16 листопада 2018 року
Київ
справа №818/1551/17
адміністративне провадження №К/9901/65897/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів - Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2018
та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2018
у справі № 818/1551/17
за позовом ОСОБА_2
до Прокуратури Сумської області,
третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області,
про стягнення коштів,
установив:
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є стягнення з Прокуратури Сумської області на користь позивача індексацію за затримку виплати заробітної плати за вимушений прогул за період з 19.08.2014 до 24.02.2015 в сумі 281, 80 грн.; індексацію за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 24.02.2015 до 21.12.2017 в сумі 8 315, 52 грн.; компенсацію втрати частини заробітку за несвоєчасний розрахунок за період з 24.02.2015 по 27.02.2018 в сумі 228 048, 09 грн.; стягнення 27 391, 32 грн. за затримку виконання рішення про поновлення на роботі з 27.08.2012; компенсацію за невикористані основну та додаткові щорічні відпустки починаючи з 27.08.2012 і до 24.02.2015 за 147 днів щорічної основної та додаткової оплачуваємої відпустки з урахуванням компенсації та індексації за затримку виплати в сумі 40 170, 44грн.; моральної шкоди в сумі 27 391, 32 грн.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Посада публічної служби позивача не відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі № 818/1551/17 відмовити.
2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити ОСОБА_2.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді Н.А. Данилевич
В.М. Шарапа