Ухвала
08 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 725/206/16-ц
провадження № 61-46475ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Олійник А. С. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 27 жовтня
2016 року за нововиявленими обставинами,
У січні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про накладення стягнення на майно боржника, яке передане спадкоємцеві в натурі.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 червня
2016 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Накладено стягнення на успадковане ОСОБА_6 майно померлої ОСОБА_7, 1/3 частину квартири
№ АДРЕСА_1, в рахунок погашення боргу померлої ОСОБА_7 перед ОСОБА_4
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 червня 2016 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про накладення стягнення на майно боржника, яке передане спадкоємцеві в натурі - відмовлено.
У липні 2018 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2016 року.
Заява мотивована тим, що рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 16 серпня 2010 року, скасовано рішення Хотинського районного суду від 03 квітня 2002 року про оголошення померлим ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також на ту обставину, що представник відповідача ОСОБА_8 приховав від заявника місцезнаходження ОСОБА_6, що позбавило її можливості направити йому претензію про повернення коштів.
Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про накладення стягнення на майно боржника - відмовлено.
У жовтні 2018 року до Верховного суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2018 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просив задовольнити заяву
ОСОБА_4, скасувати рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2016 року та залишити в силі рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 червня 2016 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не звернув увагу на доводи заявника про те, що рішення Хотинського районного суду від
16 серпня 2010 року, яким скасовано рішення Хотинського районного суду від 03 квітня 2002 року про оголошення померлим ОСОБА_6 є таким, що ухвалене на підставі підроблених документів. Крім того, зазначила, що представник ОСОБА_6, якого вона обгрунтовано вважає померлим,
ОСОБА_8 діяв у суді по підробленій довіреності у власних інтересах, а факт появи ОСОБА_6 на допит до слідчого не свідчить про те, що це саме
ОСОБА_6 оскільки впізнання було проведене по фотографії півторарічної дитини.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами апеляційний суд виходив з того, що наведені заявником підстави та обставини, не є нововиявленими в розумінні частини другої статті 423 ЦПК України.
За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до вимог пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необгрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до частин першої, другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, №69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Обставини, на які посилається заявник, не можуть розцінюватися як нововиявлені для перегляду рішення згідно статті 423 ЦПК України, оскільки вони були відомі на час розгляду справи, а тому апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 року «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.
Касаційна скарга не містить обгрунтованих посилань на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а зводиться до незгоди заявника із ухваленим судовим рішенням, законність та обгрунтованість якого вже була встановлена судом касаційної інстанції.
З матеріалів касаційного провадження убачається, що постанова Апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2018 року ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову апеляційного суду Чернівецької області від 20 вересня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 27 жовтня 2016 року за нововиявленими обставинами, відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді:Г. І. Усик В. О. Кузнєцов А. С. Олійник