Ухвала
13 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 331/157/16-к
провадження № 51-2644 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 серпня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка народилася та проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК;
ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, яка народилася та проживає у АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було призначено до касаційного розгляду у Верховному Суді на 13 листопада2018 року.
Водночас, ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 липня 2018 року (провадження № 51-3758км18) в порядку ч. 5 ст. 434-1 КПК передано кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 та інших на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У зазначеному судовому рішенні вказано, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2017 року в справі № 5-364кс16, відповідно до якого невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку ст. 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими доказами.
На відміну від цього правового висновку колегія суддів в ухвалі Верховного Суду від 05 липня 2018 року вважає, що процесуальні документи, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ухвали, постанови, клопотання), що не були відкриті стороні захисту на момент звернення до суду з обвинувальним актом, оскільки вони не були у розпорядженні сторони обвинувачення - за наявності відповідного клопотання, можуть бути відкриті під час судового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанцій. Таке відкриття під час судового розгляду процесуальних документів, які стали правовою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій, на думку суду, не тягне за собою за цих підстав визнання відомостей, які містяться у них, та результатів проведення таких дій недопустимими доказами відповідно до ст. 290 КПК.
Отже, в указаній ухвалі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 05 липня 2018 року порушено питання, яке є аналогічним до питання касаційного розгляду даного провадження.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 31 жовтня 2018 року призначила кримінальне провадження щодоОСОБА_8 та інших до розгляду на 28 листопада 2018 року.
Заслухавши думку прокурора, який вважав за необхідне відкласти касаційний розгляд для отримання рішення Великої Палати Верховного Суду в справі № 51-3758км18, колегія суддів, виходячи з вимог ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» щодо повноважень Верховного Суду із забезпечення сталості та єдності судової практики, вважає за необхідне відкласти касаційний розгляд на іншу дату.
На підставі наведеного та керуючись ст. 441 КПК, Суд
розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відкласти у Касаційному кримінальному суді Верховному Суді на 11 годину 00 хвилин 11 грудня 2018 року.
Про час і місце касаційного розгляду повідомити учасників судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3