Головуючий суддя у першій інстанції : Карп'як О.О.
07 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/816/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя: Бруновської Н.В.
суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.
апелянта: ОСОБА_2
представника апелянта: ОСОБА_3
представників відповідача: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року у справі № 813/2974/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Воютицької сільської ради про скасування рішення, -
10.07.2018р. позивач ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до Воютицької сільської ради про скасування рішення № 173 від 20.04.2018р. «Про реорганізацію Лютовиської ЗСШ I-II ступеня».
На адресу Львівського окружного адміністративного суду 25.07.2018 р. надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення № 173 від 20.04.2018р. «Про реорганізацію Лютовиської ЗСШ I-II ступеня».
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2018р. відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Не погоджуючись із даною ухвалою, апелянт ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2018 р. скасувати та прийняти рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
Апелянт ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
ч. 2 ст. 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, чинним законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Відповідно до п. 17 абз. 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Проте, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належних, допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. В матеріалах справи також відсутні докази які свідчать про очевидні ознаки протиправності оспорюваного рішення та порушення прав, свобод та інтересів ОСОБА_2
Подана позивачем заява про забезпечення позову обґрунтована лише тим, що в разі вчинення відповідачем дій спрямованих на виконання оспорюваного рішення будуть порушені права позивача в частині доступу дітей до освітнього процесу та в частині можливого вивільнення працівників школи шляхом скорочення.
Колегія суддів вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить ст. 150, ст. 151 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову які передбачені ст. 150, ст. 151 КАС України
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року у справі № 813/2974/18 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.
Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя Н.В. Бруновська
Суддя В.С. Затолочний
Суддя З.М. Матковська
Постанова складена в повному обсязі 16.11.2018 року.