності правочинів до таких транзакцій.
Так, відповідно до пунктів 7, 9 частини третьої статті 38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
- банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
- здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Із системного аналізу наведеної норми, та з досліджених матеріалів справи, можна дійти висновку, що в даному випадку Уповноважена особа посилається на недодержанні вимоги щодо відповідності правочинів інтересам держави і суспільства, оскільки вести мову про незаконне заволодіння майном держави внаслідок укладення такого правочину передчасно.
Однак, в даному випадку, такий правочин підлягає визнанню недійсним судом. Крім того, обов'язковою умовою має бути встановлення умислу сторін на вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державним органом, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, то незаконне отримання коштів за рахунок Фонду підпадає під дію частини третьої статті 228 ЦК України і такий правочин підлягає визнанню недійсним за рішенням суду.
Проте, відповідачем під час судового розгляду не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження висновків щодо визнання нікчемними транзакцій (операцій) щодо списання коштів з відкритого в банку розрахункового рахунку ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на рахунок позивача, зокрема, звернення до суду із позовом про визнання договорів недійсними, наявності злочинного мотиву дій, який в свою чергу, може бути підтверджений вироком суду, який набрав законної сили.
Суд зазначає, що повідомивши позивача про нікчемність правочину, посадовими особами Фонду не були застосовані наслідки нікчемності правочину.
Так, відповідно до положень частини першої статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
В свою чергу, в даному випадку грошові кошти залишаються на рахунку позивача, що підтверджується банківською випискою.
Тобто, в даному випадку слід застосовувати положення статті 204 ЦК України, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем безпідставно не включено ОСОБА_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на виплату коштів 50000, які на час запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" знаходились на поточному рахунку НОМЕР_3, відкритому на підставі Договору №980-068-000000704 банківського рахунку від 18 травня 2016 року.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Аналогічна позиція була висловлена Пленумом Верховного Суду України в постанові від 03.07.2015 року № 13.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22.09.2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена.
Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, так як гарантований конституційний принцип непорушності (приватної власності). Фізична особа (вкладник) є власником грошових коштів на рахунку, яким він володіє, і його право власності, в силу статті 41 Конституції України та статті 321 ЦК України, є непорушним.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Зокрема, відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі "Золотас проти Греції" стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Капітал Банк АД проти Болгарії" (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).
У справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (пункт 35, № 68385/10 та № 71378/10).
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено наявності правових підстав, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для не включення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Водночас, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо скасування рішення №42/1 від 01 червня 2016 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волкова Олександра Юрійовича в частині визнання нікчемною операцію з переказу коштів (транзакції) у розмірі 50000 грн., здійсненої 19 травня 2016 року ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на поточний рахунок НОМЕР_2 у ПАТ "Банк Михайлівський" з призначенням платежу "Повернення коштів за Договором №980-068-000241589 від 18 травня 2016 року на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1", з огляду на наступне.
Так, згідно із частинами першою, другою та десятою статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведено передбачену частиною другою статті 38 цього Закону перевірку правочинів банку із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін відповідно до вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.
Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у справах № 910/12294/16, № 910/24198/16, 805/100/16-а та № 819/353/16.
Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття. Таким чином, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи.
Отже, встановлена правова природа такого рішення (повідомлення про нікчемність правочину) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання його протиправним і скасування, а тому позовні вимоги про скасування рішення №42/1 від 01 червня 2016 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волкова Олександра Юрійовича в частині визнання нікчемною операцію з переказу коштів (транзакції) у розмірі 50000 грн., здійсненої 19 травня 2016 року ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на поточний рахунок НОМЕР_2 у ПАТ "Банк Михайлівський" з призначенням платежу "Повернення коштів за Договором №980-068-000241589 від 18 травня 2016 року на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1" не можуть бути розглянуті в судовому порядку (в тому числі в господарських судах).
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 242 КАС України).
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 КАС України).
Згідно з п.1 ч.1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення по справі були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення підлягає частковому скасуванню, провадження в частині позовних вимог про скасування рішення №42/1 від 01 червня 2016 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волкова Олександра Юрійовича в частині визнання нікчемною операцію з переказу коштів (транзакції) у розмірі 50000 грн., здійсненої 19 травня 2016 року ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на поточний рахунок НОМЕР_2 у ПАТ "Банк Михайлівський" з призначенням платежу "Повернення коштів за Договором №980-068-000241589 від 18 травня 2016 року на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1" - закриттю.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 245, 246, 250, 315, 319, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 по справі № 1640/2647/18 в частині задоволення позовних вимог щодо скасування рішення №42/1 від 01 червня 2016 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волкова Олександра Юрійовича в частині визнання нікчемною операцію з переказу коштів (транзакції) у розмірі 50000 грн., здійсненої 19 травня 2016 року ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на поточний рахунок НОМЕР_2 у ПАТ "Банк Михайлівський" з призначенням платежу "Повернення коштів за Договором №980-068-000241589 від 18 травня 2016 року на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1" - скасувати.
Провадження в частині позовних вимог щодо скасування рішення №42/1 від 01 червня 2016 року Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волкова Олександра Юрійовича в частині визнання нікчемною операцію з переказу коштів (транзакції) у розмірі 50000 грн., здійсненої 19 травня 2016 року ТОВ "Кредитно-інвестиційний центр" на поточний рахунок НОМЕР_2 у ПАТ "Банк Михайлівський" з призначенням платежу "Повернення коштів за Договором №980-068-000241589 від 18 травня 2016 року на рахунок НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1" - закрити.
В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 по справі №1640/2647/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) В.В. Старостін С.С. Резнікова
Повний текст постанови складено 16.11.2018.