Іменем України
15 листопада 2018 року
Київ
справа №826/9637/16
адміністративне провадження №К/9901/37576/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у м.Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2016 (суддя - Кузьменко В.А.)
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 (судді - Карпушова О.В., Епель О.В., Кобаль М.І.)
у справі № 826/9637/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія Промімпекс»
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія Промімпекс» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.04.2016.
Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної перевірки ГУ ДФС у м. Києві дійшло помилкового висновку про те, що господарські операції позивача з його контрагентами не мали реального характеру. Відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо збільшення Товариству суми грошового зобов'язання з платежу податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 06.04.2016: № 0000831404 та № 0000841401, присуджено на користь позивача судовий збір розмірі 285 312,39 грн.
Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДФС у м. Києві звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову, невірно оцінивши докази, що містяться у матеріалах справи.
Товарисвто подало відзив на касаційну скаргу, в якому вважає судові рішення законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу просить залишити без задоволення.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що за наслідками планової документальної виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 складено акт від 18.03.2016.
В акті перевірки викладено висновки контролюючого органу про наявність в діяльності позивача порушень:
- пунктів 138.2, 132.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 та 2014 роки на суму 7 327 805,00 грн.;
- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 7888856,00 грн.
На цій підставі відповідачем 06.04.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0000831404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 9 159 756,00 грн., у тому числі за основним платежем - 7 327 805,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 831 951,00 грн.;
- № 0000841404, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9 861 070,00 грн., у тому числі за основним платежем - 7888856,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 972 214,00 грн.
Свої дії щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у м.Києві мотивує тим, що під час перевірки позивач не надав доказів реального виконання укладених між Товариством та ПП "Агротехкомплекс", ТОВ "Техносила-Україна", ТОВ "Промтех-Торг" угод та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача.
Спірні правовідносини внормовано приписами ПК України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативними актами, прийнятими на їх виконання (в редакціях, що діяли на час їх виникнення).
З огляду на приписи статей 14, 44, 138, 139, 198, 201 ПК України господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, водночас суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову, оскільки висновки ГУ ДФС у м. Києві щодо порушення Товариством вимог податкового законодавства та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» спростовано під час розгляду справи.
Так, залученими до матеріалів справи доказами належним чином підтверджено реальність виконання укладених у 2013-2014 роках між позивачем та ПП "Агротехкомплекс", ТОВ "Техносила-Україна" і ТОВ "Промтех-Торг" договорів поставок, фактичне отримання обумовлених господарськими угодами продукції промислово-технічного призначення, її використання у власній господарській діяльності Товариства, зокрема, у виробництві гумових виробів, та подальшої реалізації виготовленої продукції третім особам.
При цьому судами встановлено та досліджено як механізм отримання і умови перевезення власним автотранспортом позивача придбаного на підставі договорів поставки товару, так і обставини, що свідчать про переробку отриманого товару при здійсненні статутної діяльності Товариства.
Натомість, у порушення приписів частини другої статті 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами протилежне.
З огляду на це судами обґрунтовано зроблено висновок про правомірність формування позивачем своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток та податок на додану вартість із урахуванням результатів здійснення вищезгаданих господарських операцій.
Касаційна скарга ГУ ДФС у м. Києві не спростовує правильність доводів, якими мотивовані судові рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судами доказів та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова