15 листопада 2018 року
Київ
справа №810/2742/17
касаційне провадження №К/9901/62397/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі №810/2742/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Салді Сервіс" до Головного управління ДФС у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Салді Сервіс" звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 30.11.2017 позовні вимоги задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.02.2018 вперше подану апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 повернув на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України - відповідачем не усунуто недоліків (неподання документу про сплату судового збору) апеляційної скарги у встановлений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху строк.
Головне управління ДФС у Київській області 21.06.2018 звернулося вдруге до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2017з пропуском встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.07.2018 залишив апеляційну скаргу без руху на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав.
На виконання вимог вищевказаної ухвали 02.08.2018 від відповідача надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, в якому порушено питання про визнання поважними причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.08.2018 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з визнанням наведених підстав пропуску строку апеляційного оскарження неповажними.
Головне управління ДФС у Київській області 24.09.2018 звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статтей 242, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, зазначив про неправомірне обмеження його у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки суб'єкт владних повноважень був позбавлений можливості здійснити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2018 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 в справі №810/2742/17 залишено без руху у зв'язку з невиконанням вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України - до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
У межах встановленого вказаною ухвалою строку скаржником вимоги ухвали виконано в повному обсязі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних справах визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Пункт 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документу про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, одним із процесуальних обов'язків для реалізації права на апеляційне оскарження є надання документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Відсутність бюджетного фінансування чи зупинення видаткових операцій на рахунках не надає суб'єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд касаційної інстанції дійшов висновку про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали від 28.08.2018 положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі №810/2742/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Салді Сервіс" до Головного управління ДФС у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна
І.А.Гончарова
Р.Ф.Ханова