13 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/592/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі № 1340/3672/18 (суддя Мартинюк В.Я., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до Голови Годовицько-Басівської сільської ради Хмиз Василя Тадейовича, Годовицько-Басівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішень,-
14 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови Годовицько-Басівської сільської ради Хмиз Василя Тадейовича (Відповідач - 1), Годовицько-Басівської сільської ради (Відповідач - 2) в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати Рішення №500 від 30.09.2016 року Відповідача - 2 «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ та передачі земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_3 площею 0,10 га в с. Басівка.»;
- визнати незаконним та скасувати Рішення №1233 від 08.02.2018 року Відповідача - 2 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ та передачі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 у власність гр. ОСОБА_3 площею 0,1234 га в с. Басівка.»;
- визнати дії та бездіяльність Відповідача - 2 щодо захисту порушених моїх прав на користування земельною ділянкою, протиправної передачі земельної ділянки у власність іншій особі без згоди - протиправними;
- визнати дії та бездіяльність Відповідача - 2 щодо невизнання та невиконання законних рішень суду від 23.09.2014 року справа № 450/2175/13, та від 22.03.2016 року справі № 876/11085/15, які призвели до незаконного позбавлення права на користування земельною ділянкою - протиправними;
- визнати дії та бездіяльність відповідачів щодо позбавлення позивача права, як особи з інвалідністю, на доступ та користування земельною ділянкою - дискримінацією;
- визнати дії та бездіяльність Відповідача - 1 щодо порушення прав позивача на користування земельною ділянкою, незаконної передачі земельної ділянки у власність іншій особі без його згоди - протиправними;
- визнати дії та бездіяльність Відповідача - 1 щодо невизнання та невиконання законних рішень суду від 23.09.2014 року справа № 450/2175/13, та від 22.03.2016 року справа № 876/11085/15, які призвели незаконного позбавлення позивача права на користування земельною ділянкою - протиправними;
- визнати дії та бездіяльність відповідачів щодо несвоєчасного розгляду заяви позивача від 07.08.2017 року, та не розгляду заяви від 24.09.2009 року - протиправними;
- визнати незаконним та скасувати акт Відповідача - 2 від 21.09.2017 року щодо обстеження земельної ділянки гр. ОСОБА_3;
- визнати дії відповідачів щодо складання акту обстеження земельної ділянки від 21.09.2017 року незаконними;
- зобов'язати Відповідача - 2 відновити порушене нею право позивача на користування земельною ділянкою та повернути йому у користування земельну ділянку в урочищі «Церква-цвинтар» с. Басівка кадастровий номер НОМЕР_1;
- стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача компенсацію за відрив від звичайних занять в розмірі 5 000 грн.
Ухвалою від 20 серпня 2018 року Львівський окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження у справі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спір стосується правовідносин з приводу права власності на земельну ділянку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владні повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На думку апелянта, позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень, визнання неправомірними дій щодо вчинення відносно нього як особи з інвалідністю дискримінації головою Годовицько-Басівської сільської ради та сільською радою, відповідають вимогам статей 2, 5, 19 КАС України.
З огляду на викладене, апелянт просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Позивач в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся з позовом про скасування рішень відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу їх у власність; визнання протиправними дій щодо невиконання рішення суду; визнання протиправними дій щодо несвоєчасного розгляду заяв позивача та визнання протиправними дій щодо складання акту обстеження земельної ділянки.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені у позові вимоги стосуються виключно правовідносин з приводу права власності на земельну ділянку, а відтак, такі вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є передчасними.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Термін «суб'єкт владних повноважень», вжитий у зазначеній процесуальній нормі - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 статті 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Згідно статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно з частиною 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відтак, проаналізувавши наведені вище законодавчі положення, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні додатки до позовної заяви, зазначені в переліку, таким чином, в наявних матеріалах справи не містяться відомості про виникнення (зміну чи припинення) будь-яких цивільних прав чи обов'язків особи за наслідками прийняття спірних рішень, порушення приватного права певного суб'єкта відносин, а відтак, не дається можливим встановити наявність ознак приватноправового спору у цій справі.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень при виконанні ним владних повноважень, в тому числі, про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку Закону України «Про звернення громадян», то такі вимоги також підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що всі позовні вимоги ОСОБА_1 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та не надав правової оцінки всім вимогам позивача.
Аналізуючи обставини справи в контексті поданого позову та апеляційної скарги, враховуючи правовий статус суб'єктів спору та предмет спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суддею суду першої інстанції при прийняття оскаржуваної ухвали не надано належної оцінки змісту позовної заяви та заявленим позовним вимогам, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що всі позовні вимоги ОСОБА_1 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що оскаржена ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи викладене, відповідно частини 1 статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, вказані порушення є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає провадженню в справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 243, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі № 1340/3672/18 - скасувати, матеріали справи направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов
Повне судове рішення складено 16 листопада 2018 року.