13 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 1840/2732/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Кононенко З.О.
суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
представника позивача Дерези М.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубовичі" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2018, суддя О.А. Прилипчук, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 22.08.18 по справі № 1840/2732/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубовичі"
до Державного реєстратора Виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області Садакової Альони Володимирівни
про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубовичі" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного реєстратора Виконавчого комітету Кролевецької міської ради Сумської області Садакової Альони Володимирівни, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та обтяжень, а саме: права оренди земельної з кадастровим номером НОМЕР_1 (власником й орендодавцем якої є ОСОБА_4) за ПП «Дубовичі-Агро», зареєстроване 13.02.2018 р.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 провадження у справі було закрито.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем, подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, направивши справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм ст. 17 КАС України. Вказує, що у цій справі відсутній спір про право оренди, оскільки предметом спору є оскарження дій державного реєстратора.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача, не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, виходив з того, що вказаний спір не є публічно-правовим спором в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
При цьому, пунктом 7 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Матеріалами справи встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубовичі" просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та обтяжень, а саме: права оренди земельної з кадастровим номером НОМЕР_1 (власником й орендодавцем якої є ОСОБА_4) за ПП «Дубовичі-Агро», зареєстроване 13.02.2018 р.
З огляду на те, що вказані спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що вказаний спір не є публічно-правовим спором в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №817/1048/16, від 15.05.2018 у справі № 686/22036/15-ц, від 5.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 27.06.2018 у справі №815/6945/16
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 року по справі № 1840/2732/18 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубовичі" залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2018 по справі № 1840/2732/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Калитка В.О. Бондар
Повний текст постанови складено 16.11.2018.