15 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/1030/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Іванчулинець Д.В., м. Ужгород) у справі №807/183/18 за адміністративним позовом Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області до Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
13 березня 2018 року Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Д» від 22.02.2018 №0070671312, форми «Д» від 22.02.2018 №00706681312. Визнати протиправним та скасувати рішення №0070701312 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 3426,63 грн. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2018 №Ю-0062041312 зі сплати єдиного внеску у сумі 8566 грн. 58 коп..
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року у задоволенні позову Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатської області, 88000, код ЄДРПОУ - 34888449) до Головного управління державної фіскальної служби у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 39393632), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області (вул. П.Мирного, буд. 2 «а», м. Ужгород, Закарпатській області, 88000, код ЄДРПОУ - 37975895) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, крім того висновки, що викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи. Відтак, апелянт вважає, що під час розгляду Закарпатським окружним адміністративним судом справи №807/183/18 не доведено обставини, що мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини справи, застосував до спірних правовідносин норму матеріального права, яка підлягала застосуванню, а тому вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим. У зв'язку з чим просить апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 по справі № 807/183/18 без змін.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 34888449) з питань щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з виплаченого ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1) середнього заробітку в сумі 38938,99 грн., у відповідності до Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року № 876/8980/17.
За результатами вищезазначеної перевірки складено акт від 07 лютого 2018 року за № 155/07-16-13-12 (а.с.11-21) та прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 22 лютого 2018 року за № 0070671312 визначено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у т.ч. з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі - 8930,87 грн. (а.с.23);
- податкове повідомлення-рішення від 22 лютого 2018 року за № 0070681312 визначено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у т.ч. з військового збору. пені у розмірі - 760,37 грн. (а.с.26);
- рішення від 22 лютого 2018 року за № 0070701312 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 3426,63 грн. (а.с.31);
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22 лютого 2018 року за № 0062041312 у сумі 8566,58 грн. (а.с.30).
Перевіркою відповідача встановлено, що наказом Міністерства юстиції України № 3648/к від 04.11.2015 року «Про звільнення ОСОБА_3.» ОСОБА_3 звільнено з посади начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року вищевказаний наказ Міністерства юстиції України скасовано та поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області. Однак, Міністерством юстиції України наказ № 3648/к від 04.11.2015 року «Про звільнення ОСОБА_3.» не скасовано, а ОСОБА_3 на посаді не поновлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду № 876/8980/17 від 05.10.2017 року вирішено стягнути з Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 05 листопада 2015 року по 17 липня 2017 року в розмірі 38938,99 грн.
Згідно Повідомлення Головного управління державної казначейської служби України в Закарпатській області № 07.2-08/51-3331 від 03.11.2017 року про виконання безспірного списання коштів з рахунку боржника Головним управлінням державної казначейської служби України в Закарпатській області, згідно меморіального ордеру № 107647860 від 01.11.2017 року, на підставі виконавчого листа № 807/2391/15/2017, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 25.10.2017 року, вищевказані кошти в сумі 38938,98 грн. виплачено ОСОБА_3 шляхом безспірного списання коштів з рахунку Головного територіального управління юстиції.
Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області з виплаченого ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1) середнього заробітку в сумі 38938,99 грн., згідно Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року № 876/8980/17 податок з доходів фізичних осіб та військовий збір не утримано.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 845 безспірне списання - це операції з коштам державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів. Боржники - це, зокрема, визначені в рішенні про стягнення коштів підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства. Виконавчі документи - це оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606).
Відповідно до ст. 65 Закону № 606 звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи, згідно із пунктом 8 якої у разі виконання судового рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи боржник є податковим агентом, який виконує судове рішення, з відрахуванням податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із сум, що належать до виплати стягувачу.
Відповідно до п. 34 Порядку № 845, після здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника орган Казначейства готує відповідне повідомлення у двох примірниках, один з яких залишається в органі Казначейства, другий видається боржникові разом з випискою з рахунків.
Відповідно до пп.163.1.1 п.163.1 ст.163 Кодексу об'єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід до якого, згідно із п.п.164.2.1 п.164.2 ст.164 Кодексу включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Відповідно до пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 Кодексу визначено, що загальний місячний оподаткований дохід складається із суми оподаткованих доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного місяця.
Згідно пп.164.2.1 п.164.2 ст.164 Кодексу до загального місячного оподаткованого доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Згідно п.164.6 ст.164 Кодексу під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.
Згідно з пп. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 Кодексу податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділу IV Кодексу.
Відповідно до п.18.1 ст.18 Кодексу податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Згідно із пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п.171.1 ст.171 Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку, у тому числі на підставі рішення суду.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у разі нарахування (виплати) юридичною особою заробітної плати, що підлягає стягненню за рішенням суду на користь фізичної особи - платника податку, зазначена юридична особа повинна виконати усі зобов'язання покладені на податкового агента, а саме, нараховувати, утримувати податок із суми доходу фізичної особи, за ставками визначеними ст.167 Кодексу (в 2015 - 15 та/або 20 %, в 2016, 2017 - 18%) і сплатити їх до бюджету у порядку встановленому ст. 168 цього Кодексу.
Відповідно до пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 Кодексу: «Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом».
Відповідно до пп.168.1.4 п.168.2 ст.168 Кодексу: «Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується; (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання)».
Відповідно до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Кодексу: «Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду».
В порушення вищенаведеного, перевіркою встановлено, що Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області з нарахованого та виплаченого ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_1) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 38938,99 грн. згідно Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року № 876/8980/17 податок з доходів фізичних осіб в сумі 6861,71 грн. не утримано та до бюджету не сплачено.
Таким чином, за наслідками перевірки встановлено порушення пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. N 2755-УІ із змінами та доповненнями в частині неутримання та не сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 6861,71 грн., з нарахованого та виплаченого ОСОБА_3 доходу в сумі 38938,98 грн. у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05 листопада 2015 року по 17 липня 2017 року, на підставі рішення Львівського апеляційного адміністративного суду № 876/8980/17 від 05.10.2017 року.
З серпня 2014 року в Україні Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України доповнено п.16.1, яким запроваджено військовий збір.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII:
«Тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюється військовий збір.
1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
1.2. Об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
1.6. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу».
Тобто, платниками військового збору є платники податку на доходи фізичних осіб, а саме:
- фізичні особи - резиденти;
- фізичні особи - нерезиденти, які одержують доходи із джерела їх походження в Україні;
- податкові агенти, до яких пп.14.1.180 ПКУ віднесено юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів - юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які виплачують доходи фізособам.
Утримувати збір із доходів фізосіб та сплачувати його до бюджету повинні податкові агенти.
База обкладення військовим збором - це сума нарахованого доходу, зазначеного як об'єкт оподаткування. Тобто, при визначенні бази обкладення військовим збором доходи, які є об'єктом обкладення військовим збором, не зменшують на суми утриманих із них податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, інших платежів, а також податкової соціальної пільги (за наявності права на неї).
Відповідно до п.п.1.3 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2155-41 із змінами і доповненнями ставка військового збору установлена нарівні 1,5% бази обкладення військовим збором. Розмір ставки єдиний і не залежить від розміру нарахованого платнику доходу.
Відповідно до пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, доходи визначені ст.163 Податкового кодексу України, зокрема доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), є об'єктом оподаткування військовим збором.
Відповідно до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України: «Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету».
Відповідно до пп.168.1.4 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України: «Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання)».
Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України: «Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду».
Перевіркою встановлено, що Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області з нарахованого та виплаченого ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 38938,99 грн. згідно Постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року № 876/8980/17 військовий збір в сумі 584,20 грн. не утримано та до бюджету не сплачено.
За наслідками перевірки встановлено порушення пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп.168.1.5 п. 168.1 ст.168, пп.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. N 2755-VI із змінами та доповненнями в частині неутримання та не сплати до бюджету військового збору в сумі 584,20 грн., з нарахованого та виплаченого ОСОБА_3 доходу в сумі 38938,98 грн. у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05 листопада 2015 року по 17 липня 2017 року, на підставі рішення Львівського апеляційного адміністративного суду № 876/8980/17 від 05.10.2017 року.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту/ або на інших умовах, передбачених законодавством.
Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці».
Відповідно до ч. 2 ст.7 Закону № 2464 для осіб, яким згідно рішенням суду нараховано середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована.
Відповідно до частини четвертої ст.9 Закону № 2464: «Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Суд апеляційної інстанції врахувавши наведені аргументи погоджується з судом першої інстанції про те, що в порушення частини другої ст.7 та частини четвертої ст.9 Закону № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями, Головним територіальним управлінням юстиції у Закарпатській області на нарахований та виплачений в безспірному порядку ОСОБА_3 середній заробіток в сумі 38938,99 грн. за час вимушеного прогулу з 05 листопада 2015 року по 17 липня 2017 року, на підставі рішення Львівського апеляційного адміністративного суду № 876/8980/17 від 05.10.2017 року, єдиний внесок в сумі 8566,58 грн. (38938,99 х 22 % - розмір ставки, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу)) не нараховано та до бюджету не сплачено.
Взявши до уваги викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року у справі №807/183/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді О. О. Большакова
І. В. Глушко
Повний текст постанови складений 16 листопада 2018 року.