Ухвала
15 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 461/11591/13-ц
провадження № 61-47025ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області на рішення Галицького районного суду міста Львова від 26 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 18 вересня 2018 року в справі за позовом виконуючого обов'язки прокурора Галицького району міста Львова в інтересах Львівської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватні нотаріуси Львівського міського нотаріального округу Забродська Ольга Степанівна, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про визнання правочинів та заповітів недійсними,
09 листопада 2018 року заступник прокурора Львівської області подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду мста Львова від 26 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 18 вересня 2018 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Разом із цим заступником прокурора Львівської області в касаційній скарзі зазначено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02 жовтня 2018 року, а отримано прокуратурою 11 жовтня 2018 року (згідно зі штампом вхідної кореспонденції).
Як вбачається з оскаржуваної постанови Апеляційного суду Львівської області від 18 вересня 2018 року з апеляційною скаргою до суду звертався заступник прокурора Львівської області Панькевич Р. В., він та представник позивача - ОСОБА_9 були присутніми в судовому засіданні 18 вересня 2018 року, в якому була ухвалена оскаржувана постанова (повний текст якої виготовлено 19 вересня 2018 року), отже, про існування оскаржуваного судового рішення заявнику було відомо.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частин першої та другої статті 272 ЦПК України копії повного судового рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.
Європейський суд з прав людини зауважив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Наведені заступником прокурора Львівської області підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, оскільки заявником не зазначено обставин, які перешкоджали прокурору Панькевичу Р. В. та його представнику - ОСОБА_9 отримати повний текст оскаржуваного судового рішення у день проголошення або виготовлення. Разом з тим заявником не надано належних та допустимих доказів того, що постанову апеляційного суду від 18 вересня 2018 року отримано ним саме 11 жовтня 2018 року, оскільки вхідний штамп прокуратури не свідчить про порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 272 ЦПК України щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень. Тому зазначені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження не зумовлені особливими і непереборними обставинами, а відтак не є поважними.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення такого строку є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, - надати строк для звернення до суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів.
Керуючись статтями 390, 393 ЦПК України,
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження рішення Галицького районного суду мста Львова від 26 лютого 2018 року та постанови Апеляційного суду Львівської області від 18 вересня 2018 року за клопотанням заступника прокуратури Львівської області неповажними.
Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області на рішення Галицького районного суду мста Львова від 26 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 18 вересня 2018 року залишити без руху та надати строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для звернення до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення цього строку та наданням відповідних доказів.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. А. Стрільчук