16 листопада 2018 р. № 1440/1776/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський , 55-е, м. Миколаїв, 54018
про:визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (далі - відповідач) з вимогами:
- визнати протиправними дії відповідача, що полягають в безпідставному зменшенні на чотири місяці страхового стажу застрахованих осіб, який у відповідності до первинних документів та Реєстру застрахованих осіб станом на 01.03.2018р. становить 592 місяці;
- зобов'язати відповідача привести у відповідність Реєстру застрахованих осіб та довідці Ф-122 розрахунок кількості місяців страхового стажу позивача шляхом включення до стажу періодів роботи у 1986 році за списком № 1 (23 дні), які належить зарахувати до страхового стажу в трьохкратному розмірі (як 69 днів);
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу як повний-неповний місяць, за умови, що сума сплачених за цей неповний місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплачувати щомісячну ндоплачену пенсії з одночасною виплатою компенсації втрати доходів, які виникли в результаті зменшення у минулих місяцях, відповідного первинним документам та Реєстру застрахованих осіб, законного коефіцієнту страхового стажу позивача;
- звернути судове рішення до негайного виконання в межах виплатної суми пенсії за один місяць.
Ухвалою суду від 16.08.2018р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до законодавства України, має право на пенсію з урахуваням коефіцієнту страхового стажу пропорційно щомісячних пенсійних виплат. Відповідач при перерахуку пенсії помилково зменшив страховий стаж та коефіцієнт страхового стажу. Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України"Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 09.07.20003р. № 1058-IV(далі - Закон № 1058) не вірно виключив з страхового стажу обчислені за період до впровадження системи персоніфікованого обліку 1 місяць 9 днів стажу роботи за списком № 1. У той же час, як зазначає позивач, його стаж роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році, згідно наданих документів відповідачем, підтвенрджено розясненням Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації. Позивач вважає, що відповідно до протоколу 125424 від 07.12.2001р., форми ОК-5 та доідки Ф-22, станом на 01.03.2018р., його страховий стаж повинен бути 591місяць 6 днів (49 рків 3 місяці 6 днів), а відповідач у рішенні про призначення пенсії 948040125424 вді 14.03.2018р. помилково засотосував на 4 місяці менше страхового стажу - 588 місяців, ніж повинно бути - 591 місяць 6 днів.
Відповідач вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими, про що зазначає у відзиві на позовну заяву. Управління пенсійного фонду вказує, що ОСОБА_1 призначена пенсія з 02.06.2003р. за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до Закону України від 28.02.1991р. № 796-ХІІ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796).
Позивачем до заяви про призначення пенсії надавався ряд документів та довідка від 19.01.2001р. 3 7756, видана Галузевим Державним архівом Міністрерства оборони України, відповідно доя кої позивачу було зараховано стаж в потрійному розмірі за період роботи з 18.09.1986р. по 20.09.1986р.
Довідка від 22.05.2018р. № 65 видана , якою керується позивач, не містить підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи, вказаному в цій довідці (а.с. 11). Крім того, відповідач зазначає у відзиві на позовну заяву, що з аналогічної позовною заявою ОСОБА_1 уже звертався до Корабельного районного суду м. Миколаєва, який рішенням від 15.08.2017р. по справі № 488/122/17, що набарало законної сили, відмовив у задоволенні вимоги про зарахування стажу роботи у 1986р. в потрійному розмірі.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за Формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Довідка форми № 122 є основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС безпосередньо у зоні відчуження та дає підстави зарахувати до стажу роботи в потрійному розмірі період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС. Вказана довідка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії.
У разі неможливості подання довідки за формою № 122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження, а саме: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.
Позивач надав до пенсійного фонду довідку від 08.04.2016 № 94, видану Державним південним виробничо- технічним підприємством про знаходження у відрядженні у в/ч 74939 з 21.01.1986 по 30.04.1986, в якій вказані періоди безпосередньої зайнятості на роботах по ліквідації наслідків аварії.
Проте, відповідно до законодавства, дана довідка повинна видаватися в/ч 74939 або архівною установою.
Галузевим Державним архівом Міністерства оборони України надана довідка від 19.08.2001 № 7756 на підставі наказів командира в/ч НОМЕР_1 про направлення Позивача в м. Чорнобиль на період з 18.09.1986 по 20.09.1986 року. Також вказано місце дислокації в/ч 74939 - смт. Любеч. Відтак, при розрахунку страхового стажу відповідачем на підставі зазначеної довідки ОСОБА_1 зараховано в потрійному розмірі період роботи з 18.09.1986р. по 20.09.1986р.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави для зарахування до страхового стажу періоду, зазначеного в довідці від 22.05.2018 № 65 в потрійному розмірі відсутні.
Згідно матеріалів справи, 02.06.2003р. ОСОБА_2 була призначена пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку, відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ та Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, яким, до набрання чинності Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), були врегульовані питання пенсійного забезпечення громадян, яка з 01.01.2004 була перерахована в порядку і на умовах Закону № 1058, та виплачується й на теперішній час.
Відповідно до ст.55 Закону № 796 передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно ст. 49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно статті 2 Закону № 1788 до трудових пенсій, зокрема, відносяться й пенсії за віком.
Статтею 10 Закону № 1058 передбачено, що вибір пенсійних виплат, а саме, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Аналогічне право передбачено статтею 6 Закону № 1788.
Відповідно до статті 15 Закону № 1788 умови, норми та порядок такого забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом з № 796 або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом № 1788.
Таким чином, аналізуючи вищевказані норми, слід зрбити висновок про те, що громадянам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1788 або спеціальним Законом № 796.
Вибір пенсії надасться громадянину саме під час її призначення. Призначення пенсії позивачу відбулось ще 02.06.2003р. Позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені загальними законами: Законом № 1788, а з 01.01.2004 Законом № 1058 та спеціальним Законом № 796.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 року по справі № 488/629/14-а відповідача зобов'язано призначити та перерахувати позивачу з 01.01.2014р. пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії згідно ст. 40 Закону №1058, з урахуванням раніше нарахованої пенсії.
Відповідно до статті 40 Закону № 1058 заробітна плата для обчислення пенсії визначається з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
На виконання Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з 01.10.2017 було проведено індивідуально-масовий перерахунок по осучасненню заробітної плати. При осучасненні заробітної плати застосовується середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 грн.
Вважаючи, що розмір пенсійної виплати позивача з 01.10.2017 відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 менше ніж раніше розрахований, позивача повідомлено про право на повернення на попередній вид пенсійної виплати.
Згідно із заявою від 26.02.2018р. № 431 позивача переведено на пенсію за віком з 01.10.2017, яку він отримував до виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 по справі № 488/629/14-а.
Відповідно до пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058 з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки.
Позивач стверджує, що з 01.10.2017 йому пенсія була призначена, а тому повинен застосовуватись показник середньої заробітної плати за 2016 та 2017 роки.
Таке твердження позивача суд до уваги не приймає, оскільки ОСОБА_1 з 01.10.2017 було здійснено перерахунок у вигляді переходу з одного виду пенсії на інший, а не первинне призначення пенсії як того вимагає пункт 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058. До того ж, зазначена норма застосовується при обчисленні пенсій призначених з 01.01.2018.
Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Останній перерахунок у зв'язку із збільшенням страхового стажу здійснено на підставі заяви позивача від 12.12.2017. Страховий стаж зараховано по 31.10.2017 та склав 49 років 8 днів.
Оскільки після останнього перерахунку пенсії позивача не минуло 2 календарних роки, то вимога про зарахування 2 місяців страхового стажу задоволенню не підлягає (ст. 40, 42 Закону 1058).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є неогрунтованими, а дії відповідача відповідають нормам чинного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 41250638) відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов