Рішення від 05.11.2018 по справі 1440/2222/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 р. № 1440/2222/18

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагаря В.С. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037

до відповідача:Офісу великих платників податків ДФС, вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ 119, 04119

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2018 № НОМЕР_1,

Державне підприємство "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (надалі - позивач, ДП "НАРП") звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Офісу великих платників податків ДФС (надалі - відповідач, Офіс) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2018 № НОМЕР_1 та №0002684906.

Ухвалою від 14.09.2018 р. суд відкрив провадження у справі № 1440/2222/18 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Свої позовні вимоги ДП "НАРП" обґрунтувало тим, що відповідач під час камеральної перевірки позивача не проводячи жодної документальної перевірки зробив необґрунтовані висновки про неможливість підтвердження здійснення господарських операцій з постачання ТМЦ ні на адресу ТОВ «НВП «Спецсервіс», ТОВ «Авиатехкомплект», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ "Фалкон-Авіа", ТОВ "ІМПЕРА ГРУП", ТОВ "Тех-Партнер" ні на адресу ДП «НАРП».

Відповідач надав відзив на позов, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки при проведенні перевірки були встановлені порушення позивачем норм Податкового кодексу, тому податкові повідомлення-рішення є законними й обґрунтованими. Крім того вказав, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, які не мали можливості фактично здійснювати господарські операції у зв'язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу або надання послуг, не можуть вважатись належним чином оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, а тому відображених у них сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) до податкового кредиту є безпідставними.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що контролюючий орган не враховує принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно з якими негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит з ПДВ, можуть бути застосовані, можливо до контрагентів, які їх припустилися, а не до ДП «НАРП». Всі припущення щодо нібито нереальності господарських операцій зроблені контролюючим органом виключно на підставі вищенаведених баз даних та якоїсь податкової звітності, жодної перевірки та/або звірки щодо контрагентів позивача та їх контрагентів зроблено не було.

Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), суд здійснив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В період з 21.12.2017 року по 17.01.2018 року проводилась камеральна перевірка ДП «НАРП» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2017 року.

За результатами вищевказаної перевірки податковим органом складено акт від 17.01.2018 року № 1/28-10-49-12/09794409 “Про результати камеральної перевірки Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", ЄДРПОУ 09794409 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2017 року" (надалі - Акт перевірки), яким встановлено порушення абз «а» п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст. 198, п.200.1, абз «б» та абз. «в» п.200.4 ст.200 в результаті чого завищено: 1) суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації за листопад 2017 на суму 73 210 грн.; 2) суму від'ємного значення за листопад 2017 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму 103 891 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 19.06.2018 року № НОМЕР_1 на суму 73 210 грн. та № НОМЕР_2 на суму 103 891 грн.

26.06.2018 р. позивач звернувся до ДФС України зі скаргою, в якій заявив про незгоду з висновками, викладеними в Акті перевірки та просив оскаржувані податкові повідомлення - рішення скасувати.

Рішенням ДФС України від 30.08.2018 р. вих. № 28025/6/99-99-11-01-02-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленями - рішеннями від 19.06.2018 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суд виходить з наступного.

В акті перевірки зазначено, що згідно аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання ТМЦ, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого товару (відсутнє дійсне формування цього активу), а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов'язаних нереальних господарських операцій до ДП «НАРП». За результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, які свідчать про порушення ДП «НАРП» податкового законодавства, а саме нереальність первинної поставки(продажу) доводить нереальність первинного та послідуючого одержання (придбання) позивачем саме ідентифікованого товару відповідної кількості по господарських операціях з ТОВ «НВП «Спецсервіс», ТОВ «Авиатехкомплект», ТОВ «Промелектроніка», ТОВ "Фалкон-Авіа", ТОВ "ІМПЕРА ГРУП", ТОВ "Тех-Партнер".

Відповідно до п.75.1.1 ст.75 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання (ст.76 ПК України).

Згідно з п.200.10 ст.200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених Наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 передбачено особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість. Податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є: перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації; перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів. З метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться: перевірка обґрунтованості застосування ставок податку (статті 193 - 195 Кодексу) і податкових пільг (стаття 197, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди), ратифіковані Верховною Радою України), правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування. Попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства. При проведенні перевірки необхідно звернути увагу на одночасне заповнення відповідних рядків податкової декларації.

Відповідач не довів суду, як за наслідками камеральної перевірки, в якій здійснюється перевірка даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, він дійшов висновку про порушення позивачем ст.ст.198, 200 ПК України стосовно того, що податковий кредит сформовано по нереальним господарським операціям, оскільки така продукція самостійно не виготовлялась та не придбавалась по всьому ланцюгу постачання. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів стосовно того, що позивач не має право на бюджетне відшкодування та протиправно сформував від'ємне значення.

Суд погоджується з позивачем стосовно того, що за наслідками проведення камеральної перевірки відповідач не повинен був проводити співставлення податкових зобов'язань постачальників до постачальника 3-ої ланки. Позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства постачальниками по ланцюгу постачання. Також чинне законодавство не ставить умову виникнення бюджетного відшкодування ПДВ у залежності від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 241-243, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код 09794409) до Офісу великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ 119, 04119, ідентифікаційний код 39440996) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення № НОМЕР_1 від 19.06.2018 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення № НОМЕР_2 від 19.06.2018 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ 119, 04119, ідентифікаційний код 39440996) на користь Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, ідентфікаціний код 09794409) судові витрати в розмірі 3205, 59 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар

Попередній документ
77908387
Наступний документ
77908389
Інформація про рішення:
№ рішення: 77908388
№ справи: 1440/2222/18
Дата рішення: 05.11.2018
Дата публікації: 19.11.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість)