Ухвала
12 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 750/8451/17
провадження № 61-46634ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 28 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення грошових коштів,
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (далі - ПАТ «Українська інноваційна компанія»), третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення грошових коштів.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 до ПАТ «Українська інноваційна компанія», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення грошових коштів задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Українська інноваційна компанія» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу № 10-138485 від 17 вересня
2015 року у розмірі 1 162, 76 дол. США.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 28 вересня 2018 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2018 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Українська інноваційна компанія» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 28 вересня 2018 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні її позовних вимог про стягнення заборгованості по відсотках та постанову апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Крім того заявник зазначив, що справа підлягає касаційному оскарженню з підстав передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, оскільки має виняткове значення для заявника.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у даній справі становить 1 538,00 дол. США, що станом на дату звернення до суду з позовом, за офіційним курсом НБУ еквівалентно складає 39 511 грн 22 коп. та станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762*100=176 200).
Ураховуючи наведене, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.
Доводи касаційної скарги про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має для заявника виняткове значення, є необгрунтованими та зводяться до незгоди заявника із ухваленими судовими рішеннями. Посилаючись на наявність зазначених обставин, заявник не навів обгрунтованих доводів, в чому полягає фундаментальне значення розгляду зазначеної справи для формування єдиної правозастосовної практики, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі не свідчить про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.
Ураховуючи наведене та беручи до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства Верховний Суд не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обгрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обгрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням того, що касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, відсутні підстави для висновку про те, що справа становить для заявника виключне значення, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 28 вересня
2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення грошових коштів відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя Г. І. Усик