Іменем України
15 листопада 2018 року
Київ
справа №820/3383/16
адміністративне провадження №К/9901/7072/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 у складі судді Полях Н.А. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у складі колегії суддів: Присяжнюк О.В. (головуючий), Русанової В.Б., Курило Л.В. у справі №820/3383/16 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Харківській області (надалі - ГУ НП) про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
3. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 скасовано і ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
3.1. Скасовано накази ГУ НП №252 від 14.04.2016 та №136 о/с від 26.04.2016 в частині звільнення зі служби лейтенанта міліції ОСОБА_4, інспектора сектору реагування патрульної поліції Чугуївського відділу поліції ГУ НП, з 26.04.2016.
3.2. Поновлено ОСОБА_4 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Чугуївського відділу поліції ГУ НП з 26.04.2016.
3.3. Стягнуто з ГУ НП на користь ОСОБА_4 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 21557,68 грн.
4. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що
4.1. З 11.11.2011 по 06.11.2015 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 - в органах Національної поліції, а саме, ГУ НП.
4.2. Начальником Чугуївського відділу поліції ГУ НП Парфьоновим О.В. подано рапорт від 15.03.2016 на ім'я т.в.о. начальника ГУ НП Дмитрієва А.А., яким повідомлено, що під час проведення стройового огляду в межах інструктажу добового наряду Чугуївського ВП ГУ НП виявлено, що інспектор сектору реагування патрульної поліції Чугуївського відділу поліції ГУ НП ОСОБА_4 перебуває на службі з ознаками алкогольного сп'яніння.
4.3. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.03.2016, ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
4.4. Наказом ГУ НП №239 від 15.03.2016 було призначене службове розслідування за фактом перебування на службі з ознаками алкогольного сп'яніння працівника Чугуївського ВП ГУ НП в області ОСОБА_4
4.5. 11.06.2016, за результатами проведеного службового розслідування, складено висновок, затверджений т.в.о. начальника ГУ НП Дмитрієвим А.А., згідно якого знайшов підтвердження факт порушення позивачем службової дисципліни.
4.6. На підставі наказу ГУ НП №252 від 14.04.2016 на ОСОБА_4 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції України.
4.7. Наказом ГУ НП №136 о/с від 26.04.2016 лейтенанта поліції ОСОБА_4, інспектора сектору реагування патрульної поліції Чугуївського відділу поліції ГУ НП, звільнено в запас збройних сил за пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", з 26.04.2016.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що факт перебування позивача в стані алкогольного сп'яніння на робочому місці підтверджується матеріалами службового розслідування, рапортами начальника Чугуївського відділу поліції ГУ НП і начальника сектору реагування патрульної поліції Чугуївського відділу поліції ГУ НП, поясненнями співробітників позивача, а також визнається самим позивачем. У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що вчинення позивачем дисциплінарного проступку дійсно мало місце і притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення є правомірним.
6. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи судове рішення суду першої інстанції і ухвалюючи нове про задоволення позовних вимог, послався на те, що відповідач при застосуванні по відношенню до позивача крайнього заходу відповідальності не врахував ступінь тяжкості вчиненого ним проступку і відсутність спричиненої шкоди та те, що позивач не створював ніяких перешкод під час службового розслідування і за весь час проходження служби як в органах внутрішніх справ, так і в органах Національної поліції не порушував службової дисципліни.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Відповідач подав касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 залишити в силі.
7.1. Аргументи скаржника полягають у тому, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. Наголошує, що факт перебування позивача на службі в стані алкогольного сп'яніння підтверджується усіма необхідними доказами і не заперечується самим позивачем. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи наказ про звільнення виключно з тих підстав, що при його прийнятті не враховано усі обставини, які були необхідні для застосування крайнього виду дисциплінарного стягнення, фактично, перебрав на себе повноваження роботодавця.
8. Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
8.1. На обґрунтування заперечень позивач вказує, що оскаржуване судове рішення постановлене на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. На думку позивача, наказ про звільнення був незаконним саме з причин необґрунтованої суворості обраного виду дисциплінарного стягнення. Також позивач наголошує, що суд апеляційної інстанції не підміняв повноваження роботодавця, а прийняв законне і обґрунтоване рішення. Позивач вважає, що відповідач пропустив строки касаційного оскарження, визначені частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Конституція України:
"Стаття 43. &?н;…&?н; Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення &?к;…&?и;".
10. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII):
Стаття 18. Основні обов'язки поліцейського
"1. Поліцейський зобов'язаний:
1)неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2)професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3)поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4)надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5)зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6)інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді".
Стаття 19. Види відповідальності поліцейських
"…2. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом".
Стаття 77. Звільнення зі служби в поліції
"1. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: … 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України".
Розділ XI
Прикінцеві та перехідні положення
"…4. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону".
11. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України від 22.02.2006 №3460-IV:
Стаття 1. Службова дисципліна
"Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається:
створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу;
набуттям високого рівня професіоналізму;
забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності;
дотриманням законності і статутного порядку;
повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності;
вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей;
забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту;
умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби".
Стаття 2. Дисциплінарний проступок
"Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни".
Стаття 5. Відповідальність осіб рядового і начальницького складу
"За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом".
Стаття 7. Обов'язки осіб рядового і начальницького складу
"Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:
дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;
захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;
поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;
дотримуватися норм професійної та службової етики;
берегти державну таємницю;
у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб;
стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою;
постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень;
сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку;
виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;
з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють;
берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку".
Стаття 12. Види дисциплінарних стягнень
"На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
…6) звільнення з посади".
Стаття 14. Порядок накладання дисциплінарних стягнень
"З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
…Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
…Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення &?л;…&gв;.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
…Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу".
12. Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України №155 від 22.02.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України за №628/20941 від 25.04.2012 (чинні на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Правила):
IV. Професійно-етичні правила поведінки працівника органів внутрішніх справ
1. Загальні правила поведінки працівника органів внутрішніх справ
"1.1. Поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника".
13. Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 №230, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за №541/23073 (надалі - Інструкція):
"2.1. Підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (надалі - РНС) діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
…8.1. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
…8.4. У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються:
підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення;
пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування".
14. Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень, надалі - КАС України):
Стаття 212. Порядок і строки касаційного оскарження
"…2. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі".
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
15. Враховуючи норми пункту 4 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580-VIII, до прийняття Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначались Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України (надалі - Дисциплінарний статут).
16. Як слідує з системного аналізу статей 1-2, 5, 7 Дисциплінарного статуту, підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є невиконання чи неналежне виконання ним службової дисципліни, яке містить склад дисциплінарного проступку. У свою чергу, виконанням службової дисципліни вважається дотримання поліцейським законодавства, неухильне виконання вимог присяги, статутів і наказів керівництва та службових обов'язків.
17. Статтею 14 Дисциплінарного статуту та Інструкцією передбачено, що факт вчинення і обставини дисциплінарного проступку поліцейським відображаються у висновку службового розслідування.
18. Як встановлено судами попередніх інстанцій на основі досліджених доказів, перебування позивача на службі з ознаками алкогольного сп'яніння підтверджується рапортами начальника сектору реагування патрульної поліції Чугуївського відділу поліції ГУ НП Парфьонова О.В., начальника Чугуївського відділу поліції ГУ НП Дмитрієва А.А., висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.03.2016 та матеріалами службового розслідування, а також не заперечується самим позивачем. При цьому, суд як першої, так і суд апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивачем не спростовано факт перебування його на службі 15.03.2016 в стані алкогольного сп'яніння.
19. Відповідно до статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
20. Отже, Верховний Суд як суд касаційної інстанцій позбавлений можливості перевіряти правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права інакше, аніж на підставі та в межах встановлених ними фактичних обставин справи.
21. Тому, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки на основі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, знаходить підтвердження факт перебування позивача на службі в стані алкогольного сп'яніння, то мало місце вчинення останнім дисциплінарного проступку, що слугувало підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
22. Колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції стосовно необхідності скасування оспорюваних наказів та поновлення позивача на службі з підстав неврахування відповідачем при визначенні виду дисциплінарного стягнення, застосованого відносно позивача, тяжкості вчиненого ним проступку і відсутності спричиненої шкоди, а також обставин, за яких вчинено проступок та відсутності інших дисциплінарних стягнень.
23. За приписами статті 14 Дисциплінарного статуту тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо повинні враховуватись при визначенні виду дисциплінарного стягнення, який застосовується до поліцейського. При цьому, звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
24. Разом з тим, обрання виду дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи органу Національної поліції, з урахуванням зазначених обставин.
25. Скасування наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і наказу про звільнення його зі служби виключно з цих підстав, за умови підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку та відсутності порушень процедури проведення службового розслідування, не може вважатись обґрунтованим.
26. Крім того, судом апеляційної інстанції не наведено належної мотивації на користь того, у чому полягала незначна тяжкість дисциплінарного проступку позивача та які саме обставини не були взяті до уваги відповідачем при визначенні виду дисциплінарного стягнення і в чому вбачається відсутність спричиненої ним шкоди. Так, добровільне проходження позивачем медичного огляду та надання ним пояснень під час службового розслідування не є тими обставинами, які виключають застосування до нього крайнього заходу дисциплінарного впливу. Також сама по собі відсутність у позивача за час служби в органах внутрішніх справ та органах Національної поліції інших дисциплінарних стягнень не може свідчити про неможливість застосування до нього такого виду дисциплінарної відповідальності як звільнення зі служби в поліції.
27. Таким чином, суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги повністю, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права і помилково скасував судове рішення суду першої інстанції, яке відповідало закону.
28. Доводи відповідача щодо пропуску скаржником строку касаційного оскарження постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 до уваги не приймаються. Оскільки повний текст вказаного судового рішення було складено 26.09.2016, двадцятиденний строк на її оскарження закінчився 17.10.2016. Касаційна скарга була направлена відповідачем до суду касаційної інстанції засобами поштового зв'язку 17.10.2016, тобто з дотриманням строків, визначених частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
29. Згідно з частиною 1 статті 352 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
30. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення.
31. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Харківській області задовольнити.
32. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 у справі №820/3383/16 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати і залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016.
33. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
...........................
...........................
...........................
В.М. Шарапа
В.М. Бевзенко
Н.А. Данилевич ,
Судді Верховного Суду