Іменем України
15 листопада 2018 року
Київ
справа №804/6347/16
адміністративне провадження №К/9901/37527/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 (головуючий суддя - Чередниченко В.Є.)
у справі № 804/6347/16
за позовом ОСОБА_2
до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2016 № 10345-1302 щодо нарахування податкових зобов'язань зі сплати земельного податку за 2016 рік в розмірі 38 852,22 гривень.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 28.11.2016 адміністративний позов задовольнив повністю.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОДПІ подала апеляційну скаргу.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.02.2017 відмовив ОДПІ в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. При цьому іншою ухвалою від 17.02.2017 апеляційну скаргу залишив без руху з підстави несплати судового збору та надав строк на усунення недоліків.
16.03.2017 на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ОДПІ про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2017 апеляційну скаргу повернуто заявнику.
20.04.2017 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.05.2017 залишив апеляційну скаргу без руху у зв'язку з необхідністю подання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку разом із відповідними доказами на їх підтвердження. Водночас наведені відповідачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження суд визнав неповажними.
На виконання вимог вказаної ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ОДПІ подала заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначила, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а не в строк, встановлений законом.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.06.2017 відмовив ОДПІ у відкритті апеляційного провадження, оскільки вказані ОДПІ у клопотанні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду від 16.05.2017 вже визнавалися неповажними.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив скасувати вищезазначену ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження і передати справу для продовження розгляду до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що при первинному зверненні з апеляційною скаргою не мав можливості своєчасно сплатити судовий збір. Однак після повернення апеляційної скарги ОДПІ було вирішено питання щодо сплати судового збору, у зв'язку з чим повторно подано апеляційну скаргу, в якій постановлено питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.09.2017 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОДПІ.
Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.
14.03.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.
Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За змістом частини 2 статті 186 КАС України (в редакції, чинній на час прийняття постанови судом першої інстанції) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Частиною 4 статті 189 КАС України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Отже, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 186 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставою для його поновлення є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи на те, що повторна апеляційна скарга на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 була подана поза межами законодавчо встановленого десятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані податковим органом в клопотанні причини пропуску цього строку визнані судом апеляційної інстанції недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, суд касаційної інстанції вважає, що відповідачу обґрунтовано відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі частини 4 статті 189 КАС України.
Доводи ж касаційної скарги про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю коштів для сплати судового збору на час первинного звернення з апеляційною скаргою не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.
При цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовано зауважив, що до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги статей 186, 187 КАС України, як до нової апеляційної скарги. Усунення відповідачем під час повторного звернення з апеляційною скаргою недоліків первинно поданої апеляційної скарги не звільняє його від обов'язку на звернення до суду з апеляційною скаргою у строки, встановлені законом.
Стаття 44 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Верховний Суд враховує, що вдруге апеляційну скаргу відповідач подав 20.04.2017, тобто через три місяці після її первинного подання (16.01.2017) та місяць після її повернення судом апеляційної інстанції (20.03.2017). При цьому, доказів наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення у цей період, матеріали справи не містять.
У касаційній скарзі відсутні також відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області залишити без задоволення, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.А. Гончарова
Судді І.Я. Олендер
Р.Ф. Ханова