Постанова
Іменем України
07 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 335/8749/17
провадження № 61-14839св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Запоріжгаз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2017 року у складі головуючого-судді Калюжної В. В. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2018 року у складі суддів: Воробйової І. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,
У липні 2017 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» (далі - ПАТ «Запоріжгаз»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз Збут» (далі - ТОВ «Запоріжгаз Збут») про припинення дій, які порушують права споживача та відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позову зазначали, що вони проживають у АДРЕСА_1, який обладнано лічильником газу. 01 червня 2017 року отримали повідомлення ТОВ «Запоріжгаз Збут» про наявність простроченої заборгованості за послуги газопостачання та подальше припинення газопостачання з 06 червня 2017 року, у разі непогашення наявної заборгованості. Проте вже 02 червня 2017 року працівниками ПАТ «Запоріжгаз» відключено газопостачання та складено акти про допущене порушення Кодексу газопровідних систем, про припинення та відключення газопостачання, а також згідно протоколу вилучено лічильник газу й направлено його на експертизу, за висновками якої несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки не виявлено, пломба державного повірника відповідає встановленому зразку, лічильник підлягає встановленню. 15 червня 2017 року представниками ПАТ «Запоріжгаз» складено акт № 18072 про монтаж засобу вимірювальної техніки, встановлено пломбу й зафіксовано показання приладу, однак газопостачання до будинку не відновлено.
Посилаючись на неправомірність дій відповідачів щодо відключення їх будинку від газопостачання, оскільки жодного порушення правил користування газорозподільною системою ними допущено не було, плата за споживання газу здійснювалася регулярно, ОСОБА_4, ОСОБА_5 просили зобов'язати ПАТ «Запоріжгаз», ТОВ «Запоріжгаз Збут» припинити дії, що порушують права споживача, а саме негайно відновити газопостачання до будинку № АДРЕСА_1 та відкликати рахунок заборгованості; стягнути з кожного із відповідачів по 10 тис. грн на користь кожної із них в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним відключенням газопостачання, що позбавило можливості реалізувати елементарні побутові потреби.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2017 року позов задоволено частково. Зобов'язано ПАТ «Запоріжгаз» відновити газопостачання до будинку № АДРЕСА_1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що газопостачання до будинку позивачів припинено передчасно, без узгодження суми заборгованості, й відповідно відмова у відновленні газопостачання є неправомірною.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Запоріжгаз» відхилено, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
20 березня 2018 року ПАТ «Запоріжгаз» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Касаційна скарга мотивована тим, що газопостачання до будинку позивачів припинено правомірно, оскільки споживачі не здійснили оплату заборгованості за спожитий газ протягом установленого строку.
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.
Сторони не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Установлено, що позивачі проживають у АДРЕСА_1, та є споживачами послуг газопостачання.
Постачальник природного газу ТОВ «Запоріжгаз Збут», після відмови у доступі фахівців ПАТ «Запоріжгаз» до об'єкту споживачів, у квітні 2017 року нарахував позивачам оплату вартості послуг з газопостачання за період з 01 липня 2015 року до 31 березня 2017 року у розмірі 40 674,88 грн й надіслав відповідне повідомлення від 12 травня 2017 року, які позивачі отримали 01 червня 2017 року, з попередженням про припинення газопостачання з 06 червня 2017 року у разі несплати заборгованості.
02 червня 2017 року представниками ПАТ «Запоріжгаз» відключено будинок № АДРЕСА_1 від газопостачання, про що складено акт № 444 із зазначенням порушення Кодексу газорозподільних систем: «Засіб вимірювальної техніки працює в позаштатному режимі», демонтовано лічильник газу та направлено на експертизу.
Згідно акта експертизи лічильнику газу № 485 від 08 червня 2017 року несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки не виявлено, пломба державного повірника відповідає встановленому зразку, лічильник підлягає встановленню.
15 червня 2017 року представниками ПАТ «Запоріжгаз» здійснено монтаж лічильника газу, встановлено пломбу та знято показники приладу, про що складено акт № 18072 про монтаж засобу вимірювальної техніки, проте відмовлено у підключенні будинку до газопостачання.
На виконання вимог статті 16 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», який був чинним до 01 жовтня 2015 року, з 01 липня 2015 року виконано відокремлення функцій транспортування, розподілу та постачання природного газу.
У зв'язку з цим, з 01 липня 2015 року ПАТ «Запоріжгаз» виконує функції з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ газу відповідно до отриманої ліцензії та є оператором газорозподільної системи.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року № 758на ТОВ «Запоріжгаз Збут» покладено спеціальний обов'язок постачати природний газ споживачам за ціною, яка не може перевищувати граничних роздрібних цін на природний газ.
Відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами (населенням) - споживачами газу регулюються Правилами постачання природного газу, які затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30 вересня 2015 року та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827 (далі - Правила) та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2500 від 30 вересня 2015 року «Про затвердження Типового договору постачання природного газу» (далі - Типовий договір).
Пунктом 14 Правил передбачено, що за необхідності здійснення заходів з обмеження або припинення газопостачання споживачу постачальник надсилає споживачу не менше ніж за три доби (для підприємств металургійної та хімічної промисловості - не менше ніж за 5 діб) до дати такого припинення повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з певного періоду (день, година тощо) та у визначений зі споживачем час має право опломбувати запірні пристрої споживача, за допомогою яких споживач самостійно обмежив чи припинив подачу газу на власні об'єкти. Повідомлення має бути складено відповідно до форми повідомлення, встановленої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03 липня 2009 року № 338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 липня 2009 року за № 703/16719, та містити підставу припинення, дату та час, коли споживачу необхідно самостійно обмежити чи припинити споживання природного газу.
Постачальник має право здійснити заходи з обмеження чи припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ/ГТС.
За правилами пункту 4.9. Типового договору, якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором протягом десяти днів після встановленого строку, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу Споживачу у порядку, визначеному цим Договором.
Згідно пункту 7.1. Типового договору, за умови порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості та після встановленого цим Договором терміну, Постачальник має право звернутися до Оператора ГРМ з дорученням про припинення постачання природного газу Споживачу.
Разом з тим, відповідно до пункту 4. 11 Типового договору, якщо Споживач не погоджується з рахунком Постачальника (не згоден із розрахованою сумою тощо) та має намір оскаржувати його, Споживач сплачує рахунок у тій частині, що ним не оспорюється.
При цьому Споживач у зручний для нього спосіб (за телефоном, визначеним на сайті Постачальника, через особистий кабінет або письмово) має звернутися до Постачальника за відповідними роз'ясненнями.
У разі отримання такого звернення Постачальник зобов'язується невідкладно та у термін, достатній для його аналізу (не перевищуючи терміни, встановлені законодавством), надати відповідне роз'яснення чи здійснити перерахунок Споживачу.
Установлено, що газопостачання до будинку позивачів припинено на підставі пункту 4.9. Типового договору.
Проте, позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_5 не погодившись із визначеним розрахунком заборгованості за спожитий газ, звернулися до відповідачів за відповідними роз'ясненнями та здійсненням перерахунку.
Крім того, згідно повідомлення ТОВ «Запоріжгаз Збут» від 31 травня 2017 року, які позивачі отримали 01 червня 2017 року, встановлено строк для погашення заборгованості за спожитий газ до 06 червня 2017 року, а газопостачання до будинку припинено 02 червня 2017 року, що підтверджується складеним представниками ПАТ «Запоріжгаз» актом № 444 від 02 червня 2017 року.
Таким чином суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, оцінюючи всі наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку про передчасне припинення позивачам газопостачання до жилого будинку, а саме до настання визначеного у повідомленні строку, та без надання відповідних роз'яснень чи здійснення перерахунку заборгованості за спожитий газ, з розміром якої позивачі не згодні.
Доводи касаційної скарги про правомірність припинення газопостачання до будинку позивачів не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального або процесуального права, та по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.
Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Запоріжгаз» залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 25 січня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. О. Кузнєцов
А.С. Олійник
Г.І. Усик