вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"31" жовтня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1614/18
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс 2012»
про стягнення 101 653,19 грн.
За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.
Суддя Карпечкін Т.П.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 29/12-17-17 від 29.12.2018 року);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 20.08.2018 року).
обставини справи:
До Господарського суду Київської області 24.017.2018 року звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк» із позовною заявою вих. № 187 від 23.07.2018 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс 2012» про стягнення 101 653,19 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2018 року відкрито провадження у справі № 911/1614/18, справу № 911/1614/18 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.08.2018 року.
В підготовчому судовому засіданні 27.08.2018 року оголошувалась перерва до 26.09.2018 року.
В підготовчому судовому засіданні 26.09.2018 року оголошувалась перерва до 08.10.2018 року. Також, ухвалою від 26.09.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 911/1614/18 на тридцять днів.
В підготовчому судовому засіданні 08.10.2018 року за згодою сторін підготовче провадження у справі № 911/1614/18 було закрито та здійснено перехід до розгляду спору по суті позовних вимог.
В судовому засіданні 08.10.2018 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 24.10.2018 року.
В судовому засіданні 24.10.2018 року оголошувалась перерва в розгляді справи на 31.10.2018 року.
В судовому засіданні 31.10.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 31.10.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши надані сторонами пояснення та дослідивши надані докази, господарський суд,-
Як вбачається з викладених у позові обставин, 20.01.2017 року між ОСОБА_3 акціонерним товариством «АПЕКС-БАНК» (ОСОБА_4 кредитор, Цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУДСЕРВІС 2012» (Цесіонарій, відповідач) було укладено Договір № ЦЕС/200117/2 про відступлення права вимоги (далі - Договір відступлення/цесії).
Умовами Договору відступлення (цесії) передбачено, що ПАТ «АПЕКС-БАНК» відступає належну йому частину права вимоги на користь ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012» за Договором про відкриття кредитної лінії № 967 від 26.12.2007 року з усіма змінами та доповненнями (далі - Кредитний договір), за яким ПАТ «АПЕКС-БАНК» набуто права нового кредитора ОСОБА_3 акціонерного товариства «ЕКСПЕРЕМЕНТАЛБНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД».
Пунктом 1.3. Договору відступлення (цесії) визначено, що під частиною права вимоги розуміється право вимоги до ПАТ «ЕКСПЕРЕМЕНТАЛБНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» у розмірі 50% від загального розміру заборгованості за Кредитним договором, що обмежується та становить 23 888 074,28 грн.
Пунктом 1.7. Договору відступлення (цесії) передбачено, що за придбання у Цедента частини права вимоги за Кредитним договором Цесіонарій сплачує Цеденту 23 888 074,28 грн.
Згідно з п. 1.8. Договору відступлення (цесії) оплата Цесіонарієм за Договором відступлення повинна бути не пізніше 20.07.2017 року, за відстрочення строку оплати Цесіонарій сплачує Цеденту плату у вигляді процентів у розмірі 15% процентів річних.
Пунктом 3.3. Договору відступлення (цесії) передбачено відповідальність Цесіонарія за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим Договором, а саме сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.
Позивач зазначає, що 07.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТФІНБРОК» (ОСОБА_5 кредитор) та ПАТ «АПЕКС-БАНК» (ОСОБА_4 кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги № 17/11-2017/02 (далі - Договір № 17/11-2017/02).
Відповідно до розділу 2 Договору № 17/11-2017/02, предметом цього Договору є відступлення Первісним кредитором ОСОБА_5 кредитору ОСОБА_6 вимоги за Договором відступлення, яким відступлено право вимоги 50% заборгованості за Кредитним договором в обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення ОСОБА_6 вимоги, включаючи право вимоги основної суми заборгованості за Договором відступлення, а також усі інші права вимоги ОСОБА_4 кредитора до Боржника, включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні ОСОБА_4 кредитору щодо виплати суми боргу. З моменту настання дати відступлення, ОСОБА_4 кредитор відступає, а ОСОБА_5 кредитор набуває ОСОБА_6 вимоги разом з усіма пов'язаними правами.
Преамбулою Договору №17/11-2017/02 визначені наступні терміни: ОСОБА_4 Кредитор - Публічне акціонерне товариство «АПЕКС-БАНК»; ОСОБА_5 кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТФІНБРОК»; Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУДСЕРВІС 2012»; Кредитний договір - Договір про відкриття кредитної лінії №967 від 26.12.2007 року, укладений між ОСОБА_3 акціонерним товариством «УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_7» та ОСОБА_3 акціонерним товариством «ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» з усіма змінами та доповненнями до нього; ОСОБА_6 вимоги - обсяг заборгованості за Кредитним договором, яка на Дату відступлення права вимоги становить 26 145 988,14 грн., що підтверджується виписками з рахунків Боржника в ПАТ «АПЕКС-БАНК», на яких обліковувалася означена заборгованість за Кредитним договором; Дата відступлення - день підписання сторонами цього Договору №17/11-2017/02; Ціна Договору відступлення - Загальний обсяг грошових коштів належних до сплати Новим кредитором ОСОБА_4 кредитору за набуття права вимоги (Ціна договору) складає 101 653,19 грн.
Позивач зазначає, що 05.12.2017 року ТОВ ФК «АРТФІНБРОК» належним чином повідомило ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012» (Повідомлення про відступлення права вимоги Вих. №256 від 05.12.2017 року) про відступлення права вимоги та про необхідність виконання своїх обов'язків з погашення заборгованості за Договором відступлення на користь ТОВ ФК «АРТФІНБРОК».
Таким чином, позивач стверджує, що права ПАТ «АПЕКС-БАНК» за Договором відступлення перейшли до ТОВ ФК «АРТФІНБРОК» в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав у відповідності до ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України.
Однак, станом на 25.05.2018 року ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012» заборгованість по Договору відступлення та відповідно до Договору № 17/11-2017/02, у розмірі 26 145 988,14 грн. не сплачено, а заперечення щодо передачі вимоги - відсутні. Тобто, зі сторони ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012» має місце невиконання умов Договору № 17/11-2017/02 та порушення вимог чинного законодавства України.
Частиною 1 ст. 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.
Позивач, керуючись положеннями ст. 19 Господарського процесуального кодексу України вжив заходів досудового врегулювання спору, направивши 25.05.2018 на відому йому адресу відповідача цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення з Претензією вих. №150 від 25.05.2018 року про сплату заборгованості, яка перейшла до позивача за вказаним вище Договором № 17/11-2017/02.
Відповідно до інформації, отриманої з сайту Укрпошти Претензія не була вручена відповідачу і повернулась позивачу за закінченням строку зберігання, що підтверджується роздруківкою з сайту Укрпошти.
З огляду на викладене, позивач в позові зазначає, що керуючись положеннями Договору № 17/11-2017/02 та чинного законодавства України має законне право вимоги до відповідача про сплату частини основної суми боргу у розмірі 101 653,19 грн., яка відповідає ціні договору відступлення, сплаченої позивачем на користь ПАТ «АПЕКС-БАНК» за відступлення права вимоги.
У зв'язку з чим, позивач - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТФІНБРОК» подав позов, в якому просить стягнути з відповідача ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012» частину основного боргу у розмірі 101 653,19 грн.
Відповідач подав відзив, в якому проти позову заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що твердження позивача про набуття права вимоги до відповідача ґрунтуються на Договорі про відступлення права вимоги № 17/11-2017/02 від 17.11.2017 року, укладеному між позивачем та ОСОБА_3 акціонерним товариством «АПЕКС-БАНК».
В свою чергу право вимоги ПАТ «АПЕКС-БАНК» до відповідача, що було передане позивачу, грунтується на Договорі про відступлення права вимоги № ЦЕС/200117/2, укладеному 20.01.2017 року між ПАТ «АПЕКС-БАНК» та відповідачем, відповідно до якого ПАТ «АПЕКС-БАНК» зобов'язувався передати відповідачу право вимоги до ПАТ «ЕМЗ» за Кредитним договором на суму 23 888 074,29 грн., а відповідач зобов'язувався сплатити на користь ПАТ «АПЕКС-БАНК» 23 888 074,29 грн. не пізніше 20.07.2017 року.
Однак, Договір про відступлення права вимоги № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року, укладений між відповідачем та ПАТ «АПЕКС-БАНК», був розірваний сторонами 27.04.2017 року шляхом укладення угоди про розірвання. Таким чином, на момент відступлення ПАТ «АПЕКС-БАНК» на користь позивача права вимоги за Договором відступлення, відповідний Договір відступлення було розірвано за взаємною згодою сторін, відповідно на момент передачі права вимоги/зобов'язання не існувало.
Також відповідач звертає увагу суду, що права вимоги ПАТ «АПЕКС-БАНК» до ПАТ «ЕМЗ» як нового кредитора, що стали об'єктом відступлення згідно договору між ПАТ «АПЕКС-БАНК» та відповідачем № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року, грунтуються на договорі застави майнових прав № 30042015/97/2, укладеному між ПАТ «АПЕКС-БАНК» та ПАТ «УПБ» 30.04.2015 року, який Рішенням Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «УПБ» ОСОБА_8 визнано нікчемним, про що ПАТ «АПЕКС-БАНК» отримав повідомлення від 24.09.2015 року за вих. № 01-10/4983.
Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2017 року у справі № 910/722/17 за позовом ОСОБА_3 акціонерного товариства «АПЕКС-БАНК» до ПАТ «УПБ» про визнання недійсним одностороннього правочину та визнання відсутнім права вчиняти дії, та за зустрічним позовом ПАТ «УПБ» до ПАТ «АПЕКС-БАНК» про визнання нікчемного правочину недійсним, суд вирішив визнати недійсним нікчемний правочин, а саме Договір застави майнових прав № 30042015/97від 30.04.2015 року, з урахуванням усіх додаткових договорів та додатків, що укладений між ПАТ «УПБ» та ПАТ «АПЕКС-БАНК». Вказане рішення залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 року та Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2017 року.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
У відповіді на відзив позивач заперечував викладені відповідачем обставини, зазначив, що 20.01.2017 року між ПАТ «АПЕКС-БАНК», як Цедентом, та ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012», як Цесіонарієм, було укладено Договір №ЦЕС/200117/2 про відступлення права вимоги, п. 4.1. якого визначено, що всі додатки зміни і доповнення мають бути вчинені і підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін.
Однак, за твердження позивача, Угода про розірвання Договору про відступлення права вимоги №ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року укладена без дотримання визначеного законодавством порядку укладення договорів.
Також, позивач зазначив, що Договір про відступления права вимоги №ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року, укладений між ПАТ «АПЕКС-БАНК» та відповідачем, право вимоги оплати грошових коштів за яким було придбано позивачем у ПАТ «АПЕКС-БАНК», був укладений до винесення рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/722/17, яке оскаржувалось у Вищому Господарському суді України до листопада 2017 року, в той час коли зобов'язання відповідача по оплаті за Договором цесії встановлено до 20.07.2017 року.
В спростування тверджень позивача, відповідачем надано для огляду суду оригінал Угоди про розірвання договору про розірвання договору № ЦЕС/200117/2 про відступлення права вимоги від 20.01.2017 року та Акту приймання-передавання документів від 27.04.2017 року до зазначеного договору.
Щодо виписки з особового рахунку, відповідач пояснив, що така виписка містить інформацію лише про спосіб обліку зобов'язань за власним рішенням ПАТ «АПЕКС-БАНК». Таке рішення є помилковим, оскільки Договір № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року, на підставі якого здійснені відповідні записи, був розірваний сторонами 27.04.2017 року.
Дослідивши викладені у позові обставини та наявні у справі докази, судом встановлено, що за Договором відступлення (цесії) № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року ОСОБА_3 акціонерним товариством «АПЕКС-БАНК» здійснено відступлення на користь ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012» частини належного йому права вимоги за Кредитним договором № 967 від 26.12.2007 року в сумі 23 888 074,28 грн.
Дослідивши наданий позивачем на вимогу суду Кредитний договір № 967 від 26.12.2007 року, судом встановлено, що такий договір укладено між Відкритим акціонерним товариством «Український ОСОБА_7» (Кредитор) та Відкритим акціонерним товариством «Експериментально-механічний завод» (Кредитор).
Додатковим договором від 23.07.2015 року до Кредитного договору № 967 від 26.12.2007 року здійснено заміну кредитора з Відкритого акціонерного товариства «Український ОСОБА_7» на Публічне акціонерне товариство «АПЕКС-БАНК» у зв'язку з реалізацією останнім, як заставодержателем, права звернення стягнення за Договором застави майнових прав № 30042015/97/Z від 30.04.2015 року, внаслідок чого набуто належне Відкритому акціонерному товариству «Український ОСОБА_7» право вимоги за Кредитним договором № 967 від 26.12.2007 року до Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод».
Таким чином, за відповідним Договором відступлення (цесії) відповідач (ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012») набув прав кредитора за Кредитним договором № 967 від 26.12.2007 року (до Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод») в частині вимоги сплати 23 888 074,28 грн. заборгованості.
В той же час, в якості плати за набуте вищенаведене право вимоги, відповідач мав сплатити на користь ПАТ «АПЕКС-БАНК» плату у визначені Договором відступлення (цесії) розмірі, строки і порядку.
Таким чином, відповідний Договір відступлення (цесії) № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року був підставою для виникнення (зміни) зобов'язань з однієї сторони - щодо передання належної ПАТ «АПЕКС-БАНК» на користь відповідача частини права вимоги за Кредитним договором № 967 від 26.12.2007 року (до Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод») в частині вимоги сплати 23 888 074,28 грн. заборгованості. З іншої сторони відповідний Договір відступлення (цесії) породжував зобов'язання відповідача перед ПАТ «АПЕКС-БАНК» щодо сплати коштів за відступлене право вимоги в тій же сумі 23 888 074,28 грн.
17.11.2017 року між ПАТ «АПЕКС-БАНК» та ТОВ ФК «АРТФІНБРОК» укладено Договір відступлення права вимоги №17/11-2017/02, в якому з огляду на визначення термінів, правом вимоги є обсяг заборгованості за Кредитним договором (Договором про відкриття кредитної лінії № 967 від 26.12.2007 року) в сумі 26 145 988,14 грн. При цьому, Боржником є ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012».
В розділі2 Договору відступлення права вимоги №17/11-2017/02 визначено, що предметом цього Договору є відступлення Первісним кредитором (ПАТ «АПЕКС-БАНК») ОСОБА_5 кредитору (ТОВ ФК «АРТФІНБРОК») права вимоги за Договором відступлення, яким є Договір № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року. При цьому, не зазначено, про яке саме право вимоги за Договором відступлення йде мова.
Оскільки з Договору відступлення, яким є Договір № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року, передбачалась заміна кредитора у зобов'язанні за Кредитним договором № 967 від 26.12.2007 року, відповідач мав набути статус саме кредитора за Кредитним договором, а не боржника, як зазначено в Договорі № 17/11-2017/02.
ОСОБА_6 вимоги, яке мало виникнути у ПАТ «АПЕКС-БАНК» до відповідача за Договором відступлення, яким є Договір № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року, стосувалось плати за відступлене право вимоги, а не зобов'язань за Кредитним договором.
Таким чином, за Договором відступлення права вимоги №17/11-2017/02 ПАТ «АПЕКС-БАНК» міг передати позивачу лише набуте ним за Договором № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року право вимоги до ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012» стосовно плати за передане право вимоги, яка погоджена сторонами в сумі 23 888 074,28 грн.
При цьому, позивачем не доведено та не обґрунтовано жодних підстав для заміни боржника за Кредитним договором № 967 від 26.12.2007 року на ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012».
З огляду на обсяг наявних у справі доказів та пояснень, зобов'язання ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012» породжувались виключно Договором № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року і полягали в оплаті за відступлене право вимоги. Натомість передбачалось набуття ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012» статусу кредитора за Кредитним договором і існування в нього права вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Експериментально-механічний завод» в частині вимоги сплати 23 888 074,28 грн. заборгованості.
Оскільки договір про відступлення права вимоги за своєю правовою природою є договором, який для третьої сторони (вимога до якої відступається) є лише підставою для заміни сторони (кредитора) у відповідному зобов'язанні, відповідний договір відступлення не є самостійною підставою виникнення чи зміни будь-яких зобов'язань для третьої особи, які мають визначатись на підставі первісного (основного) договору, на підставі якого виникли зобов'язання (Кредитний договір чи Договір цесії в частині оплати за відступлене право вимоги).
Таким чином, заявляючи вимогу на підставі договору про відступлення права вимоги, відповідний договір лише є підтвердження переходу до позивача права вимоги, при цьому в обґрунтування такого права має бути досліджений первісний договір який породжує відповідне зобов'язання.
Однак, матеріали справи не містять доказів виникнення у відповідача інших прав чи зобов'язань крім як на підставі Договору № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року щодо набуття права вимоги за Кредитним договором та набуття зобов'язання щодо оплати за відступлене не право вимоги.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача саме 101 653,19 грн., в той час, як зобов'язання останнього щодо оплати за відступлену вимогу за Договором № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року складає 23 888 074,28 грн. (про що в Договорі №17/11-2017/02 не згадується, зазначена інша сума 26 145 988,14 грн., яка не обґрунтована з посиланням на належні первинні документи).
Натомість з огляду на умови Договору №17/11-2017/02, 101 653,19 грн. є сумою належною до сплати Новим кредитором (позивачем) ОСОБА_4 кредитору ПАТ «АПЕКС-БАНК» і яка сплачена сторонами відповідного зобов'язання за Договором №17/11-2017/02, учасником якого відповідач не виступає.
Також, судом досліджено та встановлено, що в повідомленні № 256 від 05.12.2017 року, яке надіслано спільно позивачем та ПАТ «АПЕКС-БАНК» на адресу відповідача, мова йде про передачу права вимоги за Кредитним договором від ПАТ «Україський ОСОБА_7» на користь ПАТ «АПЕКС-БАНК» на підставі Договору № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року, що не відповідає дійсності, оскільки за Договором № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року саме ПАТ «АПЕКС-БАНК» відступив частину (половину) належного йому права вимоги за Кредитним договором на користь відповідача.
При цьому, як встановлено судом, заміна кредитора за Кредитним договором № 967 від 26.12.2007 року з Відкритого акціонерного товариства «Український ОСОБА_7» на Публічне акціонерне товариство «АПЕКС-БАНК» відбулась за Додатковим договором від 23.07.2015 року до Кредитного договору у зв'язку з реалізацією ПАТ «АПЕКС-БАНК», як заставодержателем, права звернення стягнення за Договором застави майнових прав № 30042015/97/Z від 30.04.2015 року.
Однак, оскільки в Договорах, на підставі яких заявлено позовні вимоги, відсутні посилання на договір застави майнових прав № 30042015/97/Z від 30.04.2015 року, відповідні питання не підлягають дослідженню в матеріалах даної справи. Питання набуття ПАТ «АПЕКС-БАНК» прав кредитора за Кредитним договором не є предметом розгляду у даній справі. В той же час суд зазначає, що за наявності чинного судового рішення про визнання договору недійсним за відсутності застережень про недійсність лише на майбутнє, відповідний договір є недійсним і не породжує обумовлених ним правових наслідків з моменту його укладення.
Оскільки, за Договором № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року ПАТ «АПЕКС-БАНК» не набував права вимоги до відповідача, як Боржника за Кредитним договором, відповідне право не могло передаватись ним позивачу і укладення Договору відступлення №17/11-2017/02 не породжує для відповідача зобов'язань за Кредитним договором.
На підставі відповідного Договору № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року передбачалось виникнення у відповідача зобов'язань щодо оплати відступленого права вимоги (з 20.07.2017 року), однак, Угодою про розірвання Договору № ЦЕС/200117/2 про відступлення права вимоги від 20.01.2017 року, укладеного між ПАТ «АПЕКС-БАНК» та ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012», сторони дійшли згоди про розірвання Договору відступлення (цесії) з 27.04.2017 року, кожна із сторін зобов'язувалась повернути одна одній все, що було набуто на підставі Договору на дату його розірвання. Відповідна угода є підставою для відновлення прав сторін, що передували дню укладення Договору № ЦЕС/200117/2 про відступлення права вимоги від 20.01.2017 року.
Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Таким чином, 27.04.2017 року, тобто до настання строку виконання відповідачем зобов'язань перед ПАТ «АПЕКС-БАНК» щодо оплати відступленого права вимоги, відповідні зобов'язання припинились і сторонами врегульовано питання щодо повернення до стану, я кий існував на момент укладення Договору (за взаємною згодою здійснено повернення виконаного - переданих документів стосовно права вимоги, що підтверджується Актом від 27.04.2017 року).
Таким чином, з 27.04.2017 року припинились зобов'язання за Договором відступлення (цесії) № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року щодо передачі ОСОБА_3 акціонерним товариством «АПЕКС-БАНК» на користь ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012» частини належного права вимоги за Кредитним договором № 967 від 26.12.2007 року в сумі 23 888 074,28 грн. та щодо сплати ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012» на користь ПАТ «АПЕКС-БАНК» 23 888 074,28 грн. плати за відступлене право вимоги.
Відповідно, станом на момент укладення 17.11.2017 року між ПАТ «АПЕКС-БАНК» та ТОВ ФК «АРТФІНБРОК» Договору відступлення права вимоги №17/11-2017/02, у ПАТ «АПЕКС-БАНК» були відсутні права вимоги до ТОВ «ПРОМБУДСЕРВІС 2012» за Договором відступлення (цесії) № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року.
Також, позивачем не обґрунтовано саме заявлену в позові суму 101 653,19 грн. Позивач стверджує, що відповідна сума є частиною заборгованості, право вимоги сплати якої виникло на підставі Договору відступлення права вимоги №17/11-2017/02 за Договором відступлення (цесії) № ЦЕС/200117/2 від 20.01.2017 року, однак, не наводить обґрунтованого розрахунку.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Статтею 13 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Статтею 14 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
З огляду на наведені норми законодавства, відсутні підстави для стягнення з відповідача заявленої в позові суми заборгованості у зв'язку з відсутністю відповідного зобов'язання в межах наведених в позові Договорів відступлення.
Щодо заперечень позивача проти правомірності Угоди від 27.04.2017 року про розірвання Договору № ЦЕС/200117/2 про відступлення права вимоги від 20.01.2017 року, позивач не є стороною відповідної угоди, тому не є учасником відповідних правовідносин. Правовідносини позивача щодо спірної угоди виникають в межах, визначених ст. 519 Цивільного кодексу України у зв'язку з передачею йому недійсної вимоги.
Крім того, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, що зазначено в ст. 204 Цивільного кодексу України.
Суду не надано доказів встановлення недійсності Угоди від 27.04.2017 року про розірвання Договору № ЦЕС/200117/2 про відступлення права вимоги від 20.01.2017 року у визначеному законодавством порядку.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачем спростовані, тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню. Відповідачем не заявлено до відшкодування витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артфінброк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудсервіс 2012» про стягнення 101 653,19 грн. відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 16.11.2018 р.
Суддя Т.П. Карпечкін